Перейти до вмісту

Харків (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Харків
Лопанська стрілка в Харкові — місце впадіння річки Харків у Лопань
50°26′14″ пн. ш. 36°26′24″ сх. д. / 50.437248° пн. ш. 36.439897° сх. д. / 50.437248; 36.439897
Витікна схід від смт Октябрського (Росія)
• координати50°26′14″ пн. ш. 36°26′24″ сх. д. / 50.437248° пн. ш. 36.439897° сх. д. / 50.437248; 36.439897
• висота, м160 м
ГирлоЛопань (в місті Харкові)
• координати49°59′07″ пн. ш. 36°13′26″ сх. д. / 49.985254° пн. ш. 36.223764° сх. д. / 49.985254; 36.223764
Басейнбасейн Дону Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни:
Україна Україна
Харківська область
РегіонХарківська область
Бєлгородська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина71 км
Площа басейну:1 160 км²
Середньорічний стік0,083 км³/рік
Притоки:Ліві: Липець, Муром, В'ялий, Немишля
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Харків (значення).

Харків — річка в Україні (Харківський район Харківської області) та Росії (Бєлгородська область). Ліва притока Лопані (басейн Сіверського Дінця).

Опис

[ред. | ред. код]

Довжина 71 км. Площа водозбірного басейну 1 160 км². Похил річки 0,8 м/км. Річкова долина трапецієподібна, асиметрична, завширшки 2 км. Заплава двостороння заболочена, завширшки до 0,5—1,5 км. Річище звивисте, завширшки до 15 м, завглибшки до 3 м. Використовується на водопостачання, зрошення, рекреацію. На річці (та її притоках) створено ставки, а також Трав'янське, Муромське та В'ялівське водосховища.

Весняні розливи в межах Харкова трапляються в районі Журавлівки (район станції метро «Київська» та вище супермаркету «Рост». Нижче річка протікає у високих берегах[1][2][3] та зарегульована Гончарівською греблею, яка розташована нижче її устя на річці Лопань[4][5].

Історичні розливи річки Харків навесні регулярно спричиняли повені у міст Харкові протягом XVIII — початку ХХ століття, зокрема, у 1785, 1805, 1853, 1877, 1883, 1889, 1893, 1915 роках[6] та 1925 роках. Після повені 1893 року набережні у Харкові були підняті на 4 сажені[7].

Розташування

[ред. | ред. код]

Харків бере початок на схід від смт Октябрського (Росія). Тече на південний захід, на південь і знову на південний захід. Впадає до Лопані в центральній частині міста Харкова у місцевості під назвою Лопанська стрілка.

Водовикористання

[ред. | ред. код]

На річці Харків у 1962 році побудовано Журавлівську греблю для регулювання стоку води на річці та створення Журавлівського водосховища об'ємом 2,5 млн м3, де було влаштовано Журавлівський гідропарк[8]. Протягом 2013—2018 року було проведено реконструкцію греблі щодо посилення її несучих конструкцій та укріплення підвідного та відвідного каналів[9][10][11][12][13][14].

Гончарівська гребля здійснює обводнення і регулювання рівня стоку для попередження повеней та підтоплень у нижній течії річки Харків поблизу її устя у центральній частині міста. Регулярно відбувається водоскид та обмілення річки для нормалізації річки та для очищення її берегів від сміття чи для ремонтних робіт.[4][15][16][17][18][19][20] Такі обмілення викликали незадоволення і ставали приводом для створення петицій до міської влади від мешканців Харкова[21][22].

Річковий транспорт у Харкові

[ред. | ред. код]

На початку ХХ століття до Харківської міської думи було адресоване звернення щодо розробки проекту обводнення харківських річок та створення судноплавного шляху від Бєлгорода та Харкова до Ростова-на-Дону. Пізніше, вже за радянської влади у 1920-1930-ті роки виникла ідея сполучити Харків з Азовським морем. Але наприкінці 1930-х років від них відмовились через нереалістичність цих планів.[7][23]

У 1932 році на річках Лопань та Харків відкрився рух «водних трамваїв» — катерів на 24 особи. Перший маршрут пролягав від Харківського мосту до Митрофанівського виселку на Журавлівці. У 1933 році човни вже вміщували до 40 осіб. Їх кількість збільшилась до 10-ти, а вартість проїзду становила 25 коп. Навігація на річках мала тривати 200 днів на рік.[7] Після Другої світової війни ці катери певний час перевозили пасажирів до 1953 року, після чого річкові перевезення припинилися.[23][24]

У 1996 році до Харкова перевезли прогулянковий теплохід «Павлік Морозов», який до того плавав на Дніпрі. Після відновлювальних робіт теплохід під іменем «Ластівка» здійснював прогулянкові перевезення, але по річці Харків він не ходив через низький пішохідний підвісний міст біля з'єднання річок Харкова та Лопані.[23][24][25][26] Проте на річці поблизу Горбатого мосту проходили ходові випробування судна[24]. Перед «Євро-2012» у Харкові на річці Лопань біля вливу в неї річки Харків відкрили човнову станцію.[23][27]

