Ульрік Фредерік Гюлленльове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ульрік Фредерік Гюлленльове
дан. Ulrik Frederik Gyldenløve grev Laurvig
Ulrik Frederik Gyldenløve 1.jpg
Ульрік Фредерік Гюлленльове
Данський намісник в Норвегії
1664 — 1699
Монарх: Фредерік III, Кристіан V
Попередник: Івер Краббе[da]
Спадкоємець: Фредерік Габель[en]
Головнокомандувач в Норвегії
1666 — 1699
Попередник: Клаус Алефельдт[da]
Спадкоємець: Густав Ярлсберг[da]
 
Народження: 20 липня 1638(1638-07-20)[1][2]
Бремен, Німеччина
Смерть: 17 квітня 1704(1704-04-17)[3] (65 років)
Гамбург, Священна Римська імперія
Громадянство: Данія
Батько: Фредерік III
Мати: Маргарет Папе
У шлюбі з: Sophie Urned
Діти: Карл Льовендаль, Вальдемар Льовендаль, Фердинанд Антон аф Даннескольд-Лаурвіг, Ульріка Антонія Даннескольд, Маргрете Даннескольд
Нагороди:
Орден Слона

Медіафайли у Вікісховищі?

Ульрік Фредерік Гюлленльове (дан. Gyldenløve Ulrik Frederik; 4 липня 1638 — 17 квітня 1704) — данський державний діяч, намісник Норвегії, граф.

Біографія[ред. | ред. код]

Ульрік Фредерік народився в 1638 році від позашлюбного зв'язку майбутнього данського короля Фредеріка III і Маргрети Папе. Його рідною мовою була німецька.

Під час дансько-шведської війни 1657—1658 років. відзначився при обороні Копенгагена і в битві при Нюборзі.

З 1661 року — рікс'єгермейстер. У цьому ж році з дозволу короля поїхав в Іспанію, де дослужився до генеральського чину. Повернувся в Данію в 1663 році.

У 1664 році призначений намісником Норвегії, а в 1666 році йому було також передано командування норвезькими військами.

У 1669 році Гюлленльове був відправлений до Англії для відновлення відносин, що погіршилися після нападу в 1665 році англійського флоту на голландські купецькі кораблі, що стояли в гавані Бергена.

У 1670 році його призначили членом Таємної державної ради і президентом Комерц-колегії (обіймав посаду до 1680 року).

Користувався прихильністю свого зведеного брата Кристіана V і активно брав участь у придворних розвагах.

У листопаді 1672 року йому були доручені складні переговори з герцогом Гольштейн-Готторпським і Гамбургом, які, однак, не увінчалися успіхом, у зв'язку з чим Гюлленльове накликав на себе невдоволення короля.

У війні за Сконе, що отримала в норвезькій історії назву «війни Гюлленльове», командував норвезькими військами, що діяли на території Богуслена. Після укладення миру проживав у Копенгагені, однак залишався норвезьким намісником аж до 1699 року. Після смерті Кристіана V у 1699 році виїхав до Гамбурга, де і помер 17 квітня 1704 року. Похований у Кафедральному соборі Копенгагена.

Родина[ред. | ред. код]

Був тричі одружений:

  • у 1659-1661 роках на дочці риксмаршала Йоргена Урні Софії.
  • у 1661-1670 роках на Марії Груббе, з якою розлучився, викривши її в невірності.
  • у 1677-1701 роках на графині Антуанеті Августі аф Ольденбург.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]