Менструація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менструальний цикл (менструація в лівій частині графіку)
Частина серії
Жіноче здоров'я[en]
Логотип жіночого здоров'я складається з рожевого "дзеркала Венери" та синьої символіки медицини
Символ жіночого здоров'я
 
П:  Портал «Фемінізм»


Менструа́ція (лат. menstruus — щомісячний), місячні — частина жіночого менструального циклу, коли відбувається відторгнення функціонального шару ендометрію, що супроводжується кровотечею.

Менархе[ред. | ред. код]

Перша менструація (менархе), свідоцтво сформованості основних зв'язків у жіночій репродуктивній системі, у більшості сучасних дівчаток настає у 11—15 років[1] (всередньому в 13 років і кілька місяців), частіше в зимовий період. Однак репродуктивна система далеко не завжди функціонує стійко, тому нерідко регулярний менструальний цикл встановлюється не відразу, у більшості дівчаток це відбувається протягом від півроку до 1,5 року.

Менархе не є ознакою статевої зрілості, а всього лише свідчить про настання другого етапу статевого дозрівання — остаточного дозрівання репродуктивної функції жіночого організму. Повноцінна статева зрілість передбачає не тільки здатність до зачаття, а й до виношування плоду, пологів, виходжування й вигодовування, а також догляду за дитиною.

У всіх країнах сьогодні в середньому відзначається більш раннє настання менархе, що пов'язано із загальним прискоренням розвитку організму (акселерація). Не вважається патологією і пізнішє її настання — у 15—17 років. Певне значення щодо цього мають сімейна схильність (наприклад, пізнє менархе у матері), особливості конституції (у повних дівчаток менархе звичайно буває раніше, у худорлявих, навпаки, пізніше середнього строку), а також матеріально-побутові умови (за спостереженнями зарубіжних гінекологів, у дівчаток з менш забезпечених верств суспільства менархе настає пізніше). Розвиток і становлення менструальної функції можуть затримуватись у зв'язку з посиленими заняттями спортом. Особливо це характерно для спортивної гімнастики, і, навпаки, цього не спостерігається при заняттях плаванням.

Важливо пам'ятати точну дату настання менархе, строк, протягом якого менструації стали регулярними і з постійним темпом, а також особливості самопочуття в період, який безпосередньо передував менархе, і в період встановлення регулярного циклу. Ця інформація може стати важливою для гінеколога в разі виникнення яких-небудь порушень репродуктивної функції.

Норми[ред. | ред. код]

Менструальний період триває в середньому близько 35 років: від менархе до 45—50-річного віку. Характер менструацій не залишається постійним: він може змінюватися після пологів, з початком статевого життя, після аборту (в цьому випадку на якийсь час або постійно може змінюватися тривалість циклу: наприклад, подовжується на 2—3 дні).

Звичайно менструації з'являються регулярно, через однакові проміжки часу:

  • через 28 днів (середньостатистичний цикл) — 60 % жінок,
  • через 21 день (короткий цикл) — 28 % жінок,
  • через 30—32 дні (довгий цикл) — 10—15 % жінок.

Тривалість менструації в середньому 5—7 днів.

За час кожної менструації виходить приблизно 50—200 см³ кров'янистих виділень, при цьому самої крові втрачається лише 25—30 см³ (це значно менше, ніж вважалося раніше), решта — секрет залоз, розміщених у слизовій оболонці матки. Менструальні виділення не зсідаються, оскільки, по-перше, кров значно розбавлена виділеннями залоз і, по-друге, в цих виділеннях містяться ферменти, які перешкоджають її зсіданню. Тобто, виділення при нормальній менструації не повинні відходити згустками, їх наявність  — ознака маткової кровотечі, і в цьому випадку необхідно звернутися до гінеколога.

Нормальна менструація не супроводжується хворобливими відчуттями, однак не вважається відхиленням від норми і наявність деякої важкості і болісності внизу живота, погіршення загального самопочуття. Вираженіший дискомфорт може стосуватись передменструального синдрому.

Менструальна гігієна[ред. | ред. код]

При менструаціях необхідно особливо ретельно дотримуватися правил гігієни (щоденний душ, підмивання 2-3 рази на день) у зв'язку з тим, що кров'янисті виділення є сприятливим середовищем для розмноження бактерій, у тому числі патогенних.

До засобів менструальної гігієни належать прокладки, тампони. У європейських країнах, США та Канаді набувають популярності менструальні чаші. Будь-які внутрішні засоби гігієни (тампони, чаші) варто своєчасно замінювати / належно стерилізувати, аби запобігти синдрому токсичного шоку.

Медициною під час менструації не рекомендуються:

  • повні занурення і ванни (як в прісній, так і солоній воді), для купання рекомендується користуватися душем;
  • протипоказані статеві стосунки через небезпеку інфікування;
  • алкоголь і гостра їжа, оскільки вони посилюють маткові кровотечі завдяки припливу крові до органів черевної порожнини;
  • обережність у фізичних навантаженнях;
  • психічнні та психологічні перевантаження.

Менструальні розлади[ред. | ред. код]

Менструація в культурі[ред. | ред. код]

Див. - Табу менструації

Міфологія майя пояснює походження менструації як покарання за порушення жінкою соціальних правил шлюбного союзу. За повір'ями майя, менструальна кров перетворюється в змій та комах, що використовуються в чорній магії, доти поки допомогою її не відродиться місячна богиня[2].

У традиційному культі Непалу існує практика вшанування обраних дівчаток як втілень богині Теледжу, що передувала ще тринадцятому століттю. Згідно з легендою, богиня грала в кості з правителем Непалу, поки той не образив її хтивими поглядами. Теледжу присяглася ніколи не повертатися в країну, окрім як в образі молодої дівчини Кумарі. Відтоді існує культ шанування дівчаток Кумарі, живих втілень Теледжу, які вважаються такими до менархе, після якої богиня нібито покидає тіло. Важка хвороба, серйозна втрата крові внаслідок травми і навіть сміх також розцінюються як відхід богині і є причинами для повернення дівчини до звичайного життя[3].

Перші спроби науково обґрунтувати призначення менструації належать Томі Аквінському, котрий спирався на філософські судження Аристотеля. Тома вважав, що менструальна кров утворюється з перетравленої їжі, з неї в разі запліднення утворюється тіло дитини[4]

Під час японсько-корейської війни 15921598 років корейський генерал Квак Чеу носив червоний одяг, пофарбований менструальною кров'ю незайманих дівчат[5]. Генерал вірив, що темна жіноча енергія їнь перетворювала його одяг у обладунок, недоступний для японської вогнепальної зброї — уособлення чоловічої енергії ян[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мати й дитина: книжка для молодих батьків: Переклад з румунської / Еміл Кепрару, Герта Кепрару ; переклад Марина Солов'янова. — Київ: Веселка, 1994. — 462 с. — ISBN 5-301-01680-6 Сторінка 22.
  2. Braakhuis, H.E.M.(2005), Xbalanque's Canoe. The Origin of Poison in Q'eqchi'-Mayan Hummingbird Myth, Anthropos 100: 175—185
  3. Kooij, K. R. Religion in Nepal. Brill Academic Publishers, 1978. ISBN 90-04-05827-3
  4. Делюмо, Жан (1994). Ужасы на Запае. Москва: Голос. с. 306. 
  5. а б Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • (рос.) Основы эндокринологической гинекологии, — М., 1966.
  • (рос.) Е. И. Кватер «Гормональная диагностика и терапия в акушерстве и гинекологии», 3 издание, — М., 1967.