Філіппо Марія Герардескі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіппо Марія Герардескі
Основна інформація
Дата народження 11 жовтня 1738(1738-10-11)[1][2][…]
Місце народження Пістоя, Тоскана, Італія
Дата смерті 18 червня 1808(1808-06-18)[1][2][…] (69 років)
Місце смерті Піза, Тоскана, Італія
Професії композитор, піаніст
Вчителі Джованні Батіста Мартіні
Інструменти фортепіано
Жанри опера
Діти Alessandro Gherardescad
CMNS: Файли у Вікісховищі

Філіппо Марія Герардескі (італ. Filippo Maria Gherardeschi; 1738 рік, Пістоя, велике герцогство Тоскана — 1808 рік, Піза, Французька імперія) — італійський композитор.[4]

Біографія[ред. | ред. код]

Філіппо Марія Герардескі народився у 1738 році в Пістої, у великому герцогстві Тоскана. Він походив з роду потомствених музикантів. Початкову музичну освіту отримав в рідному місті у маестро Бозамеллі, капельмейстера кафедрального собору. У 1756 році переїхав до Болоньї, де завершив навчання під керівництвом падре Джованні Баттіста Мартіні. У 1761 році отримав звання академіка, ставши членом престижної Академії Філармонік в Болоньї.

У тому ж році отримав місце органіста в кафедральному соборі Ліворно. У 1763 році він став капельмейстером в кафедральному соборі Вольтерра, але в тому ж році перейшов на місце органіста в кафедральному соборі Пізи.

В цей час Філіппо Марія Герардескі написав першу оперу «Закоханий ремісник» (італ. L'amore artigiano) на лібрето Карло Ґольдоні, прем'єра якої відбулася в Театро-дель-Джильйо в Лукка в 1763 році. Композитор, не залишаючи роботи в церкві, продовжив писати опери, які ставились на сцені театру Константи в Пізі. Їм були написані опери в 1764 році «Цікавість карається» (італ. Il curioso indiscreto), в 1765 році «Мрійники» (італ. I visionari), в 1766 році «Графінька» (італ. La contessina). Деякий час служив капельмейстером в кафедральному соборі Пістої. У 1766 році отримав місце капельмейстера в Пізі в церкві при монастирі лицарів святого Стефана.

У 1768 року Філіппо Марія Герардескі був запрошений до двору П'єтро Леопольдо, великого герцога Тоскани. Йому було довірено музичну освіту дітей великого герцога. З педагогічною діяльністю музикант поєднував діяльність концертну. У 1767 році на сцені театру Сан-Мойзе у Венеції відбулася прем'єра його нової опери «Щаслива хитрість» (італ. L'astuzia felice), а слідом в 1796 році на сцені театру Константи в Пізі опери «Горбані» (італ. I gobbi) і «Критична ніч» (італ. La notte critica).

З 1790 року перебував на службі при дворі Фердінандо III, великого герцога Тоскани. У 1801 році став придворним музикантом Лодовіко I Бурбон-Пармского, короля Етрурії, на смерть якого в 1803 році склав «Реквієм» (італ. Messa da requiem), що став одним з найзначніших творів композитора.

Філіппо Марія Герардескі помер в 1808 році в Пізі, яка входила в той час до складу Французької імперії.

Творча спадщина[ред. | ред. код]

Великий шанувальник Йоганна Себастьяна Баха, Філіппо Марія Герардескі писав, головним чином, духовну музику. Він написав щонайменше 26 мес, гімнів, псалмів та інших церковних музичних творів. Його оперна спадщина становить сім робіт, поставлених ще за життя автора, здебільшого в театрах Тоскани.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Swartz A. Open Library — 2007.
  3. а б International Music Score Library Project — 2006.
  4. Gherardeschi Filippo Maria (італ.). Ausermusici.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]

  • F.Baldini, S.Barandoni, G.L.Bianchini, P.Caroli, A.Melis, G.L.Melis, G.Morolli, S.Renzoni, F.Tognoni, L.Tosi. Alessandro Gherardesca. Architetto toscano del romanticismo (Pisa, 1777-1852). — Pisa : Edizioni ETS, 2002. — ISBN 88-467-0646-3.
  • Stefano Barandoni. Filippo Maria Gherardeschi (1738-1808): musicista "abile e di genio" nel Granducato di Toscana. — Pisa : Edizioni ETS, 2001. — ISBN 88-467-0307-3.
  • Stefano Barandoni. Filippo Maria Gherardeschi: organista e maestro di cappella della Chiesa conventuale dei Cavalieri di Santo Stefano. — Pisa : Università di Pisa, 1990.
  • John Denison Champlin Jr., William Foster Apthorp. Cyclopedia of Music and Musicians. — New York : Charles Cribner's Sons, 1889.
  • Emilia Daniele. Le dimore di Pisa: l'arte di abitare i palazzi di una antica repubblica marinara dal Medioevo all'Unità d'Italia. — Firenze : Alinea Editrice srl, 2010.
  • François Joseph Fétis. Biographie universelle des muisiciens et bibliographie générale de la musique. — Firmin Didot, 1862. — Т. 3.
  • Giovanni Masutto. I Maetsri di musica italiani del secolo XIX. — Venezia : Prem. Stab. Tipografico di Gio. Cecchini, 1884.
  • Rossella Pelagalli in. Dizionario Biografico degli Italiani. — 2000. — Т. 53.
  • Ignoto. The monthly musical record. — Augener, 1886.
  • Bertil Van Boer. Historical Dictionary of Music of the Classical Period. — Thornbury : Scarecrow Press, 2012. — ISBN 978-0-8108-7183-0.