Химіч Василь Сидорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Сидорович Химіч
Himich VasSid.JPG
Народження 25 березня 1907(1907-03-25)
Київ
Смерть 31 травня 1951(1951-05-31) (44 роки)
Антрацит
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1929—1932, 1941—1945
Партія КПРС
Звання гвардії старшина
Формування 72-га гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Медаль «За відвагу» Медаль «За відвагу»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Васи́ль Си́дорович Хи́міч (нар. 1907 — пом. 1951) — радянський військовик часів Другої світової війни, телефоніст роти зв'язку 222-го гвардійського стрілецького полку 72-ї гвардійської стрілецької дивізії (7-ма гвардійська армія), гвардії червоноармієць. Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 березня 1907 року в місті Києві (за іншими даними — в селі Боярці Лисянського району Черкаської області). Українець.

Здобув неповну середню освіту. Працював шахтарем у місті Антрациті, нині Луганської області. З 1929 по 1932 роки проходив дійсну строкову військову службу в лавах РСЧА. Вдруге призваний до лав РСЧА у 1941 році Боково-Антрацитівським РВК Ворошиловградської області.

Учасник німецько-радянської війни з грудня 1942 року. Воював на Сталінградському, Воронезькому, Степовому, 2-гу і 3-тю Українських фронтах. Був важко поранений і тричі контужений. Член ВКП(б) з 1943 року.

Особливо гвардії червоноармієць В. С. Химіч відзначився під час битви за Дніпро. У ніч з 25 на 26 вересня 1943 року він з першою групою бійців переправився на західний берег річки Дніпро. Протягом дня 26 вересня під щільним вогнем супротивника відновлював і підтримував зв'язок з підрозділами полку. Під час ліквідації пошкодження лінії був атакований чотирма ворожими солдатами але, кинувши гранату, змусив їх до втечі, а згодом поодинці знищив влучним вогнем з карабіна. Брав участь у відбитті 6 контратак, знищивши при цьому ще 7 солдатів ворога.[1]

Після закінчення війни гвардії старший сержант В. С. Химіч ще деякий час продовжував військову службу в складі Центральної групи військ на посаді старшини штабної роти 9-го окремого гвардійського батальйону зв'язку 38-го гвардійського стрілецького корпусу 9-ї гвардійської армії.

Після демобілізації повернувся до міста Антрацит, працював на шахті. Помер 31 травня 1951 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро, міцне закріплення і розширення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм»[2], гвардії червоноармійцеві Химічу Василю Сидоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1406).

Також нагороджений низкою медалей, у тому числі двома медалями «За відвагу» (08.09.1943, 10.08.1945).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]