У сімнадцять хлоп'ячих років
У сімнадцять хлоп'ячих років | |
|---|---|
| Жанр | військовий, драма |
| Режисер | Rüfat Şabanovd |
| Сценарист | Ваха Матієв, В. Федоров, Фархад Агамалієв |
| Оператор | Аріф Наріманбеков |
| Композитор | Леонід Вайнштейн |
| Художник |
Ариф Абдурахманов, Рафіс Ісмайлов |
| Кінокомпанія | Азербайджанфільм |
| Тривалість | 82 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1985 |
«У сімнадцять хлоп'ячих років» — радянський художній фільм 1985 року. Вважається першим чеченським художнім фільмом.[1]
Фільм про чеченця Героя Радянського Союзу Ханпаша Нурадилова. Знятий за сценарієм чеченського журналіста-публіциста Вахи Матієва, написаного ним ще в 1960-ті роки, після виходу фільму виданого у вигляді документальної повісті про Ханпаша Нурадилова «Гранітне серце».
Сюжет[ред. | ред. код]
- Сюжет розвивається флешбеками, при цьому актуальний час показано в чорно-білому кольорі, використано кадри військової кінохроніки, а спогади героя знято у кольорі.
Німецько-радянська війна. Після кровопролитного бою виживає лише кулеметник Ханпаша та сержант Саня Солодухін, який дотягує пораненого друга до шпиталю. Але Ханпаша поранено смертельно, і йому залишається недовго. У його спогадах переплітаються моменти того останнього бою та думки про рідних і дорогих людей, що залишилися в тилу. І найбільше він думає про кохану дівчину — Маліка, яку, як він знає, хочуть насильно видати заміж. Але за звичаями гір, придбати право на наречену можна лише у суворому поєдинку — джигітовці …
В ролях[ред. | ред. код]
- Саїд Піцієв — Ханпаша
- Натаван Мамедова — Маліка
- Олександр Суснін — Саня Солодухін, сержант
- Артур Нищенкін — Трохимич, поранений
- Микола Бармін — військовий лікар
- Людмила Петрова — медсестра
- Василь Маслаков — Паша
- Олег Бондар — Ваня
- Шахмар Алекперов — Салман
- Алі Марісултанов — Абдурахман
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Режисер — Руфат Шабанов
- Сценаристи — Ваха Матієв, В. Федоров, Фархад Агамалієв
- Оператор — Аріф Наріманбеков
- Композитор — Леонід Вайнштейн
- Художник — Ариф Абдурахманов, Рафіс Ісмайлов
Зйомки[ред. | ред. код]
Фільм знято кіностудією «Азербайджанфільм», але зйомки велися, зокрема, в одному з гірських селищ Чечні, брали участь актори Чеченського драматичного театру імені Ханпаші Нураділова[2].
…в одному з епізодів мені треба було показати чеченку, яка танцює на святі Ловзар, але в мене ніяк не виходило. Мене цього вчили солістки чеченського народного ансамблю — показували, як треба робити кроки, танцювати, наче пливеш, особливі рухи в уповільненому ритмі…— виконавиця ролі Маліки акторка Натаван Мамедова[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чеченское радио и телевидение: этапы становления и развития (1928—2008 гг.) / Кусаев А. Д.. — Грозный: Джангар, 2013. — 254 с.
- ↑ Алі Марісултанов — актор, режисер, педагог] // Вісті Республіки, 03.07.2021
- ↑ Ексклюзивне інтерв'ю з Натаван Мамедовою з Ізраїлю - кінозірка 80-х] Архівовано квітень 19, 2021 на сайті Wayback Machine. // Тренд, 19 лютого 2021
Джерела[ред. | ред. код]
- У сімнадцять хлоп'ячих років // Велика Вітчизняна, 1941—1945: каталог кіновідеоматеріалів, Том 2. — М.: Гостелерадіофонд, 1994. — Стор. 17
- У сімнадцять хлоп'ячих років // Культура. рф
|
