Утрехтсе Гевелрюґ (національний парк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Утрехтсе Гевелрюґ
Nationaal Park Utrechtse Heuvelrug
52°01′52″ пн. ш. 5°25′17″ сх. д. / 52.03116200002777703° пн. ш. 5.42141000002777762° сх. д. / 52.03116200002777703; 5.42141000002777762Координати: 52°01′52″ пн. ш. 5°25′17″ сх. д. / 52.03116200002777703° пн. ш. 5.42141000002777762° сх. д. / 52.03116200002777703; 5.42141000002777762
Країна  Нідерланди
Розташування Утрехт
Найближче місто Венендал
Площа 100 км² і 11 342,39731 га[1]
Засновано 2003 і 2013[1]
Вебсторінка np-utrechtseheuvelrug.nl
Утрехтсе Гевелрюґ (національний парк). Карта розташування: Нідерланди
Утрехтсе Гевелрюґ (національний парк)
Утрехтсе Гевелрюґ (національний парк) (Нідерланди)
Мапа

CMNS: Утрехтсе Гевелрюґ у Вікісховищі

Національний парк Утрехтсе Гевелрюґ — національний парк у нідерландській провінції Утрехт. Він охоплює південну частину Утрехтського хребта. Коли він був заснований у 2003 році, парк охоплював 6 000 ha (15 000 acres) пустищ, рухливих пісків, лісів, трав'яних угідь і заплав. У 2013 році парк було розширено до 10 000 ha (25 000 acres), додавши територію на північ від шосе A12, коли було реалізовано екодук Mollebos. Найбільш яскравою особливістю ландшафту є льодовикова гряда, на честь якої названо парк.

Пейзаж та історія[ред. | ред. код]

Ландшафт парку датується передостаннім льодовиковим періодом Заальське зледеніння. Пізніше земля була змінена під впливом дрейфуючих пісків, річок і наслідків людської діяльності. Інтенсивне землекористування, лісовідновлення та будівництво заміських маєтків протягом століть змінили зовнішній вигляд Утрехтсе Гевелрюґ. Історія краю відображена в різноманітності типів ґрунтів, рельєфу та землекористування.[2]

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Утрехтсе Гевелрюґ є другою за величиною лісовою територією в Нідерландах. У лісі можна знайти деякі релікти первісних післяльодовикових лісів, зокрема дуб і бук. У парку можна зустріти кілька видів мустелових, таких як борсук європейський (Meles meles) і куниця лісова (Martes martes). У парку мешкає понад 100 видів птахів, серед яких чорний дятел, ворон і синьошийка. У болотистій місцевості біля замку Амеронген рідкісним видом є бугайчик звичайний, а також рідкісні рослини, такі як росичка та тирлич вузьколистий. Крім того, в регіоні мешкає кілька видів земноводних, рептилій, кажанів, метеликів і бабок.[2]

Управління[ред. | ред. код]

Відповідальними за управління парком є Управління державного лісового господарства, приватна провінційна природоохоронна організація Het Utrechts Landschap і національна приватна організація природокористування Natuurmonumenten разом із багатьма приватними землевласниками. Плани управління складаються разом із цими власниками, органами влади та зацікавленими сторонами.[3]

Однією з головних цілей управління є протидія екологічній роздробленості внаслідок великої кількості доріг у цьому районі. Для цього побудовано або планується кілька екодуків та інших шляхів для фауни, які з'єднають природні заповідники. На додаток до видалення огорож і створення зелених коридорів, це має забезпечити міграцію флори та фауни, включаючи великих тварин, таких як олені.[2]

Відпочинок[ред. | ред. код]

У національному парку багато маршрутів для прогулянок, велосипедів і верхової їзди, а також ресторанів, готелів і кемпінгів. Цікавими місцями для відвідування є численні замки, історичні села та міста, заміські будинки, комори та вівчарні.[4]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в Nationally designated areas (CDDA)
  2. а б в Samenwerkingsverband Nationale Parken (2010) — National Parks of the Netherlands. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 18 листопада 2023.
  3. (nl) Website National Park Utrechtse Heuvelrug (organization)
  4. (nl) Website National Park Utrechtse Heuvelrug (visitor information)

Посилання[ред. | ред. код]