30-та окрема механізована бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
30-та окрема механізована бригада
(30 липня 2004 — дотепер)
30-та танкова дивізія
(6 грудня 1991 — 30 липня 2004)
30 ОМБр.png
Нарукавний знак
На службі 6 грудня 1991 — дотепер
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЕ МЕХ (2016).png Механізовані війська
У складі Оперативне командування «Північ» ОК «Північ»
Пункт базування  Житомирська область,
м.Новоград-Волинський
Війни/битви

Друга світова війна
Російсько-українська війна

Звання «Новоград-Волинська»
«Рівненська»

Commons-logo.svg 30-та окрема механізована бригада (Україна) у Вікісховищі

30-та окрема Новоград-Волинська Рівненська механізована бригада (30 ОМБр, в/ч А0409) — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Північ».

Під час війни на сході України бригада у 2014 році вела важкі бойові дії в Секторі «Д».

Історія[ред.ред. код]

6 грудня 1991 року 30-та гвардійська танкова дивізія увійшла до складу Збройних Сил України. В лютому 1992 року особовий склад дивізії склав присягу на вірність народу України. У 1993 році увійшла до бойового складу 8-го армійського корпусу. У 1999 році дивізії було присвоєно почесне найменування «Новоград-Волинська» із збереженням всіх почесних найменувань та нагород і вручено бойовий прапор.

30 липня 2004 року переформована в 30-ту окрему механізовану бригаду.

У 2005 році на базі з'єднання розпочато експеримент щодо укомплектування військовослужбовцями за контрактом.

На 12 жовтня 2007 року 2-й механізований батальйон бригади було розгорнуто у Косово, як частину ПОЛУКРБАТ.[1]

Станом на 2012 рік командувачем бригади був колишній командувач 5-ї окремої механізованої бригади у Іраку.[2]

Участь у Російсько-Українській війні[ред.ред. код]

Навесні 2014 року, після інтервенції Росії до Криму, 30-та механізована бригада була однією з п'яти бригад Збройних сил України, що комплектувалася на той час контрактниками і була боєздатна, маючи змогу виставити порядка 1000 бійців.[3] Підрозділи бригади були висунуті на південь, очікуючи з Криму ймовірного удару.[4][5][6] Згодом підрозділи були переміщені до Арабатської стрілки, а потім — до Скадовська і Бердянська.[5]

Після звільнення Слов'янська українськими військами 5 липня, підрозділи бригади отримали наказ зайняти Савур-Могилу і завдати удару вздовж кордону для звільнення оточених там українських сил.[6]

28 липня колона техніки 1-ї батальйонно-тактичної групи прямувала до стратегічно важливої висоти Савур-могили.[5]

Починаючи з 11 серпня позиції 3-го батальйону під Степанівкою Шахтарського району зазнавали нищівних артилерійських ударів з Росії. Військові ховались у випадкових укриттях — більша частина техніки була знищена. Почалося масове дезертирство мобілізованих солдатів. У ніч із 12 на 13 вересня з'явилося повідомлення про 50 танків, які наступають на Маринівку та Степанівку із російського боку.[7]

Офіцери отримали наказ самотужки виходити від кордону на захід. 13 серпня група майора Миколи Лісовського і майора Сергія Гордієнка виходила зі Степанівки однією з останніх. Офіцери і ще четверо українських бійців загинули разом в полі неподалік понівеченої САУ.[7]

23 березня 2015 року звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» присвоєно командиру механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади підполковнику Сергію Собку[8] та командиру механізованої роти механізованого батальйону старшому лейтенанту Володимиру Гринюку[9].

