Федір Чернігівський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Чернігівський
Жития Святых (1903-1911) - икона 01202 Михаил и Феодор.png
Святі Михайло (ліворуч) та Федір (праворуч) Чернігівські
Народився невідомо
Помер 20 вересня 1244[1]
Сарай-Бату, Золота Орда
Підданство Чернігівське князівство
Діяльність Бояри
Титул боярин
Конфесія православ'я[1]

Федір Чернігівський (? — 20 вересня 1246, Сарай-Бату) — чернігівський боярин князя Михайла Всеволодовича. Вбитий 1246 року в Сарай-Бату за відмову вклонитися монгольським язичницьким божествам та зректися православної віри. Разом зі своїм князем канонізований як мученик Російською православною церквою.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був боярином та близьким соратником чернігівського князя Михайла Всеволодовича.

1244 року чиновники монгольського хана Батия прибули до Чернігова та запропонували князеві Михайлові Всеволодовичу поїхати до хана в Сарай-Бату, столицю Золотої Орди, щоб просити та отримати монгольський ярлик на правління. Князь погодився на цю пропозицію. Він поїхав разом зі своїм близьким соратником — боярином Федором.

Під час перебування в ханській ставці князеві й боярину наказали пройти крізь вогняне багаття[прояснити] та поклонитися перед монгольськими ідолами, щоб, як кажуть монгольські вірування, зняти з себе всі гріхи, вчинені проти хана Батия. Князь Михайло та боярин Федір відмовилися зробити такий язичницький ритуал, відповівши:

« Християнин кланяється тільки Богові, Творцеві світу, а не тварюці; [ми] готові вклонитися цареві [ханові Батию], оскільки Бог вручив йому долю земних царств. «

За непокору князь Михайло Чернігівський був убитий 20 серпня 1246 року.

Після цього монголи почали вмовляти боярина Федора зректися православної віри та все ж вклонитися монгольським божествам. У обмін на це вони пропонували зробити Федора князем Чернігівським. На це боярин відповів:

« Княжіння не хочу і богам вашим не вклонюсь, але хочу постраждати за Христа, як і князь мій! «

Після цього боярина Федора катували, після чого стратили обезголовлюванням. Тіла князя та боярина Федора віддали на поїдання собакам. Проте пізніше їхні мощі вдалося перевезти до Чернігова.

Канонізація[ред. | ред. код]

Незабаром після перенесення мощів князя Михайла й боярина Федора до Чернігова вони були канонізовані. День пам'яті святих — 14 лютого та 20 вересня.

Перенесення мощів[ред. | ред. код]

1572 року Московське царство захопило Чернігів. Після цього мощі святих були перевезені до Москви та поховані у церкві Михайла й Федора Чернігівських[ru]. Пізніше вони були перенесені до Стрітенського собору[ru] Московського кремля. 21 листопада 1772 року мощі були перенесені до Архангельського собору, де вони зберігаються досі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]