Фах (повість)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фах
Profession
Жанр наукова фантастика
Автор Айзек Азімов
Мова англійська
Опубліковано 1957
Видавництво Аналог: наукова фантастика та факти
Переклад Д. К. Грицюк, 1990
Цикл періодичне видання

Фах (англ. Profession) — науково-фантастична повість Айзека Азімова, вперше опублікована у липні 1957 року в журналі Astounding Science Fiction. Увійшла до збірки «Дев'ять завтра» 1959.

Аналіз твору[ред. | ред. код]

Тема: зображення моделі майбутнього суспільства, здобуття освіти та фаху.

Ідея: утвердження сили людського інтелекту, самостійності мислення, творчої уяви, моральних цінностей. Довести, що глибокі знання дає тільки само-освіта; треба розвиватися в різних напрямках, щоб бути ерудованою людиною, правильно визначитися у своєму професійному виборі

Жанр: науково-фантастичне оповідання.

Сюжет[ред. | ред. код]

Автор описує суспільство на Землі у 66 столітті, де всі діти отримують знання через нейрокомп'ютерний інтерфейс. Також Земля є постачальником спеціалістів для Зовнішніх світів.

Найголовнішими подіями у житті дитини є:

  • День Читання — дата у вересні, коли діти 8-ми років отримують навички читання;
  • День Освіти — дата у листопаді, коли підлітки 18-ти років отримують певну Освіту із стрічки з професійними знаннями;
  • Олімпіада — відбувається у травні, коли підлітки, що отримали Освіту, змагаються за вакансії запропоновані представниками Зовнішніх світів.

Освіта, яку отримують підлітки, вибирається в результаті аналізу їх мозку і її неможливо змінити. Звичайне навчання вже давно не застосовується, оскільки воно довготривале і не могло гарантовано забезпечити потребу у спеціалістах для численних колонізованих планет. Для підлітка після отримання Освіти, залишитись на Землі вважається професійним провалом.

Джордж Плейтен мріяв стати програмістом, оскільки попит на них у високорозвинутих колоніях зробив цю професію престижною. Після Дня Читання він читав набагато краще за інших дітей і, щоб збільшити свої шанси на визначення придатності його мозку до цієї професії, потайки читав книги про комп'ютери. Отримання знань традиційним шляхом вважалося недоцільним заняттям, оскільки могло не збігтися з професією, до якої найкраще пристосований мозок.

На День Освіти йому несподівано повідомили про неможливість його мозку отримати будь-яку Освіту. Його помістили у спеціальний заклад, де він проводить час у роздумах і за читанням книг.

Через рік Джордж вирішує втекти, щоб звести рахунки із лікарем, що повідомив йому про його непридатність до професій.

Заодно він відвідує Олімпіаду у Сан-Франциско, де бере участь у змаганнях його однокласник Тревіліян, що отримав Освіту «з кольорових металів». Тревіліян показує поганий результат, оскільки, як він повідомляє Джорджу, у його стрічці не було даних про спектрограф Бімена, а тільки про попередню модель. Тому Тревіліян приймає невигідну пропозицію, щоб не залишитись на Землі. Розсерджено він запитує Джорджа, яку той отримав Освіту і між ними спалахує бійка.

Від полісмена Джорджа рятує незнайомий професор Ладислас Інженеску. На прохання Джорджа він влаштовує йому зустріч із високопосадовцем Новії — найпрестижнішої колонії.

Новіанин скаржиться на вузьку спеціалізацію та високу вартість спеціалістів з Землі, але відмовляється від пропозиції Джорджа організувати навчальний процес на Новії, оскільки в колоніях немає ресурсів, які потрібно було б багато років витрачати та ще й без гарантії результату.

Розчарований Джордж повертається до свого закладу і дізнається його справжню назву — Інститут вищої освіти. Тут збирають людей, які мають бажання та настирливість розвивати науку. Джордж був під наглядом інституту ще зі свого Дня Читання. Його втеча не була зупинена, оскільки була визнана корисною для усвідомлення ним необхідності справжнього навчання. Наприклад, під час втечі Джордж зрозумів, що Бімен, людина яка створила нову модель спектрографа, та й люди, що створили всі існуючі стрічки, не отримували власну освіту зі стрічок. Це все були люди здатні мислити оригінально.

Доглядачі Джорджа в інституті були соціологами, психологами, істориками — теж людьми здатними до оригінального мислення, але вони врешті отримали Освіту за допомогою стрічок, оскільки не виявили такого бунтарського бажання отримати освіту самотужки і винаходити щось нове.

Герої твору[ред. | ред. код]

  • Джордж Плейтен – головний герой твору.
  • Хейлі Омейні – товариш по кімнаті, психолог
  • Ладислас Інженеску – дипломований історик.
  • Арманд Тревіліян – однокласник.
  • Новіанин –  співрозмовник, який вважав, що вчитися по книжкам не кращий варіант.

Джерела[ред. | ред. код]