Урбар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Урбар, урбаріум (від лат. Urbarium) — друкований у висліді реформ Марії Терези у 70-х pp. 18 ст. українською (й іншими мовами) формуляр угоди між панами і селянами Угорщини про повинності і права селян, який мав уточнюватись у кожному селі.

Це перша друкована пам'ятка русинської народної мови Закарпаття (Мараморощини), на думку О. Петрова, який її відкрив, дослідив з історичного і мовного погляду та перевидав 1908 у «Сборнику Отделения русского языка и словесности Императорской академии наук», ч. 84. Відповіді селян на 9 запитань У. записувалися дослівно кирилицею або латинською абеткою. Такі записи, що збереглися з 212 сіл і включають багато особових і географічних імен, становлять дуже цінний історико-діалектологічний матеріал. Їх досліджував і частково опублікував Л. Дежи (Dezso) в «Studia Slavica Hungarica» 3, 11, «Die Welt der Slaven» 10 і «Slavica» (Дебрецен) 10, а також І. Чередниченко («Наукові Записки» Чернівецького університету, 31).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]