Менструація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Менструа́ція (лат. menstruus — щомісячний), місячні — частина менструального циклу жіночого організму, відторгнення функціонального шару ендометрію, що супроводжується кровотечею.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Перша менструація (вона називається менархе) у більшості сучасних дівчаток буває у 11—15 років[1] (у середньому в 13 років і кілька місяців), помічено, що частіше вона буває в зимовий період. Вона є ознакою того, що основні зв'язки в системі регуляції жіночих статевих органів уже сформовані. Однак ця система далеко не завжди функціонує стійко, тому нерідко регулярний менструальний цикл встановлюється не відразу, у більшості дівчаток це відбувається протягом від півроку до півтора року.

Менархе не є ознакою статевої зрілості, а всього лише свідчить про настання другого етапу статевого дозрівання — остаточного дозрівання репродуктивної функції жіночого організму. Справжня статева зрілість передбачає не тільки здатність до зачаття, а й до виношування плоду, до народження дитини, її виходжування й вигодовування, а також і до її виховання. Саме з цієї причини дівчина визнається законом готовою до заміжжя лише у 18 років.

Звичайно менструації з'являються регулярно, через однакові проміжки часу, частіше — 28 днів, рідше — через 21 день або ж 30—32 дні. За спостереженнями гінекологів у 60 % жінок спостерігається 28-денний цикл, у 28 % —21-денний, у 10—15 % — 30—35-денний. Тривалість менструацій в середньому 5—7 днів. За час кожної менструації буває приблизно 50—200 см³ кров'янистих виділень, при цьому самої крові втрачається лише 25—30 см³ (це значно менше, ніж вважали раніше), решта — секрет залоз, розміщених у слизовій оболонці матки. Менструальні виділення не зсідаються, оскільки, по-перше, кров значно розбавлена виділеннями залоз і, по-друге, в цих виділеннях містяться ферменти, які перешкоджають її зсіданню. Це важливо знати: виділення при нормальній менструації не повинні відходити згустками, наявність останніх — ознака маткової кровотечі, і в цьому випадку необхідно звернутися до лікаря-гінеколога.

Нормальна менструація не супроводжується хворобливими відчуттями, однак не вважається відхиленням від норми і наявність під час місячного невеликої важкості і легкої болісності внизу живота, деяке погіршення самопочуття.

Менструальний період триває в середньому близько 35 років: від менархе до 45—50-річного віку. Характер місячного не залишається постійним. Наприклад, він може змінюватися після пологів, з початком статевого життя, після аборту. В останньому випадку на якийсь час або постійно може змінюватися тривалість менструального циклу. Наприклад, він подовжується на 2—3 дні.

У всіх країнах сьогодні в середньому відзначається більш раннє настання менархе, що пов'язано із загальним прискоренням розвитку організму (акселерація). Однак це не означає, що в кожної дівчинки менархе повинно з'явитися обов'язково у 12—13 років; не вважається патологією і пізнішє її настання — у 15—17 років. Певне значення щодо цього мають сімейна схильність (наприклад, пізнє настання менархе у матері), особливості конституції (у повних дівчаток менархе звичайно буває раніше, у худорлявих, навпаки, пізніше середнього строку), а також матеріально-побутові умови (за спостереженнями зарубіжних гінекологів, у дівчаток з менш забезпечених верств суспільства менархе настає пізніше). Розвиток і становлення менструальної функції можуть затримуватись у зв'язку з посиленими заняттями спортом. Особливо це характерно для спортивної гімнастики, і, навпаки, цього не спостерігається при заняттях плаванням.

Менархе є ознакою настання важливого етапу в розвитку організму, а також розвитку власне репродуктивної функції. Тому кожна жінка повинна чітко пам'ятати точну дату настання менархе, строк, протягом якого місячне стало регулярним і встановився його постійний темп, а також особливості самопочуття в період, який безпосередньо передував менархе, і в період встановлення регулярного менструального циклу. Ця інформація може стати важливою для гінеколога в разі виникнення яких-небудь порушень репродуктивної функції.

