Фортеця Сан-Мігель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фортеця Сан-Мігель


8°48′28″ пд. ш. 13°13′23″ сх. д. / 8.80786111113887671° пд. ш. 13.22322222224977750° сх. д. / -8.80786111113887671; 13.22322222224977750Координати: 8°48′28″ пд. ш. 13°13′23″ сх. д. / 8.80786111113887671° пд. ш. 13.22322222224977750° сх. д. / -8.80786111113887671; 13.22322222224977750
Тип фортеця і культурна спадщина
Статус спадщини Культурна спадщина португальського впливуd і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Країна  Ангола
Розташування Луанда
Фортеця Сан-Мігель. Карта розташування: Ангола
Фортеця Сан-Мігель
Фортеця Сан-Мігель (Ангола)
Мапа

CMNS: Фортеця Сан-Мігель у Вікісховищі

Форталеза-де-Сан-Мігель або фортеця Святого Михайла — португальська фортеця, побудована в районі Інгомбота в Луанді, Ангола. Під час голландського правління в Анголі між 1641 і 1648 роками форт був відомий як Форт Аарденбург.

Історія[ред. | ред. код]

Форт Сан-Мігель був побудований у 1576 році Паулу Діасом де Новайсом. Він став адміністративним центром колонії в 1627 році і був основним виходом для торгівлі рабами до Бразилії. Упродовж багатьох років форт був самостійним містом, захищеним товстими стінами, інкрустованими гарматами.[1] Усередині форту витончена керамічна плитка розповідає історію Анголи з ранніх років, а на внутрішньому подвір'ї розташовані великі величні статуї першого короля Португалії, першого європейця, який досяг Анголи, Діогу Кана, відомого дослідника Васко да Гами та інших видатних осіб.[2]

Фортеця Сан-Мігель

До 1975 року фортеця слугувала штабом Головнокомандувача збройними силами Португалії в Анголі.

Нині тут розташований Музей збройних сил. Між 1938 і 1958 роками в ньому містився Музей Анголи, доки його не перемістили та перейменували на Національний музей військової історії.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. angolaembassy.hu. Angolaembassy.hu. Процитовано 28 травня 2015.
  2. Journey to Angola : Africa's Land of Diamonds. Africa-ata.org. Процитовано 28 травня 2015.