Структура[ред.ред. код]

Дивізія: 2003[ред.ред. код]

  • 276-й танковий полк.jpg 276-й танковий полк
  • 325-й танковий полк.jpg 325-й танковий полк
  • 282-й танковий полк.jpg 282-й гвардійський танковий полк
  • 319-й механізований полк.jpg 319-й механізований полк
  • 855-й артилерійський полк.jpg 855-й гвардійський артилерійський полк
  • 937-й зенітний ракетний полк.png 937-й зенітний ракетний полк
  • 214-й батальйон зв'язку.jpg 214-й окремий батальйон зв'язку
  • 54-й розвідувальний батальйон.jpg 54-й окремий гвардійський розвідувальний батальйон
  • 151-й інженерно-саперний батальйон.png 151-й окремий гвардійський інженерно-саперний батальйон
  • 108-й ремонтно-відновлювальний батальйон.jpg 108-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
  • 1043-й батальйон тилового забезпечення.jpg 1043-й окремий батальйон тилового забезпечення
  • 112-й окремий медичний батальйон.jpg 112-й окремий медичний батальйон
  • 404-й батальйон РХБ захисту.jpg 404-й окремий батальйон РХБ захисту

Бригада (2004 — по т. ч.)[ред.ред. код]

  • 1-й механізований батальйон
    • 1-ша механізована рота
    • 2-га механізована рота
    • 3-тя механізована рота

2014[ред.ред. код]

Восени 2014 року бригаді було підпорядковано 10-й окремий мотопіхотний батальйон (нині в складі 59 ОМПБр), а пізніше 2-й окремий мотопіхотний батальйон «Горинь».

  • управління (штаб)
  • механізований батальйон
  • механізований батальйон
  • механізований батальйон
  • танковий батальйон
  • зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
  • бригадна артилерійська група:
  • рота снайперів
  • розвідувальна рота
  • вузол зв'язку
  • рота радіоелектронної боротьби
  • радіолокаційна рота
  • група інженерного забезпечення
  • рота РХБ захисту
  • батальйон матеріально-технічного забезпечення
  • ремонтно-відновлювальний батальйон
  • медична рота
  • комендантський взвод

Командування[ред.ред. код]

Втрати[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Новини Управління Прес-служби МО. Mil.gov.ua. 2006-04-05. Процитовано 2012-03-09. 
  2. а б Новини Управління Прес-служби МО. Mil.gov.ua. Процитовано 2012-03-09. 
  3. Серпень 2014-го. Іловайськ. Частина І. Невиправдні сподівання на перемогу. tyzhden.ua. Процитовано 2017-08-26. 
  4. Танковий таран старшого лейтенанта Абрамовича. tyzhden.ua. Процитовано 2017-08-15. 
  5. а б в Оверчук Дмитро Русланович (07.06.1992 – 28.07.2014) - Революція гідності. Війна. Рівненщина. Революція гідності. Війна. Рівненщина (uk-UA). 2015-03-15. Процитовано 2017-08-26. 
  6. а б Цензор.НЕТ. ПУЛЕМЕТЧИК 30-Й БРИГАДЫ СЕРГЕЙ ГОРДИЙЧУК: "ПОСЛЕ РАНЕНИЯ В ЛЕВУЮ РУКУ Я ПОПЫТАЛСЯ НАЛОЖИТЬ ЖГУТ, НО ОН БЫЛ МОИМ РОВЕСНИКОМ, ПОЭТОМУ ТРЕСКАЛСЯ И РВАЛСЯ". Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 2017-09-02. 
  7. а б Маринівка: стратегічна помилка з фатальними наслідками. tyzhden.ua. Процитовано 2017-09-14. 
  8. Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 164/2015 «Про присвоєння С.Собку звання Герой України»
  9. Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 166/2015 «Про присвоєння В.Гринюку звання Герой України»
  10. 70 років гвардійської слави [70 Guards Fame]. Narodnaya Armia (Ukrainian). 30 August 2011. Архів оригіналу за 19 April 2013. Процитовано 30 August 2011. 
  11. "Моїх людей просто так не нагороджують", - командир 30-ї механізованої бригади - Останні новини Полтави. Найголовніші події міста Полтави і області.. poltava.depo.ua. Процитовано 2017-07-10. 

Посилання[ред.ред. код]