Флоренс Вайс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флоренс Вайс
Народилася 30 травня 1900(1900-05-30)
Махнівка, Київська губернія, Російська імперія
Померла 13 травня 1974(1974-05-13) (73 роки)
Бостон, США
Громадянство  США
Діяльність акторка, співачка, студійна виконавиця
У шлюбі з Мойше Ойшер
IMDb nm0918983
CMNS: Флоренс Вайс у Вікісховищі

Флоренс Вайс (їд. פֿלאָרענס װײס‎; 1899/1900 — 1974) — американська акторка театру на їдіші, яка виступала у водевілях і знімалася в кіно, співачка, яка працювала у 1920-х — 1960-х роках[1][2]. Працювала та виступала з такими артистами, як Мойше Ойшер, Олександр Ольшанецький, Борис Томашевський, Фівуш Фінкель, Ейб Елштайн. Пік її популярності припав на 1930-ті роки, коли вона часто гастролювала та виступала зі своїм тодішнім чоловіком Мойше Ойшером і знялася з ним у трьох фільмах мовою їдиш: «Син кантора», «Співучий коваль» й «Увертюра до слави»[3][4][5][6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Рік народження та імміграції Флоренс Вайс невідомі. Дата і місце народження вказані в заяві про намір отримати громадянство США були 30 травня 1900 року Махнівці, Київська губернія, Російська імперія[7][8]. Проте в інших документах, зокрема в подорожніх листах, рік народження зазначений 1899[9]. Принаймні в одному переписі вказано 1904 рік[10]. Очевидно, вона емігрувала до США через Балтімор 1907 року[8].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Її першим чоловіком був Луїс Вайс, земляк російського походження, актор театру їдиш. 1920 року вони жили в Балтиморі[11].

До 1928 року була провідною акторкою в театрі Лірік, часто з'являлася разом з чоловіком, а також у театрі Гопкінсона, яким він керував[12][13]. 1928 року Луї залучив актора Мойше Ойшера з Філадельфії для виступів разом з Флоренс[14][15]. Флоренс залишила Луїса та вийшла заміж за Ойшера у січні 1929 року, тоді вони жили в Ньюарку, штат Нью-Джерсі, і працювали в театрі Лірік[8][16]. 1930 року вони продовжували виступати в Лірік[17], а до 1931 року переїхали до Філадельфії[7]. Незабаром повернулися до Нью-Йорка, зігравши 1932 року в опереті Бориса Томашевського в театрі Гаєті та 1933 року в театрі Амфіон[18][19].

[20]

Хоча згодом вони стали дуже відомими, спочатку їм було важко зводити кінці з кінцями працюючи в театрі, тому Ойшер вирішила заробляла як хазан[16]. Протягом 1930-х років пара регулярно виступала разом на радіо WEVD. 1935 року вони повернулися до театру Лірік, театр на Другій авеню та театру Гопкінсона, 1936 року виступали в театрі на Другій авеню в опереті Олександра Ольшанецького з Лео Фуксом у головній ролі[21][22][23][24][25][26].

Мойше Ойшер і Флоренс Вайс бл.1933

Пік слави Вайс припав на кінець 1930-х років, коли вона знялася в декількох фільмах з Ойшером, що посприяло виступам на радіо, сеансів запису та більших концертів. 1937 року з'явилася в останньому фільмі Сідні Голдіна «Син Кантора» (Dem khazn's zindl), основаному на історії життя самого Мойше Ойшера[4]. Голдін помер, коли фільм ще був у виробництві, і відносно невідомий режисер Ілля Мотелев закінчив його. Потім вони виступили в Бруклінській музичній академії у лютому 1937 року перед 2000-ю авдиторією[27][28]. Наступною її появою стала п'єса «Співучий коваль» (Yankl der shmid, 1938), знову з Мойше Ойшером, режисером якої був Едгар Георг Ульмер, заснований на п'єсі Девіда Пінскі 1906 року[29][30][31]. Фільм був настільки успішним, що Victor Records доручив Ойшеру та Вайс записати з нього свої пісні для випуску на диску[32]. 1939 року вона виступала в театрі Гопкінсона[33]. Їхнім третім і останнім спільним фільмом стала «Увертюра до слави» (Der vilner shtot khazn, 1940), яку зняв Макс Носсек за оповіданням Осипа Дімова[34].

1940 року грала у виставі з Аароном Лебедєвим і «Сестрами Беррі» в театрі Клінтона і регулярно з'являлася у водевілях з Лебедєвим і Селією Адлер в Національному театрі в центрі міста[35][36].

