Сенькович Федір
| Сенькович Федір | |
|---|---|
| Народження | невідомо  Щирець, Україна |
| Смерть | 1631 |
| Львів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита | |
| Країна | Річ Посполита |
| Діяльність | іконописець |
Федір Сенькович (бл. 1570, Щирець—1631, Львів)[1] — львівський маляр родом зі Щирця.
Мистецьку освіту здобув завдяки Лаврентію Пилиповичу (1575—1610). Очолював малярський цех, виконував роботи для Львівського Братства у Львові, Луцьку та інших містах. Виконав іконостас та плащаницю для Успенської церкви у Львові (1630, потім його віддали до села Грибовичі), ікону «Богоматір Одигітрія» (1599) у церкві села Ріпнів на Львівщині. Ікона «Богоматір Одигітрія» мала підпис маляра, саме з нею порівнюють усі недатовані роботи художника. Впровадив використання олійної фарби для написання ликів та рук святих. Спадкоємцем майстерні Сеньковича був Микола Петрахнович-Мораховський[2].
Федір Сенькович малював ікони та портрети. Сеньковичу приписують авторство портретів української та польської знаті — львівського старости Яна Вандалина Мнішека, сина Станіслава Боніфація Мнішека та підканцлера Томаша Замойського. Також весільний портрет Марини Мнішек — дружини двох царів-самозванців Московської держави — Лжедмитрія I та Лжедмитрія II. Дослідники також стверджують про те, що Сенькович також створював гравюри для книг[2].
У серпні 2016 року на шпальтах газети «Культура і життя» з'явилася інформація, що у церкві села Великі Грибовичі знайшли декілька ікон («образі́в») роботи Федора Сеньковича, які вважалися втраченими. Вони перебували в аварійному стані та потребували негайної реставрації[3].
- Роботи Федора Сеньковича (з колекції Олеського замку)
-
Портрет Івана Даниловича -
Пантократор
У Львові 1993 року на пошану Федора Сеньковича названа одна з вулиць у місцевості Голоско[4][5].
- ↑ Володимир Жишкович. Кілька зауваг до творчого портрета маляра Федора, яскравого представника львівського іконописного осередку кінця XVI – першої третини XVII століття // Народознавчі зошити. — 2019. — № 6 (150). — С. 1447–1463. — ISSN 1028-5091.
- ↑ а б Станіслав Черніков (21 грудня 2022). Маляр, що створював ікони та портрети — Федір Сенькович. ilvivyanyn.com. Укрпошта. Архів оригіналу за 10 грудня 2024. Процитовано 24 грудня 2022.
- ↑ Знайшлись унікальні ікони // Культура і життя. — 2016. — № 33. — С. 7.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 116.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 55.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Сенькович Федір // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — С. 2755—2756. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Федір Сенькович (?-1631). Один з провідних художників львівської малярської школи. schyrec.com. Містечко Щирець. 18 січня 2011. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 7 липня 2022.
- Федір Сенькович (?-1631). uahistory.co. Процитовано 7 липня 2022.
- Пантократор (авт. Федір Сенькович). collection-lvivgallery.org.ua. Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького. Процитовано 7 липня 2022.
|
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
