Хельмер Александерссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хельмер Александерссон
Основна інформація
Дата народження 16 листопада 1886(1886-11-16)[1]
Місце народження Стокгольм, Шведсько-норвезька унія
Дата смерті 24 грудня 1927(1927-12-24)[1] (41 рік)
Місце смерті Стокгольм, Швеція[1]
Країна Швеція
Професії композитор, скрипаль

Карл Хельмер Александерссон (швед. Karl Helmer Alexandersson; 16 листопада 1886(18861116), Стокгольм — 24 грудня 1927, Стокгольм) — шведський композитор і скрипаль.

Біографія[ред. | ред. код]

У 19021908 роках навчався в Стокгольмській консерваторії у Юхана Ліндегрена (композиція), Карла Юхана Ліндберга та Ларса Зеттерквіста (скрипка), потім, після проходження військової служби, удосконалювався як композитор у Берліні під керівництвом Жана-Поля Ертеля. Повернувшись до Стокгольма, в 1912 році написав офіційний гімн V Олімпійських ігор.

Найбільш відомий твір Александерссона — Друга симфонія соль мінор — датується 1914 роком; прем'єра відбулася 1919 року, проте найбільший критичний успіх випав на долю відновлення симфонії диригентом Георгом Шнеєвойгтом в 1923 році (авторами співчутливих газетних відгуків були, зокрема, Курт Аттерберг та Вільгельм Петерсон-Бергер).

З 1918 року був концертмейстером в оркестрі одного з головних стокгольмських кінотеатрів «Röda Kvarn», написав музику до ряду кінофільмів, у тому числі до «Синам Інгмара» Віктора Шестрема та «Схід: Пісня двох людей» Фрідріха Мурнау.

Помер у злиднях 24 грудня 1927 року у віці 41 року і був похований за муніципальний рахунок.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Сестра — Карін Александерссон[sv] (швед. Karin Alexandersson; 1878—1948) — актриса шведського німого кіно.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Helmer Alexandersson (1886−1927)