Маньчжурська мова
Jump to navigation
Jump to search
| Маньчжурська мова | |
|---|---|
| ᠮᠠᠨᠵᡠ ᡤᡳᠰᡠᠨ Манчжу ґісун |
|
| Поширена в | Маньчжурія, Китай |
| Регіон | Східна Азія |
| Носії | 60 осіб з 10,5 млн маньчжурів (2000)[1]. |
| Писемність | маньчжурська абетка |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | ні |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | mnc |
| ISO 639-3 | mnc |
Маньчжу́рська мо́ва (маньчж.:ᠮᠠᠨᠵᡠ
ᡤᡳᠰᡠᠨ manju gisun) — мова тунгусо-маньчжурської групи алтайської мовної сім'ї[1]. Належить до мов, що вимирають. Має близько 60 носіїв[1]. Колишня рідна мова маньчжурів, корінного народу Маньчжурії (сучасна провінція Хейлунцзян, КНР), що в 20 столітті, в результаті демографічної кризи та китаїзації, перейшов на китайську мову[1]. Одна з офіційних мов колишньої династії Цін (1616–1912), однієї з найбільших азійських імперій нового часу. Належить до аглютинативних мов з обмеженим сингармонізмом. Походить від середньовічної чжурчженської мови. З 1599 року базується на маньчжурській абетці, яка, у свою чергу, походить від монгольської абетки[1]. Має чотири діалекти — Бала, Алехуся, Цзін, Лалінь[1].
Примітки[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
- Маньчжурська мова на сайті Ethnologue: Manchu. A language of China (англ.)
- Маньчжурська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Manchu (англ.)
- Маньчжурська мова на сайті WALS Online: Language Manchu (англ.)
 |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