Продовжувала виступати на сцені під час і після Другої світової війни. 1944 року з'явилася з Ліліан Люкс і Песахом Берштайном в театрі Гопкінсона[37]. 1947 року виступала на сцені теату Клінтона[38]. Мала постійну роль в румунсько-єврейському ресторані на Бродвеї «Румунське село»[39][40].

З 1949 року до середини 1950-х років взяла участь у низці постановок з Ірвінгом Якобсоном, Фівушем Фінкелем, Максом Клеттером й іншими в Національному театрі Віри Розанки[41][42][43][44][45]. До кінця 1950-х і 1960-х років більшість її виступів, здається, відбувалися в готелях Борщового поясу у Катскілл[46][47].

Померла у травні 1974 року після тривалої хвороби[48].

Вибіркова дискографія

[ред. | ред. код]
  • A zemerl/Chassidic in America with Moishe Oysher (Victor Records, 1938)[49]
  • Simmon-Tov Mazeltov/Bist Mere Mazeldig with Abe Ellstein orchestra (Banner Records)[50]

Поява в кіно

[ред. | ред. код]
  • Син кантора (Dem khazn's zindl, 1937) з Мойше Ойшером, режисери Сідні Голдін й Ілля Матілев[51][52]
  • Співучий коваль (Yankl der shmid, також знаний як Der zingedike shmid, 1938) з Мойше Ойшером, режисер Едгар Георг Ульмер[53][54]
  • Увертюра до слави (Der vilner shtot khazn, 1940) з Мойше Ойшером, режисер Макс Носсек[55][56]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jewish women in America. Routledge. 1997. с. 1524. ISBN 9780415919357.
  2. ↑ Sapoznik, Henry (2006). Klezmer! : Jewish music from Old World to our world (вид. 2nd). New York: Schirmer Trade Books. с. 123. ISBN 9780825673245.
  3. ↑ Zamlbukh. Buenos Aires: Shrayber Farayn H.D. Nomberg. 1962. с. 69.
  4. ↑ а б Goldman, Eric A. (1983). Visions, images, and dreams: Yiddish film past and present. Ann Arbor, Michigan. с. 81. ISBN 9780835715157.
  5. ↑ הערמאן, יאבלאקאוו. ארום דער וועלט מיט אידיש טעאטער : אויטאביאגראפישע איבערלעבונגען און טעאטער-דערציילונגען אין לויף פון א האלבן יארהונדערט אידישע און וועלטלעכע געשעענישן. New York. с. 573—577.
  6. ↑ Yiddish Theater in the United States. Jewish Women's Archive (англ.). Процитовано 7 September 2021.
  7. ↑ а б Morris Rimer or Oisher. Migration • New York, Southern District, U.S District Court Naturalization Records, 1824-1946. FamilySearch. Процитовано 5 вересня 2021.
  8. ↑ а б в Morris or Moishe Rimer or Oysher. Migration • New York, Southern District, U.S District Court Naturalization Records, 1824-1946. FamilySearch. Процитовано 5 September 2021.
  9. ↑ Florence Oysher. Migration • California, Los Angeles Passenger Lists, 1907-1948. FamilySearch. Процитовано 5 вересня 2021.
  10. ↑ Florence Oysher. Census • United States Census, 1940. FamilySearch. Процитовано 5 вересня 2021.
  11. ↑ Florence Wain in the 1920 United States Federal Census. Ancestry. Процитовано 5 вересня 2021.
  12. ↑ "FOR PARENTS' SINS" AT HOPKINSON THEATRE. Times Union. Brooklyn, New York. 26 жовтня 1928.
  13. ↑ JEWISH HOUR ON WBBC. Times Union. Brooklyn, New York. 19 липня 1928.
  14. ↑ Hoberman, J. (1991). Bridge of light : Yiddish film between two worlds. New York: Museum of Modern Art. с. 263. ISBN 9780805241075.
  15. ↑ Leḳsiḳon fun Yidishn ṭeaṭer | Yiddish Book Center. www.yiddishbookcenter.org (англ.). с. 2535. Процитовано 4 червня 2024.
  16. ↑ а б Fraydele Oysher interview. Museum of Family History. Процитовано 5 вересня 2021.
  17. ↑ Theater News. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 10 вересня 1930.
  18. ↑ THOMASHEFSKY IN BORO. Times Union. Brooklyn, New York. 16 жовтня 1932.
  19. ↑ Local Yiddish Theaters. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 20 вересня 1933.
  20. ↑ Fraydele Oysher interview. Museum of Family History. Процитовано 5 вересня 2021.
  21. ↑ News of the Stage. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 22 жовтня 1935. с. 9.
  22. ↑ News of the Stage. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 22 травня 1935.
