Крук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крук
Крук у Національному парку «Каньйон Брайс» (США).
Крук у Національному парку «Каньйон Брайс» (США).
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Рід: Ворона (Corvus)
Вид: Крук
Біноміальна назва
Corvus corax
Linnaeus, 1758
Ареал крука
Ареал крука
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Corvus corax
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Corvus corax
EOL logo.svg EOL: 1177364
ITIS logo.svg ITIS: 179725
IUCN logo.svg МСОП: 22706068
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 56781
Fossilworks: 133788

Крук або ґаврон (Corvus corax) — вид птахів родини Воронових, поширений в Європі, Азії, Північній Америці. В Україні нечисленні, але звичайні осілі, частково кочові птахи, що зустрічаються по всій території. Живуть у рівнинних і гірських лісах, у заплавах річок, байрачних лісах тощо.

Опис[ред.ред. код]

Крук.

Чималі блискучо-чорні птахи з міцним великим дзьобом. Маса до 1300 г. Молоді птахи чорні, без блиску, з буруватим відтінком.

У природі їх визначають за розмірами, чорним кольором оперення і характерним криком «кру-кру» (за що дістали свою українську назву). Шлюбні ігри в повітрі, коли птахи кружляють і ганяють один одного, починаються дуже рано — в лютому і навіть у кінці січня. Великі гнізда мостять високо на деревах. За характером живлення всеїдні птахи, охоче поїдають падло, живих дрібних хребетних, комах тощо. Як і хижі птахи, неперетравлені рештки їжі викидають через рот у вигляді погадок.

Гнізда з чималих сучків і гілок мостять у затишних куточках старого лісу або в парках, на високих старих деревах. Повна кладка з 5 зелених з темними плямками яєць з'являється на початку березня. Насиджують обидва птахи 19—20 днів. Пташенята залишаються в гнізді близько місяця.

Круки дуже корисні птахи, які знищують багато шкідливих комах і гризунів, а також виконують у природі санітарні функції. Заслуговують на повну і ретельну охорону.

Тривалість життя в дикій природі сягає принаймні 23 років[2][3], хоча більшість особин, ймовірно, помирає в перші роки життя. В неволі птахи можуть жити набагато довше. Так, в Лондоні тауерські круки живуть до 44 років або навіть більше; є повідомлення про ворона, який прожив 80 років[4].

Яйця крука.

Поведінка[ред.ред. код]

Крук має терпіння, якщо очікування перед прийняттям рішення може дати більше, ніж будь-яка дія, він буде чекати. Терпіння його обчислюється в хвилинах, дозволяючи демонструвати цю здатність на рівні приматів[5].

Також у круків є жести, за допомогою яких вони привертають увагу інших птахів: для цього у дзьоб береться предмет (будь-який, який можна знайти поруч) та демонструється іншим крукам. У перший момент увагу привертає предмет, але потім контакт налагоджується з самим круком, який подає знак. Ця тактика аналогічна діям маленьких дітей, які намагаються привернути до себе увагу[6].

Інтелект[ред.ред. код]

Круки, сороки, сойки — це не лише пернаті машини, жорстко запрограмовані своїми генами. Натомість вони є істотами, що в рамках обмежень їх спадковості, приймають складні рішення і показують всі ознаки того, що вони можуть насолоджуватися своєю багатою обізнаністю.
Кендіс Севідж

Мозок крука є одним з найбільших серед птахів. Особливо великий їх hyperpallium (англ.). Вони виявляють здатність вирішувати проблеми, а також демонструють інші когнітивні процеси, такі як імітація та розуміння.[7]

Крук вважається одним з найрозумніших птахів[7]. Британські вчені підтвердили наявність у крука інтелекту[8]. Коли вчені вирішили перевірити, чи справді крук наділений інтелектом, птахам давали пити воду з глибокого глечика, яку він не міг дістати дзьобом[8]. Піддослідний крук здогадався кидати в глечик різні предмети, щоб рівень води піднявся[8]. Раніше таку ж саму кмітливість вчені виявляли тільки у людиноподібних мавп[8]. За словами керівника експерименту Алекса Тейлора, круки здатні розрізняти об'єкти, що тримаються на плаву, і ті, що тонуть[8]. Круки викидали гуму та пластмасу з глечика, коли бачили, що рівень води в глечику не підвищується[8].

Круки — талановиті імітатори: цей імітує гавкіт собаки.

Якщо дати круку тверду їжу, скажімо, сухарик, а біля нього буде вода, то він спершу візьме сухарик, розмочить його у воді і лише тоді з'їсть.

