Уткін В'ячеслав Олександрович
| Уткін В’ячеслав Олександрович | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 23 лютого 1977 Липники, Лугинський район | |
| Смерть | 30 серпня 2014 (37 років) Лутугине | |
| Поховання | Звягель | |
| Alma Mater | Харківський військовий університет | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 1994-2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
В'ячесла́в Олекса́ндрович У́ткін (23 лютого 1977, Липники Житомирської області — 30 серпня 2014, Лутугине Луганської області) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1977 року в селі Липники Житомирської області у родині військовослужбовця. Незабаром сім'я переїхала в селище Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області, де В'ячеслав 1994-го закінчив загальноосвітню школу. Батько передчасно пішов з життя, тож хлопець став опорою для матері та молодшого брата.
На військовій службі з серпня 1994 року. Після школи відслужив в армії, закінчив 1999 року Харківський військовий університет за спеціальністю «Ракетні та космічні комплекси». На той час ракетні частини розформовувалися, тож службу розпочав у 30-й гвардійській танковій дивізії (згодом бригаді) в Новограді-Волинському.
Невдовзі одружився, народилася донька.
Обіймав посаду заступника командира реактивної артилерійської батареї з озброєння реактивного артилерійського дивізіону 30-ї окремої гвардійської механізованої бригади.
Загинув 30 серпня 2014 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі міста Лутугине Луганської області. Тоді велися запеклі бої на кордоні з Російською Федерацією, бійці зазнавали втрат і терміново потребували техніки та снарядів. Дорога, якою підходила техніка, обстрілювалася «градами» з боку Росії. Коли снаряд влучив у танк, В'ячеслав наказав бійцям сховатися в траншеї, останнім залишив машину і загинув під обстрілом.
2 вересня похований на Алеї слави військово-меморіального кладовища міста Новоград-Волинський.
Вдома залишилися мама, дружина та донька 2000 р.н.
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
- На будівлі школи селища Нові Білокоровичі відкрито меморіальну дошку
- Вшановується 30 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 3, місце 6
- Рішенням сесії № 1154 Лугинської селищної ради від 12 жовтня 2023 рокуйому присвоєно звання «Почесний громадянин Лугинської громади» (посмертно)
- почесний громадянин Звягеля (2020; посмертно)[2]
- Почесна відзнака «За заслуги перед Звягельським районом» (посмертно)[3]
- 1977 — народився В'ячеслав Уткін, загиблий герой російсько-української війни — Український інститут національної пам'яті
- Указ № 873/2014
- В'ячеслав Уткін
- Герої не вмирають
- Український Меморіал
- Лугинська громада
- Старші лейтенанти (Україна)
- Народились 23 лютого
- Народились 1977
- Померли 30 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Звягелі
- Військовики 30-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Липників (Лугинський район)
- Випускники Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба
- Померли в Лутугинському районі
- Почесні громадяни Звягеля
- Персоналії:Звягельський район