Олевський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олевський район
Coat of Arms of Olevsky raion in Zhytomyr oblast.png Flag of Olevsky raion in Zhytomyr oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Flag of Ukraine.svg
Область/АРК: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1824400000
Утворений: 1923
Населення: 41423 (на 1.01.2018)
Площа: 2248 км²
Густота: 18.4 осіб/км²
Тел. код: +380-4135
Поштові індекси: 11000—11056
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Олевськ
Міські ради: 1
Селищні ради: 4
Сільські ради: 20
Міста: 1
Смт: 5
Села: 52
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 11001, Житомирська обл., Олевський р-н, м. Олевськ, вул. Свято-Миколаївська, 4, 2-18-57
Веб-сторінка: Олевська РДА
Голова РДА: Дяченко Андрій Васильович
Голова ради: Харченко Микола Андрійович

Commons-logo.svg Олевський район у Вікісховищі

Оле́вський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у північно-західній частині Житомирської області. Населення становить 42 179 осіб (на 1.08.2013). Площа — 2248 км². Утворено 1923 року.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Протяжність району із заходу на схід близько 50 км, з півночі на південь 80 км. Вся територія Олевського району лежить в межах Поліської низовини і лише північно-східна частина — на відрогах Словечансько-Овруцького кряжу. На півночі межує з Лельчицьким районом Республіки Білорусь, на заході — з Рокитнівським районом Рівненської області. Зі сходу і півдня — з Лугинським, Ємільчинським, Новоград-Волинським районами Житомирської області.

Олевський район, як адміністративна одиниця, був створений у 1923 році. Площа району становить 224,7тис.га, або 7,1 % території області.

Сільськогосподарські угіддя займають 47,5тис.га, в тому числі рілля — 24 тис.га. Лісами вкрито 156,7 тис.га території району. Переважаючі типи лісів: соснові, дубово-соснові, березові та осикові.

Основні типи ґрунтів району: дернові, дерново-підзолисті, торфоболотні та низинні торф'яники, піщані та глинисто-піщані. Клімат — помірно-континентальний.

На території району розташовано 60 населених пунктів (52 села, 2 селища, 5 селищ міського типу, одне місто).

Географія[ред. | ред. код]

Мапа Олевського району в краєзнавчому музеї

Територією протікають річки басейну Дніпра: Уборть з притоками Зольня, Перга та інші. Ліси займають 73 відсотки площі району. В районі розташована більша частина Поліського заповідника, заповідник державного значення — Плотниця та шість пам'яток природи місцевого значення. Район володіє величезними запасами торфу, який використовується для виробництва торф'яних брикетів та добрив. Таких родовищ нараховується 83, є також бетонні піски, облицювальний камінь, граніт, різновидності кварцу, глини.

Історія[ред. | ред. код]

Центром району є м. Олевськ. Історичні довідки свідчать, що Олевськ був заснований у другій половині X століття Овруцьким князем Олегом Святославичем. В той час Олевськ називався Олеговим городищем і був важливим пунктом древлянської землі. В XVI столітті була створена Олевська волость.

4—5 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Майдан, Зольню, Лопатичі, Кишин, Зубковичі, Стовпинку, Жубровичі теперішнього Олевського району проліг шлях Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

Район у теперішніх межах утворений у 1923 році.

3 21 серпня по 15 листопада 1941 року на території Олевського району існувала «Олевська республіка», що підпорядковувалась Уряду УНР в екзилі.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 4 селищні ради і 20 сільських рад, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Олевській районній раді. Адміністративний центр — місто Олевськ[1].

Промисловість[ред. | ред. код]

Ця галузь є важливою складовою частиною господарського комплексу району. Основним виробником є підприємство металообробки і машинобудування — ВАТ «Завод тракторних нормалей», який має можливість забезпечити всі колективні сільгосппідприємства і фермерські господарства області культиваторами, рукавами високого тиску до гідросистеми тракторів і сільгоспмашин, запасними частинами тощо. Розглядається можливість випуску і ремонту на заводі льонокомбайнів. Завдяки тому, що на території району зосереджена значна частина буто-щебеневої сировини, на цій базі створені значні виробничі потужності: ВАТ «Озерянський КЗБГК», Олевський щебеневий завод, ЗАТ «Граніт», комбінат нерудних копалин «Кварц», ОП «Білокоровицький гранкар'єр». У районі також є підприємства харчової промисловості: ВАТ «Олевський хлібозавод», спільне підприємство облспоживспілки «Олевський консервно-сушильний завод» з переробки сільськогосподарської продукції, фруктів, ягід. Важливе місце в промисловому потенціалу району займають ВАТ «Завод електротехнічної порцеляни», а також Олевський, Білокоровицький та міжгосподарський лісгоспи.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Характерним для району є виробництво м'яса, молока, картоплі, зерна, льону-довгунця, хмелю тощо. Ця галузь представлена 19 колективними сільськогосподарськими підприємствами і одним підсобним господарством.

Будівництво[ред. | ред. код]

У районі працює 9 будівельних організацій. Головним джерелом інвестицій для будівництва залишився Чорнобильський фонд, на кошти якого ведеться будівництво об'єктів соціальної сфери та газифікація.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територію району перетинає одна залізнична магістраль з південного сходу на північний захід: Київ — Ковель. Довжина автомобільних шляхів загального користування становить 397 кілометрів. Територією району проходить автошлях E323.

Економіка[ред. | ред. код]

Створено одне спільне підприємство з іноземними інвестиціями, їх учасниками стали представники Росії та Польщі. Можливе ефективне вкладання капіталу у розвиток гірничодобувної, лісової, машинобудівної та електротехнічної промисловості.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Олевського району були створені 63 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 62,99 % (проголосували 20 510 із 32 560 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 36,65 % (7 516 виборців); Юлія Тимошенко — 26,06 % (5 345 виборців), Олег Ляшко — 17,03 % (3 493 виборців), Анатолій Гриценко — 5,13 % (1 053 виборців), Сергій Тігіпко — 3,57 % (733 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,92 %.[2]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Білорусь Білорусь
Рівненська область
(Рокитнівський район)
Gray compass rose.svg Овруцький район
Новоград-Волинський район Ємільчинський район Лугинський район