У пошуках Аляски

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назва «У пошуках Аляски»
Looking for Alaska.jpg

Обкладинка українського видання
Автор Джон Грін
Назва мовою
оригіналу
Looking for Alaska
Країна США
Мова англійська
Жанр підліткова література
Виданий 2005
Виданий
українською
2016
Сторінки 288
ISBN

0-525-47506-0

978-0-525-47506-4

У пошуках Аляски (англ. Looking for Alaska) — дебютний молодіжний роман Джона Ґріна. Опублікований у березні 2005 року у видавництві «Dutton Juvenile». 2006 року твір приніс автору нагороду Майкла Л. Принца від Американської бібліотечної асоціації.[1] З 29 липня 2012 року упродовж тижня роман перебував у списку бестселерів «Нью-Йорк Таймс», зайнявши десяте місце у категорії «Дитяча книга», 385 тижнів (більше 7 років) після публікації.[2]

Сюжет[ред. | ред. код]

«У пошуках Аляски» починається з того, що протагоніст, Майлз Халтер, покидає свій дім у Флориді, щоб розпочати навчання на першому курсі Підготовчої Старшої Школи Калвер Крік в Алабамі. Свій вибір школи-інтернату він аргументує останніми словами Франсуа Рабле: «Я йду шукати Велике Мабуть». Майлз любить читати біографії, й зокрема запам'ятовувати останні слова тих, про кого читає.

Невдовзі після прибуття в Калвер Крік Майлз зустрічає свого сусіда по кімнаті, Чіпа «Полковника» Мартіна. Полковник, не гаючи часу, вигадує для Майлза його власне прізвисько — Товстун, хоча Майлз насправді стрункий і худий. Трохи згодом Майлз знайомиться із подругою Полковника, Аляскою Янг. Аляска описується як приваблива, але дуже емоційно нестабільна дівчина. Крім Аляски, Полковник також знайомить його з Такумі, учнем японського походження. Аляска розповідає Майлзу про останні слова Сімона Болівара, який сказав: «До біса. Як же мені вибратися із цього лабіринту!» Майлз питається, що це за лабіринт, на що вона відповідає, що це таємниця. Потім вони жартують про те, що Аляска має хлопця, а Товстун самотній, та домовляються, що, якщо Майлз здогадається, що є цим лабіринтом, Аляска з ним переспить.

У вечір першого дня в Калвер Крік Товстуна вихоплюють з ліжка, обмотують скотчем і закидають до озера неподалік. Це витівка «Вихідневих Воїнів» — групи багатих студентів Калвер Крік. Вихідневі Воїни обмотали Товстуна скотчем, тому що минулого року одного з їх друзів, Пола, вигнали зі школи, і вони звинувачували в цьому Полковника і його друзів. Такумі запевняє, що це тут ні при чому, тому що Марію, їхню подругу, також вигнали разом з Полом за вчинення трьох найгірших злочинів для Калвер Крік: вони лежали у ліжку голі, п'яні і курили травку. Таким чином, починається війна приколів між Вихідневими Воїнами та компанією Товстуна. Згодом Аляска зізнається, що це вона донесла на Марію та Пола Орлу, завучу, щоб самій врятуватися від виключення зі школи.

