Фалін Валентин Михайлович

Фалін Валентин Михайлович
Народився	3 квітня 1926(1926-04-03) Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	22 лютого 2018(2018-02-22) (91 рік) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	дипломат, політик, історик
Alma mater	Московський державний інститут міжнародних відносин
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Знання мов	російська
Заклад	Московський державний інститут міжнародних відносин
Членство	ЦК КПРС і ПАРЄ
Посада	посол і Спеціальний гість Парламентської асамблеї Ради Європиd
Партія	КПРС
Нагороди

Валентин Михайлович Фалін (3 квітня 1926(19260403), місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація — 22 лютого 2018, місто Москва) — радянський партійний і державний діяч, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Федеративній Республіці Німеччині, голова правління Агентства друку «Новини», завідувач міжнародного відділу ЦК КПРС. Секретар ЦК КПРС з 13 липня 1990 по 23 серпня 1991 року. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1976—1986 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1989 роках. Член ЦК КПРС у 1989—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991). Доктор історичних наук.

Життєпис

Народився в родині радянського профспілкового працівника. У 1930 році родина переїхала з Ленінграда до Москви.

У 1940 році після закінчення семи класів середньої школи Валентин Фалін вступив до Московської спеціальної артилерійської школи № 5. З 1941 року разом з батьками перебував у евакуації в Молотовській (Пермській) області. У 1942 році родина повернулася до Москви.

У 1942—1945 роках — учень токаря, слюсар і токар Московського заводу «Красный пролетарий».

У 1945—1950 роках — студент Московського державного інституту міжнародних відносин, юрист-міжнародник, референт-перекладач по країнах Східної Європи.

У 1950—1951 роках — референт Радянської контрольної комісії в Німеччині.

У 1952—1958 роках — старший референт, помічник, старший помічник, заступник начальника відділу Комітету інформації при міністерстві закордонних справ СРСР.

Член КПРС з 1953 року.

У 1958—1959 роках — референт відділу інформації ЦК КПРС.

У 1959—1961 роках — радник, заступник завідувача відділ, з 1961 року — завідувач 3-го Європейського (німецького) відділу, член колегії міністерства закордонних справ СРСР. У січні 1965 року очолив групу радників міністра закордонних справ СРСР А. Громико. У 1966—1968 роках — завідувач 2-го Європейського (британського) відділу, з осені 1968 по 1971 рік — завідувач 3-го Європейського (німецького) відділ міністерства закордонних справ СРСР.

23 лютого 1971 — 10 листопада 1978 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Федеративній Республіці Німеччині.

У 1978—1983 роках — 1-й заступник завідувача відділу міжнародної інформації ЦК КПРС.

У 1983—1986 роках — політичний оглядач газети «Известия». З 1985 року працював в Інституті США і Канади АН СРСР. Захистив докторську дисертацію «Конфлікти інтересів в антигітлерівської коаліції».

У 1986—1988 роках — голова правління Агентства друку «Новини».

У жовтні 1988 — серпні 1991 року — завідувач міжнародного відділу ЦК КПРС.

13 липня 1990 — 23 серпня 1991 року — секретар ЦК КПРС. Одночасно з квітня по серпень 1991 року — голова комісії ЦК КПРС із проблем міжнародної політики.

У 1992 році переїхав до Німеччини, де на запрошення відомого німецького політика Егона Бара працював професором історії в Інституті вивчення проблем миру і безпеки (нім. Institut für Friedensforschung und Sicherheitspolitik) при Гамбурзькому університеті.

У 2000 році повернувся до Росії, продовжив читати лекції в Московському державному інституті міжнародних відносин.

15 жовтня 2011 року очолив експертну раду міжнародного комітету руху «Інтернаціональна Росія» Загальноросійського народного фронту.

Помер 22 лютого 2018 року в Москві. Похований на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди і звання

• орден Жовтневої Революції
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• медалі
• Державна премія СРСР (1982)
• подяка президента Російської Федерації (2010)
• надзвичайний і повноважний посол СРСР

Джерела

• Фалин Валентин Михайлович [Архівовано 26 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)