Ферручит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Феручит)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ферручит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураFru[2]
Хімічна формулаNaBF₄
Nickel-Strunz 103.CA.05[3]
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честьФерруччо Замбоніні[4]
Типова місцевістьВезувій[3]
CMNS: Ферручит у Вікісховищі

Ферручит (англ. ferruccite; нім. Ferruccit m) — мінерал, борофлуорид натрію острівної будови.

Названий за ім'ям італійського мінералога Ферручіо Замбоніні (G.Carobbi, 1933).

Хімічна формула: NaBF4. Містить (%): Na — 20,94; B — 9,84; F — 69,22. Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Утворює дрібні таблитчасті кристали. Спайність добра. Густина 2,5. Твердість 3,5. Безбарвний до білого. Розчиняється у воді. На смак гіркувато-кислий. Рідкісний.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Зустрічається у вулканічних породах на Везувії в асоціації з гієратитом, авогадритом, сасоліном і маладритом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]