Федоренко Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федоренко Василь Іванович
Народження31 грудня 1913(1913-12-31)
м. Харків
Смерть22 вересня 1943(1943-09-22) (29 років)
Краснодарський край
КраїнаСРСР СРСР
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби19351943
ПартіяКПРС
Звання Капітан авіації
Формування979-го винищувальний авіаційний полк
Війни / битвиДруга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни II ступеня

Ва́силь Іва́нович Фе́доренко (31 грудня 1913, місто Харків — 22 вересня 1943, Краснодарський край) — радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 24 травня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування та проявлені при цьому мужність та героїзм, удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 31 грудня 1913 року у місті Харкові, в робітничій родині. Закінчив 7 класів та школу ФЗУ при Харківському вагоноремонтному заводі. Працював намотчиком.

У Червоній Армії з 1935 року. У 1938 році закінчив Чугуївське військове авіаційне училище, після чого служив льотчиком-інструктором в Качинській, Читинській та Батайській військових авіаційних школах пілотів. Член ВКП(б) з 1941 року. З перших днів війни Федоренко прагнув на фронт, але на кожне прохання отримував відмову: потрібно було готувати повітряних бійців. І усе ж таки він домігся свого. У вересні 1942 року його направили в діючу армію[1]. Від 17 вересня 1942 року старший лейтенант В. І. Федоренко на фронтах Другої світової війни на посаді командира ескадрильї 979-го ІАП, літав на ЛаГГ-3.

До травня 1943 року штурман 979-го винищувального авіаційного полку (230-та штурмова авіаційна дивізія, 4-та Повітряна армія, Північно-Кавказький фронт) капітан Федоренко здійснив 116 бойових вильотів, в 51 повітряному бою збив особисто 12 і в складі групи 2 літаки противника. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 травня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування та проявлені при цьому мужність та героїзм, удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 995)[2]. Загалом здійснив близько 200 бойових вильотів.

Капітан Федоренко загинув в повітряному бою 22 вересня 1943 року. Похований на центральній площі станиці Червоноармійська Червоноармійського району Краснодарського краю.[3]

Наказом Міністра оборони СРСР Герой Радянського Союзу капітан Федоренко В. І. навічно зарахований до списків 1-ї ескадрильї винищувального авіаційного полку.[4]

Вшанування

[ред. | ред. код]

На одній із плит, встановлених на Алеї Героїв в Чугуєві, викарбувані імена курсантів — Героїв Радянського Союзу, випускників Чугуївського військового авіаційного училища, серед них є згадка про капітана Федоренко В. І.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Подвиги в ім'я Вітчизни / Р. Мільнер та ін. — Харків : Прапор, 1971. — 536 с.
  • Подвиги во имя Отчизны: очерки о Героях Советского Союза — харьковчанах / Р. Мільнер, А. Апальков, Ф. Атакин и др. — Харьков : Прапор, 1974. — 664 с. (рос.)
  • Подвиги во имя Отчизны: очерки о Героях Советского Союза — харьковчанах / А. Апальков и др.; сост. Милюха В.; под ред. С. Исаев. — 2-е изд., перераб. и доп. — Харьков : Прапор, 1985. — 712 с. (рос.)
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)