Перейти до вмісту

Збройні сили Португалії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Збройні сили Португалії
Forças Armadas de Portugal
Емблема Збройних сил Португалії
Емблема Збройних сил Португалії
Засновані1950
Поточна форма1982 року
Види збройних сил
Сухопутні війська
Військово-морські сили
Повітряні сили
Штаб Лісабон
Командування
Верховний головнокомандувач Президент
Анібал Каваку Сілва
Міністр оборониХосе Педро Агілар-Бранку
Начальник генерального штабуАртур Піна Монтейро
Людські ресурси
Вік18-30 років[1]
Призоввідсутній (2012)[1]
Населення у
призовному віці		2.566.264 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
2.458.297 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби		2.103.080 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
2.018.004 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку		62.208 ч. (оц. 2010[1]),
54.786 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці40.000 (2014)[2]
Резерв211.000 (2013)[3]
Витрати
Бюджет€
$ 3.800.000.000 (2015)[4]
Відсоток у ВВП1,29% (2014)[1]
Історія
Військова історія Португалії
Перша світова війна
Індійська анексія Гоа
Колоніальна війна Португалії
Війна в Афганістані (з 2001)
Однострої та звання
Військові звання Португалії
Нагороди
Військові нагороди Португалії
Збройні сили Португалії у Вікісховищі

Збройні сили Португалії (скор. ЗС Португалії, порт. Forças Armadas de Portugal) — сукупність військ Португалії, які поділяються на сухопутні (СВ), повітряні (ПС), Військово-морські (ВМС).

Чисельність

[ред. | ред. код]

Загальна чисельність військовослужбовців перевищує 64 тисячі, якщо не враховувати національну гвардію, сил цивільної оборони та військову поліцію, чисельність яких становить 40 тисяч[5]. Сухопутні війська комплектуються шляхом призову, ВПС і ВМС — контрактниками. У ЗС Португалії служать громадяни віком від 18 до 45 років. Термін служби залежить від роду військ і становить два роки для СВ, три — для авіації і чотири — для служби на флоті[5][6].

Керівництво

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

Склад Збройних сил

[ред. | ред. код]

Територія Португалії включена в особливий регіон — так звану Іберійську Атлантику, яка виділена зі складу головного командування НАТО в Східній Атлантиці в лютому 1967 року. Вона охоплює територію Португалії та східну частину акваторії Атлантичного океану, що примикає до Гібралтарської протоки і північно-західного узбережжя Африки до тропіка Рака. Пост командувача об'єднаних збройних сил НАТО в цьому регіоні займає американський адмірал, штаб якого розташований поблизу Лісабона. В об'єднані збройні сили НАТО Португалія передала винищувально-бомбардувальну ескадрилью (20 літаків) і всі полки. Територія країни широко використовується також для розміщення військових складів і різного роду об'єктів[5].

Сухопутні війська

[ред. | ред. код]
Докладніше: Сухопутні війська Португалії

СВ мають найбільшу кількість військовослужбовців — 40 тисяч солдатів, укомплектованих у 20 полків[5][6].

Повітряні сили

[ред. | ред. код]
Докладніше: Повітряні сили Португалії

Військово-повітряні сили Португалії створені в 1952 році. До їх складу увійшли частини та підрозділи авіації СВ і ВМС, а також парашутно-десантні війська. ВПС брали активну участь в бойових в Анголі та інших, так званих «заморських володіннях» Португалії[7]. Тактична авіація має на озброєнні близько 80 бойових і транспортних літаків та 10 тисяч осіб персоналу. Літаки базуються на авіабазах в Лісабоні, Бежа, Ота і Легенси. Для авіації країн НАТО надаються аеродроми в Монтижу та Еспіно[6].

Завдання ПС Португалії[7]:

  • надання безпосередньої авіаційної підтримки СВ і ВМС
  • ведення повітряної розвідки
  • забезпечення ППО країни
  • здійснення перекидань особового складу і військових вантажів в інтересах усіх видів Збройних сил
  • організація пошуку і порятунку екіпажів літаків, вертольотів і кораблів, які зазнали аварії
  • захист прилеглих морських акваторій
  • вирішення ряду невластивих військовій авіації питань (розвідка природних ресурсів, охорону рибальської зони тощо)

Керівництво НАТО планує залучати ВПС країни для боротьби з підводними човнами й кораблями противника в прибережних районах Атлантичного океану, а також для контролю і забезпечення протиповітряної оборони ділянки «повітряного мосту» між США та Близьким Сходом — від Азорських островів до континентальної частини країни. Особлива роль відводиться їм у забезпеченні прикриття на цих островах військово-повітряної бази Лагенс, яка використовується американськими ВПС[7].

Військово-морські сили

[ред. | ред. код]
Докладніше: Військово-морські сили Португалії

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  2. ↑ Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
  3. ↑ Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  4. ↑ Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
  5. ↑ а б в г Вооруженные силы Португалии [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті war1960.ru [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто: 13 серпня 2014
  6. ↑ а б в Вооруженные силы Португалии [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті nashy-in-portugal.com [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто: 13 серпня 2014
  7. ↑ а б в Военно-воздушные силы Португалии [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті war1960.ru [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто: 13 серпня 2014

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збройні сили Португалії

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Збройні_сили_Португалії&oldid=37971837