Хав'єр Моралес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хав'єр Моралес
Особисті дані
Народження 10 січня 1980(1980-01-10)[1][2] (44 роки)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Номер 11
Не плутати з Річард Моралес.

Хав'єр Даміан Моралес (ісп. Javier Damián Morales; нар. 10 січня 1980, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, півзахисник, відомий за виступами за клуби «Реал Солт-Лейк» та «Арсенал» (Саранді).

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]
Моралес у складі « Реал Солт-Лейк»

Моралес розпочав кар'єру у клубі «Ланус». У 1998 році він дебютував в аргентинській Прімері. Хав'єр був футболістом ротації і у більшості зіграних ним матчів виходив на заміну. За два роки він вийшов на поле лише двадцять разів. Через високу конкуренцію Хав'єр залишив «Ланус» у 2000 році і підписав угоду з «Арсеналом» із Саранді. У новій команді Моралес швидко завоював місце в основі та став одним із ключових футболістів клубу. За три сезони він лише у чемпіонаті Аргентини провів понад 100 матчів. У 2003 році він ненадовго повернувся до «Лануса», але незабаром уклав угоду з «Ньюеллс Олд Бойз». За півроку Хав'єр взяв участь у 11 матчах і не завжди мав довіру тренера.

У середині 2004 року Моралес повернувся до «Арсеналу» і знову успішно виступав за команду. У 2005 році він півроку виступав за Інституто, після чого вирішив спробувати свої сили в одній з європейських першостей. Хав'єр підписав контракт з іспанським «Весіндаріо» із Сегунди.

17 серпня 2007 року Моралес разом із співвітчизниками Фабіаном Еспіндолою та Матіасом Мантільєю підписав контракт з клубом MLS «Реал Солт-Лейк»[3]. 29 серпня у матчі проти « Канзас-Сіті», у своєму дебюті у вищій лізі США, Хав'єр вийшов на заміну і вже через 40 секунд віддав гольову передачу, встановивши таким чином рекорд MLS. 19 вересня в поєдинку проти Лос-Анджелес Гелаксі він забив свій перший гол в MLS, реалізувавши штрафний удар[4]. У сезоні 2008 року він зіграв у 29 із 30 матчів, забив шість голів і віддав 15 гольових передач, побивши клубний рекорд Джеффа Каннінгема з 11 передачами. 23 вересня 2008 року керівництво РСЛ продовжило з Моралесом контракт до кінця сезону 2012 року[5]. У сезоні 2009 року він допоміг команді виграти Кубок MLS. За підсумками сезону 2010 року, в якому забив сім голів і віддав дев'ять гольових передач, Моралес був включений до символічної збірної MLS[6].

Хав'єр також двічі взяв участь у Матчі всіх зірок MLS — у 2009 та 2010 роках. 7 травня 2011 року в поєдинку проти « Чівас США» він отримав вивих щиколотки і розрив зв'язок лівої ноги від підкату ззаду Маркоса Мондаїні, і відновлювався протягом 4,5 місяців[5]. У березні 2012 року він отримав зелену карту і в MLS перестав вважатися іноземним гравцем[7]. 19 листопада 2015 року Моралес продовжив контракт з «Реал Солт-Лейк» на кілька років[8]. 3 листопада 2016 року Моралес оголосив про своє звільнення з «Реал Солт-Лейка»[9].

27 грудня 2016 року Моралес як вільний агент підписав контракт з американським клубом « Даллас»[10]. 8 квітня 2017 року в матчі проти « Міннесоти Юнайтед» він дебютував за «Даллас», відзначившись голом[11]. Після закінчення сезону 2017 року Даллас не продовжив контракт з Моралесом[12].

12 квітня 2018 року Хав'єр Моралес офіційно оголосив про завершення футбольної кар'єри[13].

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У листопаді 2018 року Моралес повернувся до «Далласу», ставши тренером команди гравців у віці до 13 років в академії клубу[14].

У лютому 2019 року Моралес перейшов до академії клубу «Інтер Маямі»[15][16]. 1 червня 2023 року Моралесу було доручено тимчасово виконувати обов'язки головного тренера «Інтер Маямі» після звільнення Філа Невілла[17][18][19].

Досягнення

[ред. | ред. код]
Командні

США «Реал Солт-Лейк»

Особисті

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ BDFA
  2. ↑ FBref
  3. ↑ Real Salt Lake ink Argentinian trio to contracts. Real Salt Lake (англ.). 17 серпня 2007. Архів оригіналу за 27 серпня 2007. Процитовано 27 серпня 2007.
  4. ↑ Javier Morales. Real Salt Lake (англ.). Архів оригіналу за 19 березня 2010. Процитовано 19 березня 2010.
  5. ↑ а б Javier Morales. Real Salt Lake (англ.). Процитовано 4 червня 2023.
  6. ↑ 2010 MLS Best XI. MLSsoccer.com (англ.). 16 листопада 2010. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
  7. ↑ Immigration green cards turn RSL stars into Americans, for MLS purposes. The Salt Lake Tribune (англ.). 13 березня 2012. Процитовано 4 червня 2023.
  8. ↑ Real Salt Lake Re-Signs Icon Javier Morales to a Contract Extension. Real Salt Lake (англ.). 19 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
  9. ↑ Alicia Rodriguez (3 листопада 2016). Javier Morales announces departure from Real Salt Lake. MLSsoccer.com (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  10. ↑ FC Dallas signs free agent midfielder Javier Morales. FC Dallas (англ.). 27 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  11. ↑ MATCH RECAP: FC Dallas 2, Minnesota United FC 0. FC Dallas (англ.). 8 квітня 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  12. ↑ FC Dallas Exercises Contract Options on Six Players, Declines Options on 10 for 2018 Season. FC Dallas (англ.). 27 листопада 2017. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 24 лютого 2020.
  13. ↑ Alicia Rodriguez (12 квітня 2018). Longtime Real Salt Lake playmaker Javier Morales announces retirement. MLSsoccer.com (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  14. ↑ Jhannet Sanchez (9 листопада 2018). ACADEMY: Maestro Becomes Profe as Javier Morales Joins FC Dallas Academy Coaching Staff. FC Dallas (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  15. ↑ Inter Miami Hires Javier Morales to Team's Academy. Inter Miami CF (англ.). 22 лютого 2019. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  16. ↑ Charles Boehm (22 лютого 2019). Inter Miami add former RSL star Javier Morales to academy coaching staff. MLSsoccer.com (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 24 лютого 2020.
  17. ↑ Леваднюк, Сергій (2 червня 2023). Сергій Кривцов залишився без тренера в "Інтер Маямі". Філа Невілла звільнили після 10 поразок у МЛС (укр) . Суспільне Спорт. Процитовано 8 червня 2023.
  18. ↑ Inter Miami CF Parts Ways With Phil Neville. Inter Miami CF (англ.). 1 червня 2023. Процитовано 4 червня 2023.
  19. ↑ Jonathan Sigal (1 червня 2023). Inter Miami part ways with head coach Phil Neville. MLSsoccer.com (англ.). Процитовано 4 червня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хав%27єр_Моралес&oldid=40647593