Фоколяри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фоколяри (Focolare - «серце», «вогнище», «духовна реальність») - католицький рух, створений мирянкою Кларою Любіч після 1943 року. Сповідує мир і єдність, заповідані в Євангелії. Статут руху схвалений Святим Престолом у Ватикані.

Під час Другої світової війни Клара Любіч разом з іншими жінками заснувала християнську спільноту для поширення християнських ідеалів життя, допомоги один одному і ближнім. Перші її зібрання та читання Євангелії проходили в бомбосховищі під час бомбардування її рідного міста Тренто.

Найактивнішу участь у створенні «Фоколярів» взяв політик, письменник і журналіст Іджіно Джордані, один із піонерів екуменічного руху.

Головою «Фоколяре» традиційно і за статутом є жінка.

Хронологія розвитку руху[ред.ред. код]

  • 1950-і роки - масштабні літні збори в Доломітових Альпах.
  • 1962 - офіційне визнання Ватиканом.
  • з 1965 - заснування ряду «маленьких міст», в яких жили члени спільноти і їх друзі.
  • 1967 - заснування Кларою Любич руху «Нові сім'ї».

Сьогодні невеликі спільноти фоколярів діють у понад 180 країнах світу.

Рух налічує понад 2 млн осіб. Це християни різних течій - і католики, і православні, і протестанти, і англікани, представники нехристиянських релігій, а також навіть атеїсти.

Джерела[ред.ред. код]