Притоки

[ред. | ред. код]

Від витоків до гирла:

Ліві

[ред. | ред. код]
  • Балка Кобелев Яр — притока у Бєлгородському районі Бєлгородської області в Росії. Починається на північному заході від села Черемошне, тече переважно на захід. Впадає у річку Харків між селами Салтиково і Соловйовка[28]
  • Балка Прямий Лог — притока у Бєлгородському районі. Починається на південному заході від села Черемошне, тече переважно на захід. Впадає у річку Харків у селі Соловйовка[28].
  • Чернецька — балка у Липецькій громаді Харківського району Харківської області в Україні, тече вздовж російсько-українського кордону через село Стрілеча[29][30]
    • Балка Товста — ліва притока Чернецької, впадає на північно-східній околиці села Стрілеча[29][31]
  • Писарева — балка у Липецькій громаді, бере початок на заході від села красне, тече переважно на південний захід і впадає у річку Харків (Трав'янське водосховище) між селами Стрілеча і Глибоке[29][32]
    • Балка Ковалева — права притока Писаревої[29][33]
  • Дальня Глибока — балка у Липецькій громаді, бере початок на південному заході від села Мороховець, тече на південний захід через село Глибоке і впадає у річку Харків (Трав'янське водосховище)[29][34]
  • Ближня Глибока — балка у Липецькій громаді, впадає південніше села Глибоке[29][35]
Фрагмент мапи 1869 року, на якому вказані назви ярів, які перетинають сучасні вулиці Академіка Павлова та Леся Сердюка

Точне місце впадіння невідоме: Кропив'яний яр[40], Михар[41], Нетеча (поруч Занетеч — частина міста Харкова)[42], Буравчин[43]

Праві

[ред. | ред. код]
  • Кривеньків Яр — притока у верхів'ї річки Харків, протікає у Бєлгородському районі Бєлгородської області в Росії[28].
  • Яри Крупні — притока у Бєлгородському районі. Бере початок у селі Толоконне. Тече спочатку на південь, потім на південний схід і впадає у річку Харків у селі Петрівка[29].
  • Яр Ведмежий[29], Балка Ведмежий Лог[28] — притока у Бєлгородському районі. Починається у селі Нехотіївка, тече переважно на захід і впадає у річку Харків південніше села Петрівка.
    • Яр Хрестовий — ліва притока Яру Ведмежого, тече через хутір Крестове[29]
  • Яр Водяний — притока у Бєлгородському районі, протікає через село Журавліка[29][44]
    • Яр Русляний — ліва притока Яру Водяного[44]
  • Висока Яруга — балка у Дергачівській міській громаді Харківського району Харківської області в Україні, протікає через одноіменне село[29].
    • Балка Кешкарівка — права притока балки Висока Яруга, бере початок у селі Алісівка, тече переважно на північний схід і впадає у селі Висока Яруга[29]
    • Балка Антошчина — ліва притока балки Висока Яруга, впадає на сході від села Висока Яруга[29][44].
    • Балка Красна — права притока балки Висока Яруга, впадає на сході від села Висока Яруга[45][29].
      • Трав'янка — ліва притока Красної[46][29]. На деяких картах позначена як права притока Харкова[44].
  • Мурзинка (також Холодна[47]) — балка у Дергачівській та Липецькій громадах, протікає із заходу на схід через село Малі Проходи[48][29].
    • Балка Водник — ліва притока Мурзинки, впадає на північно-західній околиці села Малі Проходи[49][29].
    • Балка Красна — ліва притока Мурзинки, впадає на західній околиці села Малі Проходи[50][29].
  • Яр Прохідний — притока у Дергачівській та Липецькій громадах. Бере початок на північно-східній стороні від селища Питомник. Тече переважно на північний схід через село Великі Проходи і у селі Липці впадає у річку Харків.[51][29].
    • Балка Орлова — ліва притока яру Прохідного. Бере початок на південному сході від села Дементіївка, тече на південний схід і впадає у яр Прохідний у селі Великі Проходи.[52][29].
Річки Добра та Хмелівка при впадінні у Харків на мапі 1783 року
  • Велика Хмелівка — балка у Дергачівській міській і Циркунівській сільській громадах. Бере початок на східній околиці села Руська Лозова, тече переважно на схід і впадає у річку Харків у селі Черкаські Тишки[54][36][44]

Точне місце впадіння невідоме: Дідиків яр[56].

