Франц Куллак
| Франц Куллак | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 квітня 1844[1][2] |
| Місце народження | Берлін, Німецький союз |
| Дата смерті | 9 грудня 1913[1][2] (69 років) |
| Місце смерті | Берлін, Німецька імперія |
| Громадянство | Королівство Пруссія |
| Професії | композитор, піаніст |
| Відомі учні | Adele aus der Ohed |
| Інструменти | фортепіано |
| Батько | Теодор Куллак |
Франц Куллак (нім. Franz Kullak; 12 квітня 1844, Берлін — 9 грудня 1913, у тому ж місті) — німецький піаніст, аранжувальник, композитор, музичний педагог та критик[3][4][5].
Життєпис[ред. | ред. код]
Батьком Франца, а також викладачем з класу фортепіано, був піаніст Теодор Куллак[4]. Музичне навчання отримав у створеній батьком в Берліні Новій Академії музики. Після смерти тата у 1882 році Франц взяв на себе керівництво цією школою. Але вже у 1890 році розпустив її[6].
Творчість та педагогічні праці[ред. | ред. код]
Франц Куллак опублікував кілька викладацьких робіт, а саме[6]:
- Der erste Klavierunterricht (укр. Перше викладання на фортепіано)
- Der Fortschritt im Klavierspiel (укр. Прогрес у грі на фортепіано)
- Die Harmonie auf dem Klavier (укр. Гармонія на фортепіано)
У 1877 році в Берліні завершив свою велику оперу у 5 діях «Інес де Кастро» (нім. Ines de Castro). Також є автором «Ювілейної увертюри» (нім. Jubiläumsouvertüre) для оркестру, ряду фортепіанних п'єс та романсів. Окрім того, він творець численних фортепіанних перекладень (транскрипцій) оркестрової музики (у тому числі й творів Моцарта і Бетховена). Цікавився та досліджував Бетховенський піанізм, працював як критик та видавець.
Інші публікації[7][ред. | ред. код]
- Опублікував «Лекцію з музики кінця XIX століття» (ориг. нім. Der Vortrag in der Musik am Ende des 19. Jahrhunderts). Видавник: F. E. C. Leuckart, Лейпциг 1898. Neuauflage Verlag: Kessinger Pub Co. 2010. ISBN 978-1-1677-5604-7.
- «Бетговенський стиль виконання на фортепіано, з есе про виконання трелі: нове видання фортепіанних концертів Бетговена» (ориг. англ. Beethoven's piano-playing, with an essay on the execution of the trill: written as an introduction to a new critical edition of Beethoven's piano-forte concertos). Переклад з німецької мови на англійську — Теодор Бейкер. Видавець: Г. Ширмер, Нью-Йорк 1901.
- «Концерт оп. 19, B dur, № 2, з аплікатурою для фортепіано та повним оркестровим супроводом» (ориг. нім. Concert op. 19, B dur, no. 2, mit Fingersatz und der vollständigen, für Pianoforte übertragenen Orchesterbegleitung versehen). Видавець: Steingräber, Лейпциг 1885 рік.
- «Concert D moll für Pianoforte». Видавець: Steingräber, Лейпциг 1888.
- «Концерти для фортепіано / Бетговен; з аплікатурою та партитурою оркестрового акомпанементу» (ориг. нім. Konzerte für Pianoforte / Beethoven ; mit Fingersatz und der vollständigen, für Pianoforte übertragen Orchesterbegleitung versehen). Видавець: Steingräber, Лейпциг 1889 рік.
- «Вольфґанґ Амадей Моцарт: Концерти для фортепіано. (Два фортепіано, чотири руки» (ориг. англ. Wolfgang Amadeus Mozart: Concertos for the Piano. (Two Pianos, Four Hands) Видавник: G. Schirmer, New York, 1986. ISBN 978-0-7935-6499-6.
- «Концерт Бетговена для фортепіано, з аплікатурою та повним оркестровим супроводом» (ориг. нім. Beethoven's Concerte für Pianoforte, mit Fingersatz und der vollständigen, für Pianoforte übertragenen Orchesterbegleitung). Видавник: Steingräber, Лейпциг 1881.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Міжнародний стандартний ідентифікатор імені. International Standard Name Identifier.
- ↑ а б KATALOG DER DEUTSCHEN NATIONALBIBLIOTHEK. Deutsche National Bibliothek.
- ↑ Kullak, Franz, 1844-1913. Databáze Národní knihovny ČR.
- ↑ а б І. Є. Андрєєвський, К. К. Арсєньєв, Ф. Ф. Петрушевський. (1890-1907). Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона (російською) . Петербург: Ф. А. Брокгауз — И. А. Ефрон. ISBN ISBN 5-900741-01-X..
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ Kullak, Franz 1844-1913. WorldCat Identities.
- ↑ Kullak, Franz (1844-1913). IdRef.
Література[ред. | ред. код]
- Куллак, Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання та джерела[ред. | ред. код]
- Література по Францу Куллаку в каталозі Німецької національної бібліотеки(нім.)
- Безкоштовні партитури Франца Куллака у проєкті International Music Score Library Project (IMSLP)
- WorldCat: Франц Куллак
- Чеська національна бібліотека: Франц Куллак
- Королівська бібліотека Нідерландів: Франц Куллак
- Національна бібліотека Іспанії: Франц Куллак
- Бібліотека Конгресу США: Франц Куллак
- Файл віртуального міжнародного органу (англ. Virtual International Authority File): Франц Куллак
- Національна бібліотека Франції: Франц Куллак
- Дані (франц.): Франц Куллак
- Міжнародний стандартний ідентифікатор імені (Франц Куллак)
- IdRef: Франц Куллак
|