Правила поведінки при менструації і особиста гігієна[ред. | ред. код]

Для дотримання особистої гігієни дівчата і жінки застосовують прокладки та / або тампони. У європейських країнах, США та Канаді все більшої популярності як засоби індивідуальної гігієни знаходять менструальні чаші, які вважаються кориснішими для здоров'я жінки і менш згубними для навколишнього середовища, ніж традиційні засоби.

При менструаціях необхідно особливо ретельно дотримуватися правил гігієни (щоденний душ, підмивання 2-3 рази на день) у зв'язку з тим, що кров'янисті менструальні виділення є сприятливим середовищем для розмноження бактерій, у тому числі патогенних. Також не можна застосовувати фізичні навантаження, потрібен психічний спокій.

Медициною не рекомендуються повні занурення і ванни (як в прісній, так і солоній воді), для купання рекомендується користуватися душем. Строго протипоказані статеві стосунки через небезпеку інфікування; також алкоголь і гостра їжа, оскільки вони посилюють маткові кровотечі, завдяки припливу крові до органів черевної порожнини.

Меструальні розлади[ред. | ред. код]

  1. Аменорея — відсутність місячних.
  2. Поліменорея — підвищена частота місячних.
  3. Опсоменорея — збільшення тривалості місячних.
  4. Альгоменорея — болісні місячні.

Менструація в міфології та ранній науці[ред. | ред. код]

Міфологія майя пояснює походження менструації як покарання за порушення жінкою соціальних правил шлюбного союзу. За повір'ями майя, менструальна кров перетворюється в змій та комах, що використовуються в чорній магії, доти поки допомогою її не відродиться місячна богиня[2].

У традиційному культі Непалу існує практика вшанування обраних маленьких дівчаток як втілень богині Теледжу, що передувала ще тринадцятому століттю. Згідно з легендою, богиня грала в кістки з правителем Непалу, поки той не образив її своїми хтивими поглядами. Ображена Теледжу присягнулася з того часу ніколи не повертатися в країну, окрім як в образі молодої дівчини Кумарі. Відтоді існує культ шанування дівчаток Кумарі, живих втілень Теледжу, які вважаються такими до настання першої менструації, після якої богиня, нібито, покидає тіло. Важка хвороба, серйозна втрата крові внаслідок травми, і навіть сміх, також розцінюються як відхід богині, і є для дівчини причинами для повернення до звичайного життя[3].

Перші спроби науково обґрунтувати призначення місячних належать Томі Аквінському, котрий спирався на філософські судження Аристотеля. Тома вважав, що менструальна кров утворюється з перетравленої їжі, з неї в разі запліднення утворюється тіло дитини[4].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Під час японсько-корейської війни 15921598 років корейський генерал Квак Чеу носив червоний одяг, пофарбований менструальною кров'ю незайманих дівчат[5]. Генерал вірив, що темна жіноча енергія їнь перетворювала його одяг у обладунок, недоступний для японської вогнепальної зброї — уособлення чоловічої енергії ян[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мати й дитина: книжка для молодих батьків: Переклад з румунської / Еміл Кепрару, Герта Кепрару ; переклад Марина Солов'янова. — Київ: Веселка, 1994. — 462 с. — ISBN 5-301-01680-6 Сторінка 22.
  2. Braakhuis, H.E.M.(2005), Xbalanque's Canoe. The Origin of Poison in Q'eqchi'-Mayan Hummingbird Myth, Anthropos 100: 175—185
  3. Kooij, K. R. Religion in Nepal. Brill Academic Publishers, 1978. ISBN 90-04-05827-3
  4. Делюмо, Жан (1994). Ужасы на Запае. Москва: Голос. с. 306. 
  5. а б Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • (рос.) Основы эндокринологической гинекологии, — М., 1966.
  • (рос.) Е. И. Кватер «Гормональная диагностика и терапия в акушерстве и гинекологии», 3 издание, — М., 1967.