Хайді Брюль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хайді Брюль
Heidi Brühl
Heidi Brühl (1959).jpg
Ім'я при народженні Хайді Розмарі Брюль
Дата народження 30 січня 1942
Місце народження Грефельфінг, Верхня Баварія, Німеччина
Дата смерті 8 червня 1991
Місце смерті Штарнберг, Німеччина
Поховання
Громадянство Німеччина Німеччина
Професія Німеччина, Німечинна
Кар'єра 1954—1991
IMDb ID 0117711
Хайді Брюль у Вікісховищі?

Heidi Rosemarie Brühl (30 січня 1942 Грефельфінг, Верхня Баварія - 8 червня 1991 Штарнберг) була німецькою співачкою і актрисою, яка стала відома ще пдлітком і мала плодовиту кар'єру в кіно та на телебаченні. Вона також була успішним художником-постановником і відома своєю участю в Євробаченні 1963 року.

Рання кар'єра[ред. | ред. код]

Перша поява Хайді була у фільмі 1954 року Der letzte Sommer з Лізолеттою Пульвер, але в ролі Даллі, в тому, що стало відомо як "Immenhof films",після цього вона прославилася в Німеччині. Die Mädels vom Immenhof (de), адаптований з роману дитячого письменника Урсули Брунс, з'явився в 1955 році, а за ним випустили ще два сиквела: Hochzeit auf Immenhof (de) і Ferien auf Immenhof (de) з щорічним інтервалом. Вона повернулася до ролі в Frühling auf Immenhof в 1974 році.

У 1959 році Брюль отримала рекордну угоду з лейблом Philips і її перший сингл "Chico Chico Charlie" досяг п'ятого номера. У 1960 році її запис "Wir wollen niemals auseinandergeh'n" або "We Will Never Part (Золоте кільце)" продався на понад мільйон копій і був нагороджений золотим диском.[1]

Євробачення[ред. | ред. код]

Брюль вперше взяла участь у відборі німецького «Євробачення» в 1960 році з композицією Майкла Джари «Wir wollen niemals auseinandergehen» («We Never Want to Be Apart»), який посів друге місце, але був в топі німецьких синглів протягом дев'яти тижнів .[2] Вона знову брала участь в 1963 році, і на цей раз була успішно.ПІсея «Марсель» була обрана на восьме Євробачення, яке відбулося 23 березня в Лондоні.[3] «Марсель» завершив конкурс на дев'ятому місці з 16 записів. [4]

Пізніша акторська кар'єра[ред. | ред. код]

Брюль знялася разом з Гаєм Вільямсом у фільмі 1963 року Капітан Синдбад.[5] Вона познайомилася з американським актором Бреттом Хелсі і переїхала з ним до Риму, де вони вийшли заміж в грудні 1964 року. У 1970 році вона переїхала до Сполучених Штатів, де з'являлась у Лас-Вегасі, і в епізодах, Коломбо( Найнебезпечніший матч, 1973). Вона повернулася до Німеччини, щоб зіграти в двох наступних сиквелах Імменхофа в 1973-74 роках, Zwillinge vom Immenhof та Frühling auf Immenhof. Вона з'явилася в The Eiger Sanction[6] в 1975 році як Анна Монтень, спокуслива дружина французького альпініста.

Брюль і Хелсі розлучилися в 1976 році, і вона повернулася до Німеччини в наступному році. Вона займалася такими фільмами як The NeverEnding Story і Look Who Talking Too, а її останні ролі були в телевізійних серіалах, таких як Ein Fall für zwei і Praxis Bülowbogen.

Смерть[ред. | ред. код]

Брюль померла від раку молочної залози 8 червня 1991 року у Штарнбергзі у віці 49 років.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Murrells, Joseph (1978). The Book of Golden Discs (вид. 2nd). London, UK: Barrie and Jenkins Ltd. с. 122. ISBN 0-214-20512-6. 
  2. [1] Архівовано 7 October 2011 у Wayback Machine.
  3. [2]Архівовано 7 October 2011 у Wayback Machine.
  4. Marcel - lyrics. Diggiloo.net. 21 March 2010. Процитовано 18 August 2015. 
  5. Captain Sindbad на сайті IMDb (англ.)
  6. Heidi Brühl. Nndb.com. Процитовано 11 May 2014.