Фотографії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Марина Ачкасова (26 лютого 2010). 300 курсантов, вертолёт, ломы и лопаты. Как Харьков подготовился к паводку. MediaPort. Процитовано 4 травня 2020. (рос.)
  2. ↑ Харьков может утонуть?. Стройобзор. 25 грудня 2014. Процитовано 4 травня 2020. (рос.)
  3. ↑ Ирина Канунникова (21 лютого 2017). Как Харьков переживет весеннее половодье. Вечерний Харьков. Процитовано 4 травня 2020. [Архівовано 2020-10-28 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ а б Гончаровской плотине в Харькове – более 80 лет (ФОТО). Городской дозор. 14 січня 2015. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  5. ↑ Полина Мирер (28 жовтня 2008). Реки Харькова снова наполнили водой. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  6. ↑ Харьковские наводнения: проделки водной стихии. Городской дозор. 7 березня 2019. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  7. ↑ а б в Трипутина Н. (5 грудня 2011). История обводнения рек Харькова. Вечерний Харьков. Процитовано 5 травня 2020. [Архівовано 2020-08-08 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Лобойченко В. М., Жук В. Н. Оценка гидроэкологического состояния городских водоемов на примене Алексеевского пруда города Харькова // Вісник Кременчуцького нацыонального уныверситету імені Михайла Остроградського. — 2017. Випуск 4 (105). — С. 76 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2022. Процитовано 5 травня 2020. [Архівовано 2022-01-24 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ На харьковской Журавлевке занялись ремонтом плотины. Харьковские известия. 13 грудня 2012. Процитовано 5 травня 2020. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка) (рос.)
  10. ↑ На Журавлівській греблі триває капітальний ремонт. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. 29 липня 2015. Процитовано 5 травня 2020. [Архівовано 2022-03-01 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Журавлёвская плотина на реконструкции. Харьковские Известия. 29 липня 2015. Процитовано 5 травня 2020. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка) (рос.)
  12. ↑ Василий Голосный (29 липня 2015). Капитальный ремонт на Журавлевской плотине. Городской Дозор. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  13. ↑ Юлиана Шаповалова (25 лютого 2016). В Харькове подходит к завершению ремонт Журавлевской плотины. Медиа группа «Объектив». Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  14. ↑ В Харькове реконструировали Журавлевскую плотину. Городской Дозор. 16 лютого 2018. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  15. ↑ Полина Мирер (14 жовтня 2008). Ремонт Гончаровской плотины – впервые за много десятилетий. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  16. ↑ Макс Стативко (26 серпня 2011). В двух реках на три месяца спустили воду. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  17. ↑ Наталья Амирхарян (27 серпня 2011). О лодочных прогулках можно забыть до весны. КП в Украине. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  18. ↑ Две речки в Харькове принудительно обмелеют. Вечерний Харьков. 27 червня 2013. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  19. ↑ Почему в Харькове до сих пор низкий уровень воды в реках. Городской дозор. 15 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  20. ↑ Із харківських річок дістали 100 тонн сміття. Depo Харків. 26 липня 2019. Процитовано 5 травня 2020.
  21. ↑ Елена Трубина (2 травня 2019). Харьковчане просят повысить уровень воды в городских реках. Медиа группа «Объектив». Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  22. ↑ В Харькове спустили реки Харьков и Лопань (ФОТО). Новости Харькова. 14 квітня 2020. Процитовано 5 травня 2020. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка) (рос.)
  23. ↑ а б в г Харьков судоходный. Очевидное – невероятное. Status quo. 21 травня 2018. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  24. ↑ а б в Евгений Боровик (12 травня 2006). "Ласточка": разбор полетов. Харьков транспортный [передрук із гезети «Слобода»]. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  25. ↑ Харьков с высоты — мост любви. Городской дозор. 7 грудня 2015. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  26. ↑ Андрей Кравченко (22 червня 2010). Подвесной мост возле цирка снесут. Архитекторы и градостроители решают, каким будет новый. Медиа группа «Объектив». Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
  27. ↑ Харківський теплохід «Ластівка» може бути відновлений. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. 2 червня 2011. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 5 травня 2020. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  28. ↑ а б в г Лист карти М-37-49. Масштаб 1: 100 000. Стан місцевості на 1986—1990 рр. Видавництво 1993 р.
  29. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXII, лист: 14. Показаны территории: Курской губернии, Харьковской губернии
  30. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 606
  31. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 567 (Товста № 3)
  32. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 422 (Писарева № 2)
  33. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 257
  34. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 164
  35. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 58
  36. ↑ а б в г д е Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIII, лист: 14. Показаны территории: Курской губернии, Харьковской губернии
  37. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 302
  38. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 251
  39. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 525
  40. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 292
  41. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 364
  42. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 387 (Нетеча № 3)
  43. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 76
  44. ↑ а б в г д е Аркуш карти М-37-61
  45. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 280 (Красна № 6)
  46. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 570
  47. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 591 (Холодна № 15)
  48. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 380 (Мурзинка № 1)
  49. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 116
  50. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 280 (Красна № 2)
  51. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 450 (Прохідний № 4)
  52. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 402 (Орлова № 6)
  53. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 175 (Добрий № 2)
  54. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 88
  55. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 458
  56. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 172

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харків_(річка)&oldid=45521312