Федір Вешняк
| Федір Вешняк | |
|---|---|
| Народження | невідомо |
| Смерть | осінь 1650 |
| Національність | русин-українець |
| Країна | |
| Приналежність | |
| Звання | Полковник |
| Командування | Чигиринський полк Чигиринська сотня |
| Війни / битви | Хмельниччина • Жовтоводівська битва • Корсунська битва • Облога Збаража • Зборівська битва |
Фе́дір Яку́бович Вешня́к[1] (невідомо — осінь 1650[1], Чигирин, Гетьманщина[2]) — український козацький військовий і політичний діяч, дипломат, учасник національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, послідовник Богдана Хмельницького, писар реєстрового козацького війська (1636–1637), чигиринський полковник (1648–1650), за походженням — шляхтич із Полтавщини.
Точні дата та місце народження майбутного козацького лідера залишаються невідомими, однак є відомості про те, що Федір Вешняк народився на Полтавщині у родині місцевого шляхтича[2], тобто, мав далеко не пересічне походження.
Навчався у Києво-Могилянській колегії, де освіту здобувала більшість козацьких еліт. Протягом певного часу перебував на Січі, проте вирішив доєднатися не до запорожців, а до реєстрових козаків, якими в 1636 та 1637 роках обирався писарем. На основі цього можна дійти висновку, що Вешняк користувався популярністю та великим авторитетом серед побратимів. Ще одним доказом цього є те, що незадовго до початку Хмельниччини він був обраний чигиринським сотником[2].
Від самого початку Вешняк підтримував позицію Богдана Хмельницького щодо боротьби проти Речі Посполитої. Він допомагав майбутньому гетьманові планувати та готувати повстання. Коли ж Хмельницького заарештували наприкінці 1647 року, разом із Кіндратом Бурлієм узяв його на поруки та допоміг утекти на Січ[2].
Коли розпочалася національно-визвольна війна, Вешняк у статусі реєстрового козака був змушений воювати проти повстанців. Він разом зі своєю сотнею прибув до урочища Кам'яний Затон, звідки разом із іншими реєстровими полками повинен був виступати під Жовті Води. Проте Вешняк і Филон Джалалій підняли бунт, разом із великою частиною підлеглих перейшли на бік Хмельницького та прибули на допомогу військам останнього, допомігши розбити ворога[2].
Того ж 1648 року обійняв посаду чигиринського полковника, одну з найважливіших у той час, та увійшов до найближчого оточення гетьмана, виконував важливі дипломатичні доручення[2], зокрема, очолював посольство до Варшави[3] та брав участь у переговорах щодо підписання та підписанні Переяславської угоди. У травні 1649 року Вешняк двічі побував у Москві, особисто зустрічався з царем та вів перемови щодо надання військової допомоги Московією козакам[2].
Надалі брав участь в облозі Збаража та Зборівській битві, під час яких призначався наказним гетьманом[2].
Помер Федір Вешняк восени 1650 року у столиці Гетьманщини — Чигирині[2]. Причина смерті залишається невідомою.
В 2016 році у місті Черкаси колишній провулок Сакко і Ванцетті було перейменовано на провулок Федора Вешняка[4].
- ↑ а б Кривошея В.В. (2005). Персональний склад козацької старшини армії Богдана Хмельницького: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Спеціальність 07.00.06 — історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Київ: НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса.
- ↑ а б в г д е ж и к ВЕШНЯК-ЯКУБОВИЧ ФЕДІР. resource.history.org.ua.
- ↑ ПЕРЕГОВІРНІ ДОКУМЕНТИ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО З РІЧЧЮ ПОСПОЛИТОЮ. litopys.org.ua.
- ↑ Розпорядження Голови ОДА (PDF).
- В. В. Кривошея. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.ISBN 978966024850
- В. І. Сергійчук. Вешняк Федір Якубович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Вешняк-Якубович Федір // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.63-64
- В. М. Горобець. Вешняк-Якубович Федір // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 498. — ISBN 966-00-0734-5.