Холодний Яр (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Холодний Яр
Holodnyi Yar Knyha-1.jpg
Видання 1937 року. Львів: «Дешева книжка»
Жанр історико-документальний роман
Автор Юрій Горліс-Горський
Виданий 1933—1934

«Холодний Яр» — історико-документальний роман Юрія Горліс-Горського про події, що відбувались протягом 1918 — 1922 рр. в Холодноярській Республіці — осередку українського повстанського руху проти загарбників (німецьких окупантів та російських «білих» і «червоних» інтервентів).

Зміст[ред.ред. код]

У романі описана «одна з найяскравіших сторінок Визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але незламні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом»[1].

Після того, як радянська Росія захопила Україну, над Дніпром існувала «Холодноярська Республіка», яка під українським національним жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України — або смерть!» вела запеклу збройну боротьбу за Українську державу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині.

Події відбуваються на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей, у Києві, Полтаві й на території тодішньої Польщі.

Історія видання[ред.ред. код]

Рік Місце Видавництво Примітка
0 1933 Flag of Poland.svg Львів «Червона Калина» У номерах 1-12 за 1933 рік Літопис Червоної Калини публікує приблизно першу третину роману під назвою «Рік у Холодному Яру».
1 1934 Flag of Poland.svg Львів Коштом сотника Армії УНР Івана Зуба За сприяння митрополита Андрея Шептицького[2].
2 1935-1937 Flag of Poland.svg Львів 1-а ч. — так само; 2-а ч.: «Дешева книжка» [3]. Другу частину Юрій писав у с. Багатківці на Теребовлянщині та с. Плугів на Золочівщині. Вийшла вона у Львові, 1937 року[2].
3 1938 Flag of Poland.svg Львів «Рекорд»[2].
Книжка мала у Галичині величезний успіх, особливо серед молоді. В залах переповнених «Просвіт» проводилися колективні читання... Під час підготовки видання «Холодного Яру» в Галичині текст було адаптовано для потреб місцевого читача. Так в романі з'явилися численні слова-галицизми і вирази притаманні лише Галичині... Сучасні перевидання, здійснені Романом Федорівим, базуються на «галицькій» версії тексту, виданій у 1935—1937 роках[3]
4 1961 США Нью-Йорк «Говерля» Коштом Миколи Сидора-Чