Фузайл Максум
| Фузайл Максум | |
|---|---|
| Помер | 1935 |
Фузайл Максум (тадж. Фузайл Маҳсум, перс. فضیل مخصوم) — один із лідерів антирадянського басмацького руху 1920-х років у Центральній Азії.[1][2] Таджицький польовий командир, курбаши, понад дев'ять років воював у Східній Бухарі (північний схід сучасного Таджикистану, північ Афганістану та південь Узбекистану) за незалежність Каратегіна та Дарваза. Противник правління останнього бухарського еміра Сеїда Алім-хана.
Місце народження Фузайла Максума точно невідоме: Дарваз або Гіждуван. Був намісником бухарського еміра.
На початку вторгнення Червоної Армії у 1920—1921 роках очолив зібрану ним армію із 3000 моджахедів. Після підпорядкування окремих загонів басмачів Ібрагім-беку, загони Фузайла Максума та Хабібулли Калакані приєдналися до армії колишнього воєнного міністра Османської імперії Енвер-паші, яка вели бої у Східній Бухарі. Бився з червоними в Душанбе та Гісарі до 1922 року.
Після смерті Енвер-паші, якийсь час служив Хаджи-саамі, але наприкінці 1923 року під натиском більшовиків змушений був відступити до Афганістану, звідки неодноразово перетинав радянський кордон і входив в окуповані населені пункти Каратегін і Дарваза.
У 1929 році очолив рейд з Афганістану до Таджикистану під час короткого правління афганського еміра Хабібулли-хана. Внаслідок цього рейду під владою Максума на деякий час перебувало місто Гарм у центральному Таджикистані.
Після поразки в наступних боях, втік та переховувався в Кашгарі (Східний Туркестан).
У середині 1930-х років убитий радянськими диверсантами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ritter, William S (1990). Revolt in the Mountains: Fuzail Maksum and the Occupation of Garm, Spring 1929. Journal of Contemporary History. 25: 547. doi:10.1177/002200949002500408.
- ↑ Ritter, William S (1985). The Final Phase in the Liquidation of Anti-Soviet Resistance in Tadzhikistan: Ibrahim Bek and the Basmachi, 1924–31. Soviet Studies. 37 (4). doi:10.1080/09668138508411604.
