Франсуа Ґакон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсуа Ґакон
фр. François Gacon
ПсевдонімLe poète sans fard[1]
Народився16 лютого 1667(1667-02-16)[2][1]
Ліон, Французьке королівство[1]
Помер15 листопада 1725(1725-11-15)[2][1] (58 років)
Аньєр-сюр-Уаз, Сарсель, Сен-е-Уаз, Франція[1]
Країна Франція
Діяльністьмовознавець, поет, перекладач
ЧленствоЛіонська академія наук, красного письменства і мистецтвd (15 листопада 1725)[1]
Брати, сестриPierre Gacond[1]
CMNS: Франсуа Ґакон у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґакон.
Книга Франсуа Гакона «Homère vengé». 1715 р

Франсуа Ґакон (фр. François Gacon; 16 лютого 1667(16670216), Ліон — 15 листопада 1725, Аньєр-сюр-Уаз) — французький поет-сатирик і перекладач.

Деякий час був членом духовної конгрегації, потім вийшов з неї, щоб бути вільним у своїй сатиричній діяльності.

Відомий як «поет без прикрас» своїми сатирами проти Жана-Батиста Руссо, Антуана Удару де Ламотта, Ніколи Буало, Жака Беніня Боссюе, Вольтера та багатьох інших.

Під кінець життя знову став ченцем.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • Apologie pour M. Despréaux, ou Nouvelles satyres contre les femmes (1695)
  • Le Poëte sans fard, ou Discours satiriques en vers (1696)
  • Anti-Rousseau (1712)
  • Dissertations sur les ouvrages de monsieur de La Motte . Premiere dissertation, ou Idée generale des ouvrages de cet auteur, tirée de la preface de ses reflexions sur la critique . Seconde dissertation, sur un auteur de poëtique posé par cet auteur ; et sur le discours de Diomede à Agamemnon, censuré par le même (1715) Texte en ligne
  • Homère vengé, ou Réponse à M. de La Motte sur l'Iliade (1715). Réédition: Slatkine, Genève, 1971.
  • Histoire satirique de la vie et des ouvrages de M. Rousseau , en vers ainsi qu'en prose (1716)
  • Le Journal satirique intercepté, ou Apologie de M. Arrouet de Voltaire et de M. Houdart de La Motte (1719)
  • Le Secrétaire du Parnasse au sujet de la tragédie d'Inès de Castro ; et souscriptions désintéressées (1723 —1724)

Йому належить також метричний переклад Анакреонта (1712).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж Saint-Pierre D. Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016 — Lyon: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Lyon, 2017. — P. 1369. — ISBN 978-2-9559433-0-4
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Франсуа_Ґакон