Тиєт
| Тиєт | |
 | |
| Назва в ієрогліфічній розмітці | V39 |
|---|---|
| Зображує | Ісіда |
.svg) | |
 Тиєт у Вікісховищі | |
| Тиєт ієрогліфами | ||
|
Тиєт — давньоєгипетський символ богині Ісіди, дружини Осіріса. Іноді ще носить назву Вузол Ісіди або Пояс Ісіди. Його ієрогліфічне зображення позначається як V39 у списку знаків Гардінера[1]. Тиєт є дуже схожим на анкх, але за виключенням горизонтальних перекладин, які опущені вниз. Його значення також нагадує анкх в перекладі як «благополуччя» або «життя».
Тиєт також нагадує вузол тканини і, можливо, спочатку був пов'язкою, яка використовувалась для поглинання крові при менструації[2].
Як і багато інших єгипетських амулетів тиєт був тісно пов'язаний не тільки зі світом живих, а й зі світом мертвих. Вузол Ісіди часто зустрічається в гробницях в різних видах, в тому числі на похоронних фресках. Іноді вузлом Ісіди зав'язана тканина на шиї мумій. Точніше, вузол Ісіди — головний з безлічі інших магічних вузлів, якими перев'язували мумію, щоб допомогти померлій людині дістатися до мети своєї кінцевої подорожі. Такий самий вузол зустрічається на зображеннях одягу богів, жриць і в звичайному повсякденному одязі[3].
Вперше символ Тиєт була знайдено в гробниці Першої династії в Хелуані, які були розкопані Закі Саадом у 1940-х роках. Ця знахідка передує першим письмовим згадкам про Ісіду і, можливо, не була пов’язана з нею в той час. У більш пізні часи символ було пов’язано з богинею та з цілющими силами, які були важливою стороною її характеру.
Амулети Тиєт стали ховати разом із померлими в ранньому Новому царстві (Стародавній Єгипет) (приблизно 1550–1070 рр. до н. е.). Найдавніші приклади датуються правлінням Аменхотепа III, і відтоді до кінця династичної єгипетської історії мало людей було поховано без таких амулетів, які розміщалися в мумійних обгортаннях, як правило, в області верхнього торсу. Похоронні тексти Стародавнього Єгипту включали багато уривків, що описують використання різних видів оберегів, і включають заклинання, які слід читати над ними. У розділ 156 Книги мертвих, похоронного тексту Нового царства, закликається розмістити на шиї мумії амулет Тиєт із червоної яшми, кажучи, що "сила Ісіди буде захистом тіла [мумії]" і що амулет "віджене того, хто вчинив би злочин проти нього"[4]. Такі амулети часто виготовлялися з червоної яшми або матеріалів подібного кольору, таких як сердолік або червоне скло. Однак багато інших були виготовлені із зелених матеріалів, таких як єгипетський фаянс, колір якого являв собою оновлення життя.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gardiner, Alan H. (1929-05). Additions to the New Hieroglyphic Fount (1928). The Journal of Egyptian Archaeology. Т. 15, № 1/2. с. 95. doi:10.2307/3854019. ISSN 0307-5133. Процитовано 30 травня 2020.
- ↑ Allen, James Peter (2014). Middle Egyptian: An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs (англійською) . Cambridge University Press. с. 557. ISBN 978-1-139-91709-4.
- ↑ Гардин, Дмитрий (2020). Руны и амулеты. Большая книга талисманов (російською) . Litres. ISBN 5040965893.
- ↑ world_jewellery (6 лютого 2015). Узел Исиды (тет) - древний египетский амулет. Ювелирные украшения мира. Процитовано 30 травня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Allen, James P. (24 липня 2014). Middle Egyptian: An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs. Cambridge University Press. ISBN 978-1-139-91709-4.
- Andrews, Carol (1994). Amulets of Ancient Egypt. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-70464-0.
- Bianchi, Robert S. (1980). Not the Isis-Knot. Bulletin of the Egyptological Seminar. 2.
- Goelet, Jr., Ogden; Faulkner, Raymond O.; Andrews, Carol A. R.; Gunther, J. Daniel; Wasserman, James (2015). The Egyptian Book of the Dead: The Book of Going forth by Day, Twentieth Anniversary Edition. Chronicle Books. ISBN 978-1-4521-4438-2.
- Griffiths, J. Gwyn (1980). The Origins of Osiris and His Cult. E.J. Brill. ISBN 978-90-04-06096-8.
{{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - Griffiths, J. Gwyn (2001). Isis. У Redford, Donald B. (ред.). The Oxford Encyclopedia of Ancient Egypt. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-510234-5.