Олевський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олевський район
Coat of Arms of Olevsky raion in Zhytomyr oblast.png Flag of Olevsky raion in Zhytomyr oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Flag of Ukraine.svg
Область/АРК: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1824400000
Утворений: 1923
Населення: 41768 (на 1.02.2016)
Площа: 2248 км²
Густота: 18.7 осіб/км²
Тел. код: +380-4135
Поштові індекси: 11000—11056
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Олевськ
Міські ради: 1
Селищні ради: 4
Сільські ради: 20
Міста: 1
Смт: 5
Села: 52
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 11001, Житомирська обл., Олевський р-н, м. Олевськ, вул. Свято-Миколаївська, 4, 2-18-57
Веб-сторінка: Олевська РДА
Голова РДА: Дяченко Андрій Васильович
Голова ради: Харченко Микола Андрійович

Commons-logo.svg Олевський район у Вікісховищі

Оле́вський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у північно-західній частині Житомирської області. Населення становить 42 179 осіб (на 1.08.2013). Площа — 2248 км². Утворено 1923 року.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Протяжність району із заходу на схід близько 50 км, з півночі на південь 80 км. Вся територія Олевського району лежить в межах Поліської низовини і лише північно-східна частина — на відрогах Словечансько-Овруцького кряжу. На півночі межує з Лельчицьким районом Республіки Білорусь, на заході — з Рокитнівським районом Рівненської області. Зі сходу і півдня — з Лугинським, Ємільчинським, Новоград-Волинським районами Житомирської області.

Олевський район, як адміністративна одиниця, був створений у 1923 році. Площа району становить 224,7тис.га, або 7,1% території області.

Сільськогосподарські угіддя займають 47,5тис.га, в тому числі рілля — 24 тис.га. Лісами вкрито 156,7 тис.га території району. Переважаючі типи лісів: соснові, дубово-соснові, березові та осикові.

Основні типи ґрунтів району: дернові, дерново-підзолисті, торфово-болотні та низинні торф'яники, піщані та глинисто-піщані. Клімат — помірно-континентальний.

На території району розташовано 60 населених пунктів (52 села, 2 селища, 5 селищ міського типу, одне місто).

Географія[ред.ред. код]

Мапа Олевського району в краєзнавчому музеї

Територією протікають річки басейну Дніпра: Уборть з притоками Зольня, Перга та інші. Ліси займають 73 відсотки площі району. В районі розташована більша частина Поліського заповідника, заповідник державного значення — Плотниця та шість пам'яток природи місцевого значення. Район володіє величезними запасами торфу, який використовується для виробництва торф'яних брикетів та добрив. Таких родовищ нараховується 83, є також бетонні піски, облицювальний камінь, граніт, різновидності кварцу, глини.

Історія[ред.ред. код]

Центром району є м. Олевськ. Історичні довідки свідчать, що Олевськ був заснований у другій половині X століття Овруцьким князем Олегом Святославичем. В той час Олевськ називався Олеговим городищем і був важливим пунктом древлянської землі. В XVI столітті була створена Олевська волость.

4—5 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Майдан, Зольню, Лопатичі, Кишин, Зубковичі, Стовпинку, Жубровичі теперішнього Олевського району проліг шлях Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

Район у теперішніх межах утворений у 1923 році.

3 21 серпня по 15 листопада 1941 року на території Олевського району існувала «Олевська республіка», що підпорядковувалась Уряду УНР в екзилі.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 4 селищні ради і 20 сільських рад, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Олевській районній раді. Адміністративний центр — місто Олевськ[1].

Промисловість[ред.ред. код]

Ця галузь є важливою складовою частиною господарського комплексу району. Основним виробником є підприємство металообробки і машинобудування — ВАТ «Завод тракторних нормалей», який має можливість забезпечити всі колективні сільгосппідприємства і фермерські господарства області культиваторами, рукавами високого тиску до гідросистеми тракторів і сільгоспмашин, запасними частинами тощо. Розглядається можливість випуску і ремонту на заводі льонокомбайнів. Завдяки тому, що на території району зосереджена значна частина буто-щебеневої сировини, на цій базі створені значні виробничі потужності: ВАТ «Озерянський КЗБГК», Олевський щебеневий завод, ЗАТ «Граніт», комбінат нерудних копалин «Кварц», ОП «Білокоровицький гранкар'єр». У районі також є підприємства харчової промисловості: ВАТ «Олевський хлібозавод», спільне підприємство облспоживспілки «Олевський консервно-сушильний завод» з переробки сільськогосподарської продукції, фруктів, ягід. Важливе місце в промисловому потенціалу району займають ВАТ «Завод електротехнічної порцеляни», а також Олевський, Білокоровицький та міжгосподарський лісгоспи.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Характерним для району є виробництво м'яса, молока, картоплі, зерна, льону-довгунця, хмелю тощо. Ця галузь представлена 19 колективними сільськогосподарськими підприємствами і одним підсобним господарством.

Будівництво[ред.ред. код]

У районі працює 9 будівельних організацій. Головним джерелом інвестицій для будівництва залишився Чорнобильський фонд, на кошти якого ведеться будівництво об'єктів соціальної сфери та газифікація.

Транспорт[ред.ред. код]

Територію району перетинає одна залізнична магістраль з південного сходу на північний захід: КиївКовель. Довжина автомобільних шляхів загального користування становить 397 кілометрів. Територією району проходить автошлях E323.

Економіка[ред.ред. код]

Створено одне спільне підприємство з іноземними інвестиціями, їх учасниками стали представники Росії та Польщі. Можливе ефективне вкладання капіталу у розвиток гірничодобувної, лісової, машинобудівної та електротехнічної промисловості.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Олевського району були створені 63 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 62,99% (проголосували 20 510 із 32 560 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 36,65% (7 516 виборців); Юлія Тимошенко - 26,06% (5 345 виборців), Олег Ляшко - 17,03% (3 493 виборців), Анатолій Гриценко - 5,13% (1 053 виборців), Сергій Тігіпко - 3,57% (733 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,92%.[2]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Білорусь Білорусь
Рівненська область
(Рокитнівський район)
Gray compass rose.svg Овруцький район
Новоград-Волинський район Ємільчинський район Лугинський район