Лінгвіст Дерек Бікертон, спираючись на роботу Бернда Хайнріха, останнім часом стверджує, що круки є одними з чотирьох відомих тварин (іншими є бджоли, мурахи і люди), які продемонстрували лінгвістичне зміщення, здатність спілкуватися про об'єкти або події, віддалені в просторі або часі від процесу спілкування. Наприклад молоді круки ночують разом вночі, але зазвичай харчуються окремо протягом дня. Однак коли один з них виявляє велику тушу, яку охороняє пара дорослих круків, він повернеться до своїх друзів і розповість про свою знахідку. Наступного дня зграя молодих круків полетить на місце знахідки й віджене дорослих. Бікертон стверджує, що поява лінгвістичного зміщення була, можливо, найважливішою подією в еволюції людської мови, і що круки єдині хребетні разом з людиною, що демонструють таку здатність.[9]

Комунікація[ред.ред. код]

Голос крука — гучне трубне гортанне «Кур» або виразне «ток», а також загальновідоме каркання. Вчені виявили у круків понад 200 різних звукових сигналів. Кожен з цих сигналів має своє конкретне значення — від повідомлення про безпеку, наявність їжі і до команди пташеняті, що випало з гнізда, сидіти тихо в кущах і не рухатись. Круки здатні повторювати звуки, в тому числі і людські слова.

Систематика[ред.ред. код]

Крук північноатлантичного підвиду (C. c. varius) над Селтьярнарнес, Ісландія.
Крук північноамериканського підвиду (С. c. principalis) над Муір-Біч (Північна Каліфорнія).

Вид включає 8—11 підвидів:

  • C. c. corax
  • C. c. varius
  • C. c. subcorax
  • C. c. tingitanus
  • C. c. tibetanus
  • C. c. kamtschaticus
  • C. c. principalis
  • C. c. sinuatus

Роль в міфології[ред.ред. код]

Круки є одними із найзловісніших птахів у народних віруваннях. Їх називають віщунами смерті, оскільки вони живуть у глухих лісах, живляться падлом. В українському фольклорі вони стали символом загибелі.

За переказом, круків прокляв Бог за те, що коли слуги Ірода шукали Ісуса Христа, птахи розгребли копицю, в якій Божий син переховувався.

Інша думка: крук — це перевтілений чорт, який літає по людських дворах і робить шкоду.

Почувши голос крука, люди спльовували через ліве і праве плече, щоб уберегтися від біди, проганяли птаха.

У свою чергу в германо-скандинавській міфології круки є позитивними персонажами. Двоє круків служать богу Одіну, а їхні імена Хугін і Мунін означають «думка» і «пам'ять». Також крук символізує мудрість та довголіття.

Прислів'я[ред.ред. код]

  • Де стерво, там і круки.
  • Крук крукові ока не виклює.
  • Не штука вбити крука — злови-но живого.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Corvus corax: інформація на сайті МСОП (англ.) . Assessor: BirdLife International. (Перевірено 28 грудня 2016)
  2. Fransson, T., Kolehmainen, T., Kroon, C., Jansson, L. & Wenninger, T. (2010). EURING list of longevity records for European birds. Процитовано 28.12.2016. 
  3. Wasser, D. E.; Sherman, P.W. (2010). "Avian longevities and their interpretation under evolutionary theories of senescence". Journal of Zoology 280 (2): 103–155. DOI:10.1111/j.1469-7998.2009.00671.x
  4. Berg, R. 1999. "Corvus corax" (On-line), Animal Diversity Web
  5. Леонід Попов (2011-09-16). Біологи відкрили у круків вміння чекати (російською). Membrana. Архів оригіналу за 2012-04-09. Процитовано 2011-12-02. 
  6. Леонід Попов (2011-11-30). Біологи відкрили жести у круків (російською). Membrana. Архів оригіналу за 2012-04-09. Процитовано 2011-12-02. 
  7. а б PBS Nature: The Bird in Black. Public Broadcasting Service. Процитовано 2016-12-28. 
  8. а б в г д е Вчені підтвердили наявність інтелекту у круків. 25 січня 2012.
  9. Bickerton, Derek (2009). Adam's Tongue. Hill and Wang. ISBN 978-0-8090-2281-6.

Література[ред.ред. код]

  • Ворон - міфічний птах
  • Україна в словах: Мовознав. слов.-довід.: Навч. посіб. для учнів загальноосвіт. шкіл , ліцеїв, гімназій, студентів, усіх, хто вивчає укр. мову /Упоряд. і кер. авт. кол. Н.Данилюк. – К.: ВЦ „Просвіта”, 2004. – 704 с. – Бібліогр.: с. 413–423. ISBN 966-8547-25-X.