Файнштейн Абрам Самійлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Файнштейн Абрам Самійлович
Народився 1891(1891)
Кишинів, Бессарабська губернія
Помер 1981(1981)
Москва
Країна СРСР СРСР
Діяльність хімік
Alma mater Університету Нансі (Франція)
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія

Абрам Самійлович Файнштейн (1891, Кишинів, Бессарабська губернія — 1981, Москва, СРСР) — радянський учений-хімік і державний діяч, торгпред РРФСР і УРСР в Італії[1](1921—1922), керівник лабораторії неметалів ОКБ А. М. Туполєва. Спеціаліст в області застосування неметалічних конструкцій в авіації.

Життєпис[ред. | ред. код]

Соціал-демократ. У 1914 році закінчив фізико-математичний факультет Університету Нансі (Франція)[2]. Служив рядовим на російсько-німецькому фронті в Першу світову війну, нагороджений солдатським Георгіївським хрестом. Після Жовтневої революції вступив в РКП(б). З 1920 року працював в Народному комісаріаті зовнішньої торгівлі РРФСР. У 1920 році був призначений уповноваженим НКЗТ РРФСР у Швеції, звідки зі спеціальною місією був відряджений в Берлін, з метою відкрити банк[3] для зовнішньої торгівлі. У 1922 році був призначений уповноваженим зовнішньої торгівлі РРФСР в Італії. До березня 1923 року обіймав посаду торгпреда РРФСР в Італії[4]. На 1925 рік продовжував службу в НКЗТ СРСР, займаючи посаду заступника начальника Управління регулювання. На 1936 рік обіймав посаду заступника торгпреда СРСР в Німеччині.

Після завершення служби в НКЗТ СРСР був переведений заступником начальника в управління Главпластмасс Наркомтяжпрома, одночасно працював начальником Карболіт-ладу (1935—1937). За часів репресій був арештований, 31 травня 1940 засуджений за ст. 58-1а-58-7-11 до 10 років таборів[5]. Надалі був переведений до в'язниці-інституту ЦКБ-29. Як фахівець суміжних дисциплін трудився в числі групи талановитих інженерів[6].

« ...Абрам Самойлович Файнштейн був нашим торгпредом в Італії і сидів не як член «російсько-фашистської партії», а як «фашистський шпигун». В ЦКБ-29 він потрапив, оскільки був, крім того, ще чудовим хіміком, фахівцем з бакелітом і плексигласу. У вільний час він випилював відмінні гребінці, так його і звали: Головний конструктор гребінців ...[7] «

Виконав ряд робіт по замінників металів пластмасами, організував і забезпечив виробництво цих деталей для літаків ТУ-2[8]. Займався питаннями формування органічного скла, розробкою герметика і технології герметизації кабін, працював над створенням конструкції паливних протектірованних баків.

18 серпня 1943 року його було звільнено і призначено завідувачем лабораторії неметалів у конструкторське бюро А. М. Туполєва[9] Забезпечив впровадження на пасажирських і військових літаках марки «Ту» протиоколювальних електротермічних пристроїв, з електроопалювальним склінням пілотських кабін, потужних радіосистем та інших установок. Під його керівництвом були відпрацьовані матеріали і технології для виготовлення блістерів для важких швидкісних літаків з герметичними кабінами, радіопрозорих матеріали для антен БРЕО, полегшені гумові паливні баки, матеріали і методи для герметизації швидкісних і надзвукових літаків, нові теплостійкі матеріали і герметики для СПС Ту-144 . Особливістю його діяльності стала розробка в другій половині 1950-х років матеріалів та методів захисту екіпажу і обладнання від радіоактивного випромінювання експериментальної літаючої лабораторії з ядерною силовою установкою Ту-95ЛАЛ, що проходила льотні випробування на початку 1960-х років з працюючим авіаційним ядерним реактором.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Сталінська премія третього ступеня (1949) — за розробку і впровадження в промисловість універсального клею пластмас

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Справочник по истории КПСС. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 28 листопада 2018. 
  2. Абрам Самойлович Файнштейн. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018. 
  3. Соборянин. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 28 листопада 2018. 
  4. Сергей Симачёв — Аэропланы с песком в хвосте (Деловая пресса). Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018. 
  5. Хроно. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 28 листопада 2018. 
  6. Туполевская шарага. Архів оригіналу за 9 червня 2008. Процитовано 28 листопада 2018. 
  7. Голованов Ярослав — Королёв: факты и мифы. Страница 93
  8. Спецсообщение Л. П. Берии — И. В. Сталину о работе заключённых-специалистов. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018. 
  9. А. С. Файнштейн на Академике РУ.