Перейти до вмісту

Хартія 77

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хартія 77 (чеськ. Charta 77) — програмний документ, який став підґрунтям для заснування чехословацької неофіційної громадянської ініціативи, яка критикувала політичну та державну владу за порушення особистих і громадянських прав та спонукала до дотримання Чехословаччиною підписаного Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) в Гельсінкі. Хартія існувала з 1977 по 1992 рік.

Заснування та політичні цілі

[ред. | ред. код]

Частково мотивований арештом учасників рок-гурту The Plastic People of the Universe, текст «Хартії 77» був підготовлений у 1976 році. Перша підготовча зустріч відбулася 10 грудня 1976 року на квартирі Ярослава Корана, де й було зібрано перші підписи.[1][2]

Хартію опублікували 6 січня 1977 року разом з іменами перших 242 підписантів, які представляли різні професії, політичні погляди та віросповідання.[3] Хоча Вацлав Гавел, Людвік Вацулік та Павел Ландовський були затримані під час спроби доставити хартію до Федеральних зборів та уряду Чехословаччини, а оригінал документа конфіскували,[4] копії поширювалися у вигляді самвидаву, а 7 січня їх опублікували кілька західних газет, зокрема Le Monde, Frankfurter Allgemeine Zeitung та The Times. Також текст передавали в межах Чехословаччини заборонені в країні радіостанції, такі як «Радіо Свобода» та «Голос Америки». Майже через три тижні, 27 січня, її також опублікували в The New York Times.[5]

«Хартія 77» критикувала уряд за невиконання положень про права людини, що містилися в низці підписаних ним документів, зокрема в Конституції Чехословаччини 1960 року, Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року (третій кошик Гельсінських угод), а також у пактах Організації Об'єднаних Націй 1966 року про громадянські та політичні права та про економічні, соціальні та культурні права.[6]:209–212 У документі підписанти також описувалися як «вільне, неофіційне та відкрите об'єднання людей... об'єднаних волею індивідуально та спільно прагнути до поваги до людських і громадянських прав у нашій країні та в усьому світі». У ньому наголошувалося, що «Хартія 77» не є організацією, не має статуту чи постійних органів і «не є основою для будь-якої опозиційної політичної діяльності». Це останнє застереження було ретельно продуманим кроком, щоб залишатися в межах правового поля Чехословаччини, за законами якої організована опозиція вважалася незаконною.

Багато активістів та учасників руху зібралися 29 березня 2007 року в театрі «Orange Tree Theatre» у Річмонді (Лондон), щоб відзначити 30-річчя руху та обговорити історичний вплив, який він здійснив на сучасну європейську політику.[7]

Список підписантів

[ред. | ред. код]

Відомо про 1882 підписантів «Хартії 77». Серед найвідоміших імен:[8][9]

  • Мілан Балабан
  • Карел Бартошек
  • Ярослав Башта
  • Рудольф Баттек
  • Отта Беднаржова
  • Ярмила Бєлікова
  • Вацлав Бенда
  • Рудольф Береза
  • Павел Бергманн
  • Іван Бірганзл
  • Тереза Боучкова
  • Вратіслав Брабенець
  • Томан Брод
  • Франтішек Бублан
  • Вацлав Черни
  • Міколаш Хадіма
  • Власта Храмостова
  • Петр Цибулка
  • Іван Деймал
  • Людовіт Діді
  • Їржі Дінстбір
  • Любош Добровський
  • Богуміл Долежал
  • Вратіслав Еффенбергер
  • Анна Фарова
  • Їржі Груша
  • Їржі Гаєк
  • Мілош Гаєк
  • Їржі Ганак
  • Їржі Ганзелка
  • Вацлав Гавел
  • Ольга Гавлова
  • Збинек Гейда
  • Ладіслав Гейданек
  • Йозеф Гіршал
  • Владімір Гучін
  • Ярослав Гутка
  • Людмила Янковцова
  • Зденек Їчинський
  • Іван Мартін Їроус
  • Юліана Їроусова
  • Павел Юрачек
  • Петр Кабеш
  • Ева Кантуркова
  • Сватоплук Карасек
  • Александр Клімент
  • Владімір Клокочка
  • Мілан Когоут
  • Павел Когоут
  • Їржі Коларж
  • Божена Комаркова
  • Ян Кршен
  • Франтішек Крігель
  • Їржі Кржижан
  • Андрей Кроб
  • Марта Кубішова
  • Мірослав Кусий
  • Павел Ландовський
  • Мірослав Легкий
  • Франтішек Лізна
  • Мілан Маховець
  • Вацлав Малий
  • Іван Машек
  • Єлена Машинова
  • Іван Медек
  • Зденек Млинарж
  • Ян Млинарик
  • Дана Немцова
  • Едуард Овчачек
  • Мартін Палоуш
  • Радім Палоуш
  • Ян Паточка
  • Ян Петранек
  • Петр Пітгарт
  • Гана Поніцька
  • Владімір Пріказський
  • Ленка Прохазкова
  • Ян Румл
  • Павел Рихетський
  • Ярослав Шабата
  • Анна Шабатова
  • Войтєх Седлачек
  • Ярослав Сейферт
  • Гертруда Секанінова-Чакртова
  • Карол Сідон
  • Їржина Шиклова
  • Владімір Шкутіна
  • Отакар Славік
  • Ян Сокол
  • Петрушка Шустрова
  • Домінік Татарка
  • Ян Тесарж
  • Здена Томінова
  • Яхим Топол
  • Йозеф Топол
  • Ян Трефулька
  • Властіміл Тршешняк
  • Мілан Угде
  • Петр Уль
  • Ружена Вацкова
  • Людвік Вацулік
  • Ян Воднянський
  • Даша Воката
  • Александр Вондра
  • Їржі Вольф
  • Павел Заїчек

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Zemřel Jaroslav Kořán, překladatel a první polistopadový primátor Prahy. Aktuálně.cz (чес.). Чеське інформаційне агентство. 2 червня 2017. Процитовано 24 листопада 2022.
  2. ↑ Charta 77: TOTALITA. totalita.cz (чес.).
  3. ↑ Charter 77: An original signatory on Communist Czechoslovakia's most important protest movement (англ.). Radio Prague International. 6 січня 2017.
  4. ↑ Charta 77 – seznam podpisů: – Libri prohibiti (чес.). Архів оригіналу за 14 січня 2007.
  5. ↑ Charter 77 After 30 Years. nsarchive2.gwu.edu (англ.). 6 січня 2007. Процитовано 4 червня 2024.
  6. ↑ Skilling, H. Gordon (1981). Charter 77 and human rights in Czechoslovakia (англ.). London; Boston: Allen & Unwin. ISBN 0043210260.[сторінка?]
  7. ↑ Charter 77 - The 30th anniversary of the petition that gave a voice to opposition in Czechoslovakia. london.czechcentres.cz (англ.). Czech Centres. 29 березня 2007.
  8. ↑ Seznam všech zveřejněných signatářů A–M (PDF) (чес.). Інститут дослідження тоталітарних режимів. Процитовано 24 листопада 2022.
  9. ↑ Seznam všech zveřejněných signatářů M–Ž (PDF) (чес.). Інститут дослідження тоталітарних режимів. Процитовано 24 листопада 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Charta 77 (1977-1989): Od morální k demokratické revoluci. Dokumentace. uspořádal Vilém Prečan, ÚSD-Archa, Bratislava Praha Scheinfeld 1990 ISBN 80-900422-1-X.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хартія_77&oldid=48198463