Аляска зводить Товстуна з дівчиною, Ларою. Лара приїхала до Америки з Румунії, коли їй було 12 років. Їй доводилося перекладати все своїм батькам, бо вона єдина з сім'ї знала англійську. Товстун і Лара йдуть на провальне побачення, яке закінчилося тим, що Товстун отримав легку контузію та обблював штани Лари. Аляска і Товстун п'ють, палять й багато чого роблять разом, в результаті чого Товстун закохується в Аляску, незважаючи на усі труднощі в їхніх стосунках. Полковник і Аляска спланували міні-прикол, щоб приспати пильність Вихідневих Воїнів. У вихідні, на які був запланований міні-прикол, Товстун та його друзі вирушають у старий сарай біля школи. Такумі і Товстун запалюють петарди поряд із будинком Орла, після чого той починає ганятися за ними. Полковник і Аляска повинні змінити оцінки в атестатах Воїнів. А Лара наливає блакитну фарбу у шампунь та гель для волосся Воїнів. Наступного дня, поки вони усі ще в сараї, друзі п'ють, палять і якось тягнуть час. Сп'яніла Аляска розповідає їм про те, як її мама померла від аневризми, коли їй (Алясці) було вісім років. Вона відчуває вину за те, що не викликала швидку, хоча тоді вона не розуміла, що трапилося. Товстун здогадується, що смерть мами зробила Аляску імпульсивною і метушливою. Він доходить до висновку, що лабіринт — це страждання людини, і що ми повинні знайти вихід звідти. Коли вони повертаються до школи, Полковник і Аляска святкують свій прикол тим, що напиваються кожного вечора упродовж наступного тижня. В останню ніч цих «святкувань» Аляска підбурює Товстуна, щоб він «підчепив» її, і вони починають цілуватися. Після попереджень сп'янілого Полковника, вона зупиняється. Вона каже, що хоче спати, і що вони можуть продовжити потім. Тоді вони всі засинають. Алясці хтось телефонує посеред ночі, від чого вона починає істерично плакати і каже друзям, що їй треба йти. Полковник і Товстун допомагають Алясці виїхати за межі шкільної території, підпалюючи петарди, які в них залишилися від приколу над Вихідневими Воїнами. Аляска від'їжджає, п'яна.

Зранку Орел оголошує шкільні збори та розповідає студентам про смерть Аляски. Її машина врізалася у поліцейську машину, яка стояла на місці ДТП вантажівки на швидкісному шосе. Кермо розчавило їй груди. Полковник і Товстун почуваються жахливо, вони вважають себе винними, тому що відпустили Аляску. Вони взнають, що аварія могла статися лише тоді, якби вона спробувала проїхати між вантажівкою і поліцейською машиною, або якби вона зробила це навмисне, і це було самогубство. Вони не знають, звинувачувати себе чи ні. Якби вона вчинила самогубство, то на думку Полковника, те що вона примусила їх допомогти їй, було чистим егоїзмом. Полковник хоче розпитати про все Джейка, її хлопця, але Товстун відмовляється, бо ще плекає надію на те, що Аляска хотіла бути з ним. Вони сперечаються, Полковник каже, що Товстуну подобалася лише «весела» Аляска, а не вся вона. Згодом вони миряться, Товстун усвідомлює, що так все й було, а Полковник визнає, що він просто злився й шукав крайнього. Вони довго ігнорували Такумі та Лару і просять у них вибачення (але здається, що Лара і Товстун більше не зустрічаються). Щоб віддати належне життю Аляски, вони планують свій останній прикол. В день промов молодші і старші класи повинні вибрати когось — суддю чи дрібного політика — щоб той вимовив перед ними промову. Усі молодші класи — Вихідневі Воїни, друзі Товстуна, й решта — допомагають їм з приколом. Вони переконують Орла запросити з промовою батька Товстуна, щоб той розповів їм про ставлення підлітків до сексу. Насправді вони винаймають чоловіка-стриптизера. Коли він розпочинає свою промову, Такумі вмикає музику. Чоловік вигукує: «Це для Аляски Янг!» і роздягається перед всіма. Вся школа в захваті, навіть Орел нікого не карає. Товстун знаходить книгу Аляски «Генерал у своєму лабіринті» з підкресленою цитатою про лабіринт. На полях написано «прямо і швидко». Згодом вони згадують дату смерті мами Аляски і усвідомлюють, що Аляска померла наступного ранку. Вони мають дві здогадки. Аляска згадала про річницю смерті матері, прийшла в кімнату вся в сльозах і сказала, що їй треба йти, маючи на увазі могилу матері. Але тоді вже було поза північ, наступного дня. Вона була п'яна і злилася на себе. Коли вона побачила вантажівку і поліцейську машину, вона або була достатньо п'яна, щоб подумати, що вона зможе проїхати між ними, або вона настільки злилася сама на себе, що вчинила самогубство, вибравши «прямий і швидкий» вихід. В останній навчальний день Такумі зізнається у записці, що він був останнім, хто бачив Аляску живою, і також відпустив її. Товстун розуміє, що це не має значення, те що вони дозволили їй піти вже нічого не змінить. Він пробачає Алясці за те, що вона пішла, і знає, що вона пробачає йому за те, що він її відпустив.

