Харківська фортеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харківська фортеця

діорама «Харківська фортеця». Художники Л. Шматько, І. Карась.

49°59′23″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д. / 49.98977777780554987° пн. ш. 36.23136111113888802° сх. д. / 49.98977777780554987; 36.23136111113888802Координати: 49°59′23″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д. / 49.98977777780554987° пн. ш. 36.23136111113888802° сх. д. / 49.98977777780554987; 36.23136111113888802
Тип фортеця
Країна  Україна
Розташування Харків
Перша згадка 1656 рік
Будівництво 1652 рік — 1654 рік
Стан втрачена
Харківська фортеця. Карта розташування: Україна
Харківська фортеця
Харківська фортеця (Україна)
Мапа

Харківська фортеця — полкова фортеця, побудована на Слобожанщині у 1654 році.

Розташування[ред. | ред. код]

Перша оборонна споруда Харківської фортеці була зведена на пагорбі, що нині має назву Університетська гірка, біля місця злиття річок Лопань та Харків. З півдня, сходу та заходу була захищена річками. З півночі від укріплень був густий ліс.

Значення[ред. | ред. код]

Мало перш за все оборонне значення. Заснована як прикордонне поселення після Переяславської угоди, мала виконувати прикордонні функції на межі Московського царства, Речі Посполитої та Гетьманщини.

Історія[ред. | ред. код]

Фортеця виникла на основі поселення в місці злиття річок Лопань та Харків. Засновниками поселення була група козаків на чолі з Іваном Каркачем. У 1656 році московський цар Олексій Михайлович відрядив до Харкова Воїна Селіфонтова для перебудови фортеці за московським зразком. 28 березня 1656 року московський князь скерував чугуївському воєводі Сухотіну наказ про будівництво укріплень на місці козацького поселення.

У 1709 році втратила своє прикордонне значення.

Опис фортеці[ред. | ред. код]

У другій половині XVII століття за описом мала форму, схожу на прямокутник. Мала 10 башт: 3 надворітних, 3 проміжних та 4 кутових. Огороджена ровами та валами з усіх боків, крім західного, розташованого на підвищенні. Стіни зведені з дерева.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]