Флоріан Гаєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флоріан Гаєр
нім. Florian Geyer von Giebelstadt
Народився 1490[1][4][…]
Гібельштадт
Помер 1525[1][2][…]
Вюрцбург, Баварія
Країна Німеччина
Діяльність дипломат, Imperial Knight, військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Селянська війна в Німеччині
Конфесія католик, що не сповідує віру
Рід Geyer von Giebelstadtd

Флоріан (фон) Гаєр (нім. Florian Geier von Giebelstadt; прибл. 1490, Гібельштадт — 10 червня 1525, Вюрцбург) — німецький лицар і дипломат, один з ватажків Селянської війни в Німеччині, діяв у Швабії.

Біографія[ред. | ред. код]

Дворянин з Франконії, наймолодший з трьох братів. Після смерті свого батька Дітріха і двох старших братів в 1492 році, отримав спадок та майно. У 15121513 роках відвідував двір Генріха VIII. Був однією з найшанованіших постатей Селянської війни. Допомагав в організації армії і розробці стратегічних планів повстанців, за власний кошт озброїв сотню бійців, відомих як «Чорний загін», що склали ядро селянського війська.

Як члену парламенту йому вдалося домогтися капітуляції багатьох невеликих містечок. Він також вів переговори з містом Вюрцбург і маркграфом Казимиром Бранденбург-Ансбах-Байрейтським. Метою його боротьби з князями було бажання допомогти селянам і городянам провести реформи. Передусім, ґрунтуючись на авторитеті Євангелія, хотів усунути духовні і станові привілеї. Дворянське походження Гаєра спровокувало недовіру до нього з боку селян.

Після поразки селянського повстання у вирішальних битвах під Інгольштадтом у Нижній Франконії і Кенігсгофеном, Гаєра, за рішенням міської ради, під конвоєм було вигнано з міста Ротенбурга. У повній самотності він попрямував на північ країни. У ніч з 9 на 10 червня 1525 року його пограбували й закололи в лісі поблизу міста Вюрцбурга двоє слуг його родича, лицаря Вільгельма фон Грумбаха. Місцезнаходження його могили невідоме.

Гаєр став відомим народним героєм у Франконії та Німеччини, і за чутками, мав на лезі свого меча напис «Nulla crux, nulla corona» («Ані хрест, ані корона»). Обидві сторони конфлікту приписували йому навмисне знищення замків та церков разом з усіма їхніми мешканцями. Однак жорстокість та масштаби цих подій сумнівні.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Енгельс писав про нього у своїй роботі «Селянська війна в Німеччині», як про одного з перших борців за інтереси пролетаріату, а під час Другої світової війни його ім'я носила 8-ма кавалерійська дивізія СС.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]