  23. ↑ 4 Yiddish Plays to make Debuts. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 13 лютого 1936.
  24. ↑ "That's Love" Reopens the Lyric Theatre. Times Union. Brooklyn, New York. 3 травня 1935.
  25. ↑ Yiddish Stage. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 23 січня 1936.
  26. ↑ Plays on Broadway. Variety. New York, NY: Variety Publishing Company. 25 грудня 1935.
  27. ↑ Moishe Oisher heard in Academy Recital. Times Union. Brooklyn, New York. 1 березня 1937.
  28. ↑ Concert of Moishe Oisher draws 2,000 to Academy. The Brooklyn Citizen. Brooklyn, New York. 1 березня 1937.
  29. ↑ The Singing Blacksmith. Motion Picture Herald. Quigley Publishing Co. 17 грудня 1938. с. 54.
  30. ↑ Isenberg, Noah (2019). 4. Songs of Exile. Edgar G. Ulmer. University of California Press. с. 102—6. doi:10.1525/9780520957176-006. ISBN 9780520957176.
  31. ↑ Goldman, Eric A. (1983). Visions, images, and dreams: Yiddish film past and present. Ann Arbor, Michigan. с. 116. ISBN 9780835715157.
  32. ↑ ⁨Coming to Homewood. www.nli.org.il (англ.). 24 березня 1939.
  33. ↑ Barrymore Play Coming Nov. 28. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 10 листопада 1939.
  34. ↑ Legend with Music. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 10 лютого 1940. с. 18.
  35. ↑ 'Romeo' Starts its Last Week. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 6 червня 1940.
  36. ↑ HOUSE REVIEWS. Variety. New York, NY: Variety Publishing Company. 4 вересня 1940. с. 47.
  37. ↑ New Yiddish Musical. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 30 березня 1944.
  38. ↑ A New Yiddish Play opens at Clinton Friday. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 23 січня 1947. с. 9.
  39. ↑ Nitery Followups. Variety. New York, NY: Variety Publishing Company. 18 жовтня 1944. с. 42.
  40. ↑ Forbes, Virginia (13 вересня 1944). Cafe Life in New York. New York Sun. с. 36.
  41. ↑ Yiddish Musical Tonight. New York Post. 2 грудня 1949.
  42. ↑ Kletter in New Musical. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 3 листопада 1949.
  43. ↑ New Yiddish Musical. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 30 листопада 1949.
  44. ↑ ⁨ו!טעאטער אנאנסען! ⁩ | ⁨פארווערטס⁩ | 8 April 1950 | Newspapers | The National Library of Israel. www.nli.org.il (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  45. ↑ advertisement. New York Post. 21 лютого 1954.
  46. ↑ ⁨Page 9 Advertisements Column 1⁩ | ⁨פארווערטס⁩ | 14 June 1957 | Newspapers | The National Library of Israel. www.nli.org.il (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  47. ↑ ⁨Page 6 Advertisements Column 2⁩ | ⁨פארווערטס⁩ | 15 September 1965 | Newspapers | The National Library of Israel. www.nli.org.il (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  48. ↑ ⁨^אוענס וריס, אידישע ?I א‭*4*^ 4*4**44*4• 44^**44^4 ‬ אהטרסע, געשטארכמן ⁩ | ⁨פארווערטס⁩ | 15 May 1974 | Newspapers | The National Library of Israel. www.nli.org.il (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  49. ↑ Spottswood, Richard K. (1990). Ethnic music on records : a discography of ethnic recordings produced in the United States, 1893 to 1942. Urbana: University of Illinois Press. с. 1452. ISBN 9780252017216.
  50. ↑ Simmon-Tov Mazeltov. Recorded Sound Archive. Процитовано 4 вересня 2021.
  51. ↑ The Cantor's Son. OCLC 164872305. Процитовано 4 September 2021.
  52. ↑ The Cantor's Son. jewishfilm.org. Процитовано 4 вересня 2021.
  53. ↑ Yankel der Schmidt = יאַנקל דער שמיד. 2005. OCLC 61249548. Процитовано 4 вересня 2021.
  54. ↑ The Singing Blacksmith. jewishfilm.org. Процитовано 4 вересня 2021.
  55. ↑ Overture to Glory. OCLC 233690121. Процитовано 4 вересня 2021.
  56. ↑ Overture to Glory. jewishfilm.org. Процитовано 4 вересня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Флоренс_Вайс&oldid=42718185