Українська всесвітня координаційна рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГС "Українська всесвітня координаційна рада"
Дата заснування 1992
Голова Ратушний Михайло Ярославович
Офіційний сайт

Грома́дська спі́лка "Украї́нська всесві́тня координаці́йна ра́да" (скорочена назва ГС "УВКР")[1] – спілка неурядових організацій та неформальних громадських об'єднань, які добровільно єднають українців для задоволення й захисту їхніх національно-культурних, мовних, освітніх, творчих, соціальних, економічних, вікових та інших спільних інтересів.[2]

ГС «Українська всесвітня координаційна рада» створена на підставі відповідного рішення І Всесвітньго форуму українців, що відбувся у серпні 1992 року у Києві.

Організацію було зареєстровано Міністерством юстиції України 3 травня 1993 року.

Членами ГС "УВКР" до 2016 року були українські громадські організації в Україні та деякі іноземні громадські об'єднання закордонних українців і громадян України. За результатами ІІІ Всесвітнього форуму українців, ГС "УВКР" нараховує більше 382 членів-організацій.

Найвищим органом управління ГС «УВКР» є Всесвітній форум українців, який відбувається 1 раз на 4 або 5 років. З моменту утворення організації відбулося 6 форумів: у 1992, 1997, 2001, 2006, 2011 та 2016 роках.

До складу Президії ГС "УВКР" входять 36 представників організацій-членів ГС "УВКР" – по 12 представників від власне України, західної та східної діаспори.

Постійно діючим виконавчим органом ГС "УВКР є Секретаріат ГС "УВКР.

Головою ГС "УВКР з 20 серпня 2011 є Ратушний Михайло Ярославович, знову переобраний 21 серпня 2016.

23 серпня 2019 року відбулося засідання президії ГС "УВКР", яке вирішило звернутися до Володимира Зеленського з проханням про зустріч та обговорення важливих процесів, що відбуваються з українцями за межами України.[3]

4 грудня 2019 під час авторської програми Івана Кокуци на іммігрантському радіо з Києва голова ГС "УВКР" заявив, що наша організація оживлює діяльність на європейському континенті, прагнемо залучитися до цивілізаційної, політичної Європи, що вже 200 000 трудових емігрантів отримали інші громадянства і в нас проблеми щодо несплати за оренду приміщення 10 000 гривень в місяць.[4]

Голови[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]