Персонажі[ред. | ред. код]

Майлз Голтер

Протагоніст, який цікавиться останніми словами відомих людей. Майлз вирушає до школи-інтернату Калвер Крік, щоб знайти своє власне «Велике Мабуть». Хлопець стрункий та худорлявий, тому друзі жартома називають його «Товстуном». Йому подобається Аляска Янг, але вона майже не відповідає йому взаємністю. Майлза часто порівнюють з Голденом Колфілдом з роману Селінджера «Ловець у житі».

Аляска Янг

Невгамовна, з мінливим настроєм, непередбачувана, вродлива та загадкова дівчина, яка привертає увагу та серце Майлза. Для своїх друзів вона, мов довірена особа. Аляска часто їм допомагає в особистих справах, а ще постачає їм цигарки та алкоголь.

Чіп Мартін

Півтора метра зросту, зате «тіло Адоніса». Найкращий друг Аляски та сусід по кімнаті Майлза. Його прізвисько Полковник, тому що він є стратегічним «мозком» усіх махінацій, які вигадує Аляска. Його сім'я дуже бідна, тому Чіп палко цінує вірність та честь. Він дуже любить і шанує свою маму Долорес, яка живе у трейлері.

Такумі Хікохіто

На диво талановитий МС та друг Аляски і Чіпа. Часто почувається «викинутим» із планів Майлза, Чіпа та Аляски.

Лара Бутерська

Емігрантка з Румунії. Дружить з Аляскою та певний час зустрічалася з Майлзом.

Містер Старнз

Суворий завуч з виховної роботи у Калвер Крік. Учні вигадали для нього прізвисько Орел. Упродовж роману його часто підколюють Майлз, Чіп, Аляска, Такумі і Лара.

Передісторія[ред. | ред. код]

Ґрін відвідував Школу Індіан Спрінгз, школу-інтернат на околицях Бірмінгема, штат Алабама. У той час, коли він там навчався, один із учнів школи загинув за обставин, схожих на те, що трапилося з персонажем Аляски.[3][4]

Екранізація[ред. | ред. код]

2005 року права на екранізацію роману придбала кінокомпанія Paramount Pictures. Планувалося, що автором сценарію та режисером мав стати Джош Швартц (творець серіалу «Чужа сім'я»),[5] але через брак зацікавлення з боку «Paramount Studios» екранізацію відклали на невизначений термін.[6] Після успіху екранізації популярного роману Ґріна «Винні зірки», сценарій вирішили переглянути. 25 червня 2014 року Джон Ґрін оголосив, що Сара Поллі писатиме сценарій та керуватиме зйомками майбутнього фільму.[7] Наприкінці 2016 року, однак, стало відомо, що екранізацію книги знову відклали на невизначений термін.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. American Library Association (2010). Michael L. Printz Winners and Honor Books. Процитовано 2011-02-03. 
  2. Children's Paperback Books. Процитовано 15 вересня 2012. 
  3. Mendelsohn, Aline (2005-02-21). From Last Words to First Book. The Orlando Sentinel. 
  4. Green, John. Questions about Looking for Alaska (SPOILERS!): Questions about Writing and Inspiration. http://johngreenbooks.com. 
  5. Interview with Josh Schwartz. літо 2007. Процитовано 15 вересня 2012. 
  6. John Green New York Times Bestselling Author - Movie Questions. Процитовано 15 вересня 2012. 
  7. John Green - Twitter. Процитовано 25 червня 2014. 
  8. John Green Looking for Alaska Movie Doomed

Посилання[ред. | ред. код]