Феромагнетизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Схематичне зображення паралельної орієнтації магнітних моментів атомів в основному стані феромагнетика

Феромагнетизм (рос. ферpомагнетизм, англ. ferromagnetism, нім. Ferromagnetismus m) — * 1. Магнітовпорядкований стан речовини, що при температурі нижче точки Кюрі має самочинну намагніченість, зумовлену взаємно паралельною орієнтацією магнітних моментів атомних носіїв магнетизму.

  • 2. Явище, яке полягає в магнітних властивостях феромагнітних тіл. Властивість матеріалів проявляти магнетизм навіть при відсутності зовнішнього магнітного поля. Феромагнетизм виникає в речовинах, у яких як наслідок обмінної взаємодії, спінам електронів вигідно орієнтуватися паралельно. В результаті такої узгодженої орієнтації спінів виникає макроскопічний магнітний момент, який може існувати навіть без зовнішнього магнітного поля.
  • 3. Вчення про магнітні властивості феромагнітних тіл.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]