Францисканський монастир (Кременець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Францисканський монастир
50°05′47″ пн. ш. 25°43′40″ сх. д. / 50.096611° пн. ш. 25.727889° сх. д. / 50.096611; 25.727889Координати: 50°05′47″ пн. ш. 25°43′40″ сх. д. / 50.096611° пн. ш. 25.727889° сх. д. / 50.096611; 25.727889
Тип споруди монастир
Розташування УкраїнаКременець (Тернопільська область)
Засновник М.Шишковський
Початок будівництва 1606
Належність ПЦУ
Францисканський монастир (Кременець). Карта розташування: Україна
Францисканський монастир (Кременець)
Францисканський монастир (Кременець) (Україна)
Мапа
CMNS: Францисканський монастир у Вікісховищі

Францисканський монастир — культова споруда у місті Кременці Тернопільської області, пам'ятка архітектури національного значення.

Коротка історія[ред. | ред. код]

Вигляд з колегіуму

Заснований 1606 року луцьким біскупом (латинським єпископом) Марціном Шишковським при дерев'яному парафіяльному костелі Успіння Діви Марії, для якого записала фундуш в 1538 році королева Польщі Бона Сфорца.

У 1-й половині XVII ст. францисканці змурували новий костел і двоповерховий чернечий корпус.

У середині XVII ст. і на початку визвольної війни українського народу Францисканський монастир був розгромлений, згодом відновив діяльність.

Магнат Станіслав Потоцький (київський воєвода) надав значні кошти для костелу (XVIII ст.).[1] У XVIII ст. збудували двоярусну барокову дзвіницю.

На початку XIX століття монастир володів селом Бонівка (нині Кременецького району), парафія охоплювала католиків м. Кременець і близько 40 навколишніх сіл.

1832 року після придушення польського повстання за указом царя Ніколая І Францисканський монастир закрили, його територію і споруди отримала Московська православна церква. Костел переосвятили на Миколаївський собор, який функціонує донині.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dymnicka-Wołoszyńska Hanna. Potocki Stanisław h. Pilawa (1698—1760) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 158. (пол.)

Джерела та література[ред. | ред. код]