Файт Гарлан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Файт Гарлан
Veit Harlan
Зображення
Дата народження 22 вересня 1899(1899-09-22)
Місце народження Берлін, Німецька імперія
Дата смерті 13 квітня 1964(1964-04-13) (64 роки)
Місце смерті
Поховання Капрі
Громадянство Німеччина Німеччина
Професія актор, режисер
Кар'єра 19151962
IMDb ID 0363235
Файт Гарлан у Вікісховищі?

Файт Гарлан (нім. Veit Harlan, 22 вересня 1899, Берлін — 13 квітня 1964, Капрі) — німецький актор, режисер театру і кіно.

Життєпис[ред. | ред. код]

Файт Гарлан народився 22 вересня 1899 року в Берліні у сім'ї письменника і драматурга Вальтера Гарлана (1867—1931). Ще будучи учнем реальної гімназії, Гарлан виступав статистом на сцені Німецького театру і Камерного театру. Відвідував акторський семінар Макса Рейнгардта. У 1915 році отримав перші невеликі ролі, виступав асистентом кінорежисера Макса Мака. У кінці 1916 року записався добровольцем в армію, служив на Західному фронті у Франції.

У 1919 році був актором-волонтером Фольксбюне в Берліні. У 1922 році одружився на акторці Дорі Ґерсон, працював актором у провінції. У 1924 році вступив до трупи Прусського державного театру в Берліні. Деякий час був членом соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). У 1926 році дебютував в кіно.

У 1929 році одружився на акторці Гільді Кербер. Від цього браку народилися троє дітей — кінорежисер і письменник Томас Гарлан (1929—2010), згодом активний антифашист, через що тривалий час перебував у конфліктіних стосунках з батьком[1], а також акторка Марія Кербер (нар. 1930) і Сюзана Кербер. Його племінниця Крістіана — дружина Стенлі Кубрика.

У 1934 році Гарлан став режисером Театру на Шиффбауердамм. У 1935 році дебютував як кінорежисер.

У 1937 році зняв вільну екранізацію драми «Перед заходом сонця» Гергарта Гауптмана — фільм «Володар» з Емілем Яннінгсом у головній ролі і як художній керівник. З цим фільмом, в сюжеті якого знайшов своє вираження принцип фюрера, Гарлан став провідним режисером Третього рейху.

У 1940 році на екрани вийшов «Єврей Зюсс» («Антисемітський фільм, який ми тільки можемо собі побажати», — записав Геббельс в щоденнику 18 серпня 1940 року), а в 1942 році — «Великий король», на той період найдорожча німецька постановка за участю 15000 статистів.

4 березня 1943 року Файт Гарлан отримав звання професора.

З дев'яти повнометражних кольорових фільмів, знятих у Німеччині до 1945 року за системою Agfacolor, чотири були поставлені Гарланом: «Золоте місто» (Die goldene Stadt, 1942), «Іммензеє» (Immensee, 1943), «Жертовний шлях» (Opfergang, 1944) і «Кольберг» (Kolberg, 1945). У зйомках масових сцен пропагандистського фільму «Кольберг» брали участь військові підрозділи вермахту і Російської визвольної армії генерала Власова. Цей «тотальний фільм» про «тотальну війну» до недавнього часу залишався найдорожчою німецькою кінопостановкою.

На час закінчення Другої світової війни Гарлан знаходився в Гамбурзі. У 1947—1948 роках він анонімно ставив спектаклі, в яких грала його дружина Крістіна Зьодербаум. Подана ним заявка на «денацифікацію» залишилася без розгляду. Як режисера фільму «Єврей Зюсс» Гарлан звинувачували в «злочині проти людяності». Проте на двох судових процесах — у березні-квітні 1949 року в Гамбурзі і у березні-квітні 1950 року в Берліні — суд ухвалив виправдувальний вирок.

Демонстрація його першого післявоєнного фільму «Безсмертна кохана» привела до протестів в багатьох містах ФРН. Розпочався ряд судових процесів проти гамбурзького публіциста Еріха Люта, що призвав до бойкоту фільму. Проте усе це не перешкодило Гарлану, який оселився в Мюнхені, знову зміцнити свої позиції як режисера.

Файт Гарлан, який за два місяці до смерті перейшов в католицтво, помер 13 квітня 1964 року на Капрі.

Режисерські роботи в кіно[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Hans-Michael Bock (Hrsg.): CINEGRAPH. Lexikon zum deutschsprachigen Film. edition text + kritik, München 1984

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Файт Гарлан