Фотій (Пурлевський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єпископ Фотій
Протоиерей Александр Пурлевский.jpg
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Олександр Олександрович Пурлевський
Народження: 1 лютого 1881(1881-02-01)
Житомир, Волинська губернія
Смерть: 3 січня 1938(1938-01-03) (56 років)
Нижній Новгород
Чернецтво: 6 вересня 1933
Єп. хіротонія: 8 вересня 1935

CMNS: Фотій у Вікісховищі

Єпископ Фотій (в миру Олександр Олександрович Пурлевський; 20 січня (1 лютого) 1881(18810201), Житомир — †3 січня 1938, тюрма НКВД СССР, Нижній Новгород) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Омський. Брат архієпископа Никона (Пурлевського).

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення сільськогосподарського училища працював агрономом.

1910 — закінчив Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я і призначений викладачем Волинської духовної семінарії.

У тому ж році одружився, 4 листопада 1910 рукопокладений в сан ієрея.

7 червня 1911 — помічник наглядача Кременецького духовного училища. У цьому році призначений інспектором Волинського єпархіального жіночого училища.

2 січня 1916 — законовчитель у П'ятигорській жіночій гімназії.

15 серпня 1916 — викладач Харківської духовної семінарії.

Антоній (Храповицький) умовляв його емігрувати разом з ним, та о. Олександр відмовився, перебуваючи при цьому у матеріальній скруті.

Після того як отець Олександр відмовився співпрацювати з обновленцями, його попередили про арешт, і вночі він залишив місто. Родину виселили зі сторожки. Їх узяв до Іллінської церкви настоятель отець Олександр Маков. У вересні отець Олександр повернувся до Краснодару і став служити в Іллінській церкві разом з Олександром Маковим, з яким його і заарештували 16 грудня 1922, засланий за активну боротьбу з обновленством. 9 місяців обидва священики просиділи в одній камері, а потім вислані до країн Середньої Азії.

До Краснодару повернувся наприкінці листопада 1924. Усі храми були зайняті обновленцями, богослужіння робили у будинках по ночах.

1926 — призначений благочинним. Вночі з 1 на 2 березня 1927 заарештований разом з Олександром Маковим. 4 місяця перебували у в'язниці, а потім вислані по етапу.

Влітку 1929 став вдівцем. З липня 1930 по 1933 — був священником в селі Борському, Самарської єпархії.

6 вересня 1933 — пострижений в чернецтво, рукопокладений в ієромонаха.

19331935 — згадується як священник Рязанської єпархії, хоча по суті його ніхто не бачив.

8 вересня 1935 — був хіротонований в єпископа Читинського та Забайкальського, замінивши звільненого єпископа Серафима. Цю хіротонію не визнала влада.

З 18 березня 1936 — єпископ Семипалатинський.

З жовтня 1936 — єпископ Сергачський, вікарій Нижньогородський та Арзамаський.

З липня 1937 — єпископ Омський. 1 серпня 1937 після прибуття в Омськ заарештований. У грудні 1937 у газеті «Сельские новости» вийшла стаття про «розгромлену контреволюційну організацію» у Горьківській області, керівником якої був «агент іноземних розвідок» єпископ Фотій (Пурлевський).

Убитий в тюрмі НКВД СССР 3 січня 1938 у Горькому.

Посилання[ред. | ред. код]