Бремен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бремен
Bremen

Герб Прапор
герб прапор
Бремен
Розташування міста Бремен
Основні дані
53°04′ пн. ш. 8°49′ сх. д. / 53.067° пн. ш. 8.817° сх. д. / 53.067; 8.817
Країна Німеччина
Регіон Бремен
Столиця для Бремен, Bouches-du-Weser[d][2] і Archbishopric of Bremen[d][3]

Межує з

— сусідні нас. пункти
Дельменхорст, Ферден, Остергольц, Діпгольц і Везермарш ?
Поділ
  • Bremen-Mitte[d], Bremen-Ost[d], Bremen-Süd[d], Bremen-West[d] і Bremen-Nord[d]
  • Засновано 787 н. е.
    Площа 326.72 км²
    Населення 547 239 (березень, 2011)[1]
    Висота НРМ 11 ± 1 м і 6 м
    Водойма Везер
    Міста-побратими Остерхольц-Шармбек, Бад-Цвишенан,Ферден
    Телефонний код (0) 421-
    Часовий пояс UTC+1, UTC+2 і центральноєвропейський час
    Номери автомобілів HB
    GeoNames 2944388, 6553020
    OSM r62559  ·R
    Поштові індекси 28001–28779
    Міська влада
    Мер міста Хенін Шерф (Henning Scherf)
    Веб-сторінка офіційна


    Бремен у Вікісховищі?

    Бре́мен (нім. Bremen) — місто та порт на північному заході Німеччини. Бремен разом з містом-супутником Бремерхафен входить до складу федеральної землі Бремен і в Середньовіччі разом з ним було частиною історичної Ганзи. Бремен є десятим за кількістю населення (547 685 чоловік) містом Німеччини. Бремен входить до агломерації Бремен-Ольденбург, однієї з 11 міських агломерацій Німеччини.

    Географія[ред. | ред. код]

    Бремен розташований уздовж обох берегів річки Везер за 60 км від її впадіння в Північне море. Довжина території міста 38 км, ширина 16 км.

    Адміністративно Бремен поділяється на 5 частин і 23 райони.

    Історія[ред. | ред. код]

    Місто було засноване у 780 році імператором . Місто Бремен було засноване в 787 році Карлом Великим як єпископська резиденція. Місто розміщувалося на дюнах, що тягнулися вздовж правого берега річки Везер — поблизу переправи через неї.

    З 845 року почався розквіт Бремена, під час управління архієпископа Адальберта Гамбурзького. У 859 році місто було розграбоване Рюріком Ютландським. У 1032 році були зведені перші міські стіни. У 1260 році Бремен приєднався до Ганзейського союзу. Стрімкий економічний розвиток дозволив Бремену вийти з-під влади архієпископа і стати вільним містом. Символами самостійності стали споруджені на головній площі Роланд (1404) і будівля ратуші (1409).

    Після закінчення Тридцятилітньої війни, згідно Вестфальської угоди, Бремен поступився Швеції значною частиною своїх територій у низовинах Везеру. У 1810 році Наполеон I оголосив Бремен головним містом французького департаменту Ліппе. У 1813 році місто зайняли союзниками і на Віденському конгресі Бремен визнався як вільним містом Німецького союзу. За договором 1856 року для Бремена були встановлені особливі митні правила, і в 1888 році місто увійшло до складу німецького митного союзу. У 1866 році війська Бремена приймали участь у військових діях прусської армії, а після утворення Німецької імперії Бремен увійшов до її складу як самостійне вільне місто з власною системою самоврядування[4][5].

    Економіка[ред. | ред. код]

    «Бременські міські музики» (скульптор Г.Маркс, 1951)
    Ринкова площа міста з Ратушею і собором Св. Петра

    Основні галузі економіки і господарства — машинобудування (кораблебудування), транспорт і логістика. Працює завод чорної металургії з повним циклом «ArcelorMittal Bremen».

    Пам'ятки[ред. | ред. код]

    Однією з визначних пам'яток Бремена є Дім Дзвіночків, розташований по вулиці Бетхерштрасе (Бондарській). У ньому знаходиться ґлокеншпіль, що складається з 30 дзвіночків, виготовлених із майсенської порцеляни та оснащений комп'ютерним дистанційним керуванням. Одною з найвизначніших пам'яток архітектури Бремена є Бременський собор Святого Петра.

    Бременська картинна галерея

    Бременський театр мюзиклу

    Символ міського права — фігура лицаря Роланда на ринковій площі, 1404 р.

    Відомі особистості[ред. | ред. код]

    У місті народився:

    Див. також[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Статистичне бюро Бремена
    2. Bouches-du-Weser — 1811.
    3. Archbishopric of Bremen — 1180.
    4. Herbert Schwarzwälder: Das große Bremen-Lexikon. Edition Temmen. Bremen 2003, ISBN 3-86108-693-X(нім.)
    5. Hugo Meyer: Der Name Bremen. In: Bremisches Jahrbuch. Band 1, Bremen 1863, S. 272–284.(нім.)