Хешень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хешень
маньчжурська: ᡥᡝᡧᡝᠨ
кит. 和珅
Hesen.jpg
Народився 1 липня 1750(1750-07-01)
Пекін, Династія Цін
Помер 22 лютого 1799(1799-02-22)[1] (48 років)
Пекін, Династія Цін
Країна Династія Цін[2]
Діяльність політик, поет
Посада Wén huá diàn dàxué shìd, bingbu shangshu of the Qing dynastyd, Q47174565?, Hubu Shangshu (Qing dynasty)d, Q47175460?, Minister of Rites of the Qing dynastyd, Q47176277? і Junji dachend
Військове звання генерал
Родичі Kurun Princess Hexiaod
Брати, сестри Helind
Діти Fengshen Yinded

Хешень (|鈕祜祿·和珅, 1750—1799) — політичний та військовий діяч часів династії Цін, фаворит імператора Хунлі. Хешеня часто називають «найбільшим корупціонером в історії».

Імператор наблизив до себе Хешеня ще тоді, коли той був звичайним охоронцем в його ескорті. Хешень став заступником командувача одного з «восьмипрапорних» корпусів, потім помічником керівника податкової служби, очолив управління палацу, увійшов до складу імператорської канцелярії та Військової ради — загалом фаворит імператора близько двох десятків посад, до кожної з яких додавалися відповідні доходи. Здобуваючи кожний новий сан чи титул, Хешень зазвичай залишав за собою попередні. Зрештою він очолив уряд і став дасюеші — європейці назвали його канцлером або ж першим міністром.

З часом Хунлі фактично відійшов від справ, «передоручивши» першому міністру державне кермо. Хешеню вдалося видати свого сина за доньку імператора і це перетворила його на одного з найближчим імператорських родичів. Хешень скористався своїм становищем насамперед для збільшення власних статків. Джерела стверджують, що фаворит не брав дрібних хабарів і звичайних подарунків, а тим, хто наважувався їх йому запропонувати, повертав — з вимогою повернутися із чимось справді великим і цінним. Хешень також привласнював частину данини, що імператору сплачували намісники провінцій та іноземні володарі.Для визиску звичайних підданих Хешень використовував мережу ломбардів. За чутками, в його скринях накопичилося стільки срібла, що в Китаї виник дефіцит цього металу. А вартість особистого майна Хешеня увосьмеро перевищувало державні доходи за рік.

Хабарництво першого міністра викликало загальне обурення, що зрештою вилилося у селянську війну, очолювану ватажками «Білого лотоса». Хешень довгий час вводив імператора в оману, тоді коли Хунлі таки дізнався правду — він зрікся престолу на користь сина. Той, з поваги до батька, втім, не чіпав Хешеня до самої смерті Хунлі. Корумповані воєначальники продовжували програвати селянам битву за битвою. Проте коли старий імператор помер, Хешеня одразу заарештували і стратили[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. China Biographical Database
  3. Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.122-126