30-та окрема механізована бригада (Україна)
| 30-та окрема механізована бригада (з 2004) 30-та окрема танкова бригада 30-та танкова дивізія (1992—2003) | |
|---|---|
Нарукавний знак бригади | |
| На службі | грудень 1992— дотепер |
| Країна | |
| Вид | |
| Тип | |
| У складі | |
| Пункт базування | Житомирська область, м.Звягель |
| Оборонець | князь Костянтин Острозький |
| Гасло | «Божою милістю» лат. Dei Gratia |
| Бойове знамено | |
| Війни/битви | Російсько-українська війна |
| Нагороди | |
| Командування | |
| Поточний командувач | полковник Дмитро Добуш |
| Знаки розрізнення | |
| Польовий нарукавний знак | |
30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького (30 ОМБр, в/ч А0409, пп В2731) — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Північ».
Під час війни на сході України бригада у 2014 році вела важкі бої в Секторі «Д».
Бригада носить ім'я князя Костянтина Острозького — полководця Великого князівства Литовсько-Руського ранньомодерної доби.
В січні 1992 року 30-та гвардійська танкова дивізія увійшла до складу Збройних Сил України. В лютому 1992 року особовий склад дивізії склав присягу на вірність народу України. Згідно Директиви НГШ № 115/1/0627 від 25 серпня 1993 року увійшла до бойового складу 8-го армійського корпусу.
Згідно з планом підготовки ЗС України в період з 10 по 18 листопада 1994 року в частинах 30 танкової дивізії проводилася інспекція Міністерства оборони України на чолі із заступником Міністра оборони України, командувачем Сухопутних військ ЗС України генерал-полковником Собковим В. Т. За результатами інспекції стан справ в частинах дивізії було оцінено на «задовільно».
Згідно Директиви командувача Північного ОК від 31 грудня 1997 року № 30/1/0201 був розформований 319 механізований полк.[1]
Указом Президента України від 20 жовтня 1999 року за бойові заслуги особового складу в період Великої Вітчизняної війни, високий професіоналізм у виконанні поставлених завдань у мирний час і з метою виховання військової молоді на бойових традиціях старшого покоління дивізії присвоєно почесне найменування Новоград-Волинська зі збереженням усіх почесних найменувань та нагород. Водночас Президентом України Леонідом Кучмою дивізії вручено бойовий прапор.
У жовтні 2000 року на базі дивізії вперше в історії незалежної України та її Збройних Сил проведені командно-штабні мобілізаційні навчання з реальним призовом військовозобов'язаних. Присутні на навчаннях Президент України Леонід Кучма, Міністр оборони України Генерал армії України Олександр Кузьмук, командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Петро Шуляк високо оцінили бойовий вишкіл воїнів-танкістів та стан справ у з'єднанні загалом.
До 30 жовтня 2003 року дивізія, згідно з Директивою Міністра оборони України, була переформована на 30-ту окрему гвардійську танкову бригаду зі збереженням усіх почесних найменувань та нагород.
30 липня 2004 року танкова бригада, згідно з Директивою Міністра оборони України, переформована на 30-ту окрему гвардійську механізовану бригаду.
З'єднання входило до Об'єднаних Сил швидкого реагування.
У червня 2005 році на базі з'єднання розпочато експеримент щодо укомплектування військовослужбовцями за контрактом. Високий рівень фахової майстерності та польового вишколу показали військовослужбовці за контрактом 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону під час проведення широкомасштабних навчань «Реакція-2005», що проводилися восени 2005 року на Житомирському навчальному центрі. За підсумками бойової підготовки у 2005 році колектив бригади займає 1 місце серед з'єднань та частин 8 армійського корпусу.
Восени 2007 року в ході проведення батальйонних тактичних навчань з бойовою стрільбою «Артерія — 2007» на 240 Житомирському навчальному центрі з 1 механізованим батальйоном, цей підрозділ підтвердив свій високий рівень. Закономірно 1 механізований батальйон за підсумками 2007 року займає 1 місце серед підрозділів 8 армійського корпусу. На 12 жовтня 2007 року 2-й механізований батальйон бригади розгорнуто у Косово, як частину ПОЛУКРБАТ.[2]
Серед особового складу з'єднання майже 300 військовослужбовців брали участь у виконанні завдань у складі миротворчих контингентів у Сьєра-Леоне, Лівані, Іраку, Косово.
Станом на 2012 рік командувачем бригади був колишній командувач 5-ї окремої механізованої бригади в Іраку.[3]

Навесні 2014 року, після інтервенції Росії до Криму, 30-та механізована бригада була однією з п'яти бригад Збройних сил України, що комплектувалася на той час контрактниками й була боєздатна, маючи змогу виставити близько 1000 бійців.[4] Підрозділи бригади вирушили на південь, очікуючи з Криму ймовірного удару.[5][6][7] Згодом підрозділи перемістили до Арабатської стрілки, а потім — до Скадовська і Бердянська.[6]
Першим боєм 30-ї бригади став бій 22 травня в районі м. Рубіжне на Луганщині.[8][9] У бою бригада втратила загиблими 3 бійців, проросійські бойовики втратили щонайменше 5 чоловік.
Після звільнення Слов'янська українськими військами 5 липня, підрозділи бригади отримали наказ зайняти Савур-Могилу і завдати удару вздовж кордону для звільнення оточених там українських сил.[7]
28 липня колона техніки 1-ї батальйонно-тактичної групи прямувала до стратегічно важливої висоти Савур-могили.[6]
Починаючи з 11 серпня позиції 3-го батальйону під Степанівкою Шахтарського району зазнавали нищівних артилерійських ударів з Росії. Військові ховались у випадкових укриттях — більша частина техніки була знищена. Почалося масове дезертирство мобілізованих солдатів. У ніч із 12 на 13 серпня з'явилося повідомлення про 50 танків, які наступають на Маринівку та Степанівку із російського боку.[10]
Офіцери отримали наказ самотужки виходити від кордону на захід. 13 серпня група майора Миколи Лісовського і майора Сергія Гордієнка виходила зі Степанівки однією з останніх. Офіцери та ще четверо українських бійців загинули разом в полі неподалік понівеченої САУ.[10]

24 серпня 2018 року бригада дістала ім'я князя Костянтина Острозького.
25 жовтня 2018 року бригада перейшла на нову систему харчування за каталогом продуктів.[11]
Наприкінці червня 2019 року завершено будівництво першої черги казарм поліпшеного планування.[12]
Восени 2019 року бригаду вивели з зони виконання завдань, де вісім місяців бригада боронила українську землю на Сході України.[13] В березні 2020 року бригада знову повернулася на передові позиції Луганської області де на відмінно виконувала поставлені завдання.[14]
На початку липня 2021 року, відбувши бойове злагодження 30 окрема механізована бригада знову вирушила на передову, зайнявши оборону на так званій Світлодарській дузі на Бахмутському напрямку (Луганське, Світлодарськ та Троїцьке).

У серпні-вересні 2022 року підрозділи 30 ОМБр брали участь у Слобожанському контрнаступі.[15] Бригада воювала в районі Ізюму,[16] і заявила про значні трофеї: панцерники, БМП, МТЛБ, боєприпаси.[17]
Наприкінці 2022 року бригада воювала у Бахмуті.[18]
У березні 2023 року воювала під Бахмутом.[19]
У серпні 2023 року бригада відбила позиції між населеними пунктами Оріхово-Василівка та Залізнянське.[20]
У січні 2024 року командир бригади розповів про шлях бригади.[21]
- штаб
- 276-й танковий полк
- 325-й танковий полк
- 282-й гвардійський танковий полк
- 855-й гвардійський артилерійський полк
- 937-й зенітний ракетний полк
- 214-й окремий батальйон зв'язку
- 54-й окремий гвардійський розвідувальний батальйон
- 151-й окремий гвардійський інженерно-саперний батальйон
- 108-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
- 1043-й окремий батальйон тилового забезпечення
- 112-й окремий медичний батальйон
- 404-й окремий батальйон РХБ захисту
Восени 2014 року бригаді було підпорядковано 10-й окремий мотопіхотний батальйон (нині в складі 59 ОМПБр), а пізніше 2-й окремий мотопіхотний батальйон «Горинь».
- управління (штаб)
- 1-й механізований батальйон[23]
- 2-й механізований батальйон[23]
- 3-й механізований батальйон[23]
- 2-й окремий мотопіхотний батальйон «Горинь»
- батальйон безпілотних систем «Злі Сапсани»[24]
- танковий батальйон (Т-72АМТ[25])
- зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- бригадна артилерійська група:
- батарея управління та артилерійської розвідки
- самохідний артилерійський дивізіон (2С3М «Акація»)
- самохідний артилерійський дивізіон (2С1 «Гвоздика»)
- реактивний артилерійський дивізіон (БМ-21 «Град»)
- протитанковий артилерійський дивізіон (МТ-12 «Рапіра»)
- рота снайперів
- розвідувальна рота
- вузол зв'язку
- рота радіоелектронної боротьби
- радіолокаційна рота
- група інженерного забезпечення
- рота РХБ захисту
- батальйон матеріально-технічного забезпечення
- ремонтно-відновлювальний батальйон
- медична рота
- комендантський взвод
До 2018 року бригада носила почесні назви Новоград-Волинська Рівненська.
Указом Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 бригада дістала ім'я князя Костянтина Острозького, який в битві під Оршею 1514 року розбив московське військо.[26][27]
6 травня 2022 року бригада була відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[28]
2018 року була запропонована символіка, в основі якої ― символи князя Костянтина Острозького. За словами Віталія Гайдукевича, 30-та бригада буде другою частиною у Збройних силах, яка нестиме в почесному прапорі і на нашивках старий символ української мілітарної міці — остро́гу князя. До 30-ї бригади старий символ — двозуб Святослава, — був взятий у ССО і 3-му полку спецпризначення. У прапорі бригади відображено символіку фортеці князя Острозького. Фортеця була розташована у старовинному Звягелі, місці дислокації бригади.[29] Ця емблема авторства Віталія Гайдукевича і Олексія Руденка й була ухвалена: символом бригади став щит «британського типу», облямований жовтим кантом, розділений (розсічений) на червону (геральдично праворуч) та чорну (геральдично ліворуч) половини. Щит містив геральдичну фігуру з герба князя Костянтина Острозького, названа «острогою» або «лицарською шпорою». Михайлом Слободянюком ця символіка оцінювалася як лаконічна, геральдично правильна, заснована на європейських традиціях.[30]
У символіці 30 бригади використано родовий герб князів Острозьких, у тому вигляді як його представлено на печатках князя Костянтина та його хоругвах. Зокрема, на картині «Битва під Оршею» княжа хоругва зображена тричі — на червоному полі знак у вигляді з'єднаних стовпом двох півкіл, під якими розташовані зірка та півмісяць. Над нарукавним знаком вміщено чорну стрічку з гаслом «DEI GRATIA», тобто — «БОЖОЮ МИЛІСТЮ».
На почесному стязі 30 бригади, крім герба князя Костянтина Острозького, фігурує історичний герб Волині — червоний хрест на срібному полі, який також зображено на численних значках литовсько-руського війська у битві під Оршею[31].
- 18.09.1991—05.09.1992: полковник Ристєв М. О.
- 05.09.1992—23.08.1995: генерал-майор Богульський В. І.
- 23.08.1995—17.11.1997: полковник Колісніченко М. І.
- 17.11.1997—23.12.1999: генерал-майор Коваль Михайло Володимирович[32]
- 23.12.1999—18.07.2002: генерал-майор Мишаковський Віктор Юрійович
- 18.07.2002—21.02.2005: полковник Литвин Петро Михайлович
- 21.02.2005—18.07.2006: полковник Миколенко Юрій Михайлович[3]
- 18.07.2006—06.12.2008: полковник Довгань Ігор Андрійович
- 16.12.2008—16.07.2014: полковник Нестеренко Олександр Володимирович[33]
- 16.07.2014—17.03.2015: підполковник Якубов Віталій Олександрович
- 17.03.2015—29.12.2020: полковник Гараз Іван Вікторович[34]
- лютий 2023—квітень 2025: полковник Сіленко Володимир Миколайович[35]
- із квітня 2025: полковник Добуш Дмитро Миколайович[36]
Найвищими державними нагородами відзначені:
- Блищик Вадим Адамович — молодший лейтенант, командир механізованого взводу. Герой України (2023, посмертно)[37].
- Гринюк Володимир Володимирович — старший лейтенант, командир механізованої роти. Герой України (2015)[38].
- Собко Сергій Станіславович — підполковник, командир механізованого батальйону. Герой України (2015)[39].
- Тищенко Сергій Григорович — молодший сержант, бойовий медик, Герой України (2025).
- Шаповал Роман Миколайович — лейтенант, Герой України (2025, посмертно).
- ↑ Історія та бойовий шлях 30 окремої механізованої бригади
- ↑ Новини Управління Прес-служби МО. Mil.gov.ua. 5 квітня 2006. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 9 березня 2012.
- ↑ а б Новини Управління Прес-служби МО. Mil.gov.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 9 березня 2012.
- ↑ Серпень 2014-го. Іловайськ. Частина І. Невиправдні сподівання на перемогу. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ Танковий таран старшого лейтенанта Абрамовича. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
- ↑ а б в Оверчук Дмитро Русланович (07.06.1992 – 28.07.2014) - Революція гідності. Війна. Рівненщина. Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). 15 березня 2015. Архів оригіналу за 26.08.2017. Процитовано 26 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-26 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Цензор.НЕТ. ПУЛЕМЕТЧИК 30-Й БРИГАДЫ СЕРГЕЙ ГОРДИЙЧУК: "ПОСЛЕ РАНЕНИЯ В ЛЕВУЮ РУКУ Я ПОПЫТАЛСЯ НАЛОЖИТЬ ЖГУТ, НО ОН БЫЛ МОИМ РОВЕСНИКОМ, ПОЭТОМУ ТРЕСКАЛСЯ И РВАЛСЯ". Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ ІВАН БУРДЮГ: 30 БРИГАДА ПОБУВАЛА ВСЮДИ НА СХОДІ. СКОРО БУДЕ І В ДОНЕЦЬКУ!!!. www.armyfm.com.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ Новоград-Волинська бригада у війні на Сході України. ТСН.ua (укр.). 10 грудня 2019. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ а б Маринівка: стратегічна помилка з фатальними наслідками. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 14 вересня 2017.
- ↑ 30 бригада перейшла на нову систему харчування. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 26 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
- ↑ Масштабне будівництво у ЗСУ: фонди для 30 бригади. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 27 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
- ↑ Історична довідка та бойовий шлях 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Процитовано 17 січня 2020 р..
- ↑ На Луганщині ворожий обстріл обірвав життя киянина Олега Шила з 30 омбр. 09.07.2020 р.
- ↑ Звільнення Харківщини: блискавичний удар готували тижнями. www.ukrinform.ua (укр.). 8 вересня 2023. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ «Прапор України піднято на найвищій точці Харківщини - в Ізюмі. Чуєте, Ізюм звільнено. Ми впоралися!» - саме такі слова почули бійці 30 ОМБр, які виконували завдання на Харківщині. www.facebook.com. 17 вересня 2022. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ 30 окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького отримала, як трофеї, російську техніку і боєприпаси. 17 вересня 2022 р.
- ↑ БАХМУТ: "Я думав, що все. Не вийдемо звідти" – 30-та ОМБр. Перші місяці війни | «Невигадані історії». 10 грудня 2022.
- ↑ Під Бахмутом 🇺🇦 30 ОМБр + 26 ОАБр + 45 ОАБр "зметикували" на трьох. 29.03.2023.
- ↑ На бахмутському напрямку 30 ОМБр зайняла позиції росіян. 24 серпня 2023 р.
- ↑ М'ясні штурми росіян та хто матиме право святкувати Перемогу – командир 30 бригади Володимир Сіленко. 25 січня 2024 р.
- ↑ 1 центр рекрутингу Сухопутних військ ЗСУ. 1 центр рекрутингу Сухопутних військ ЗСУ (англ.). Процитовано 15 листопада 2025.
- ↑ а б в Назустріч російському виклику. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 квітня 2025.
- ↑ [1]
- ↑ До ЗСУ відвантажено партію модернізованих Т-72. Український мілітарний портал. 24 Січня, 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань»
- ↑ Президент України підписав Указ «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань» // Міністерство оборони України, офіційний вебсайт, 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №315/2022 Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу". Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ 30-та бригада отримає символіку князя Острозького. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 10 вересня 2018. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
- ↑ Символіка 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького - Українське військо у XX-XXI сторіччі. vijsko.milua.org. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 11 липня 2021. [Архівовано 2020-01-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Однороженко О., Поцелуйко В., Руденко О., Шереметьєв О. In hoc signo vinces. Історія підрозділів сухопутних військ збройних сил України в знаках і символах / Олег Однороженко, Валерій Поцелуйко, Олексій Руденко, Олексій Шереметьєв; передмови О. С. Сирського, О. О. Павлюка, М. В. Драпатого; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2025. — С. 161—165. — ISBN 978-617-8550-52-3.
- ↑ Виконувач обов'язків міністра оборони Михайло Коваль: досьє, біографія. 16 квітня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
- ↑ 70 років гвардійської слави [70 Guards Fame]. Narodnaya Armia (Ukrainian) . 30 серпня 2011. Архів оригіналу за 9 вересня 2022. Процитовано 30 серпня 2011.
- ↑ "Моїх людей просто так не нагороджують", - командир 30-ї механізованої бригади - Останні новини Полтави. Найголовніші події міста Полтави і області. poltava.depo.ua. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ 30 окрема механізована бригада (офіційна сторінка). Facebook. 23 квітня 2025. Процитовано 23 квітня 2025.
- ↑ У 30-й бригаді новий командир: деталі від пресслужби 30-ї ОМБр. Новоград.City (укр.). Процитовано 23 квітня 2025.
- ↑ Указ Президента України від 8 липня 2023 року року № 382/2023 «Про присвоєння В.Блищику звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 166/2015 «Про присвоєння В.Гринюку звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 164/2015 «Про присвоєння С.Собку звання Герой України»
- Втрати 30-ї ОМБр [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Військові частини Сухопутних військ за родами військ [Архівовано 17 вересня 2015 у Archive.is]
- 30-а окрема гвардійська механізована бригада [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Частини 8 АК.
- Боевая работа 30-й механизинрованной бригады в зоне АТО. ФОТОрепортаж [Архівовано 2 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- 30 окрема механізована бригада повернулася додому [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.] Міністерство оборони України, 30 червня 2017
- Муженко затвердив нові емблеми бойових бригад. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 9 березня 2019. Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 9 березня 2019.
- Бригада імені князя Острозького відпрацювала наступальні дії. mil.in.ua. Мілітарний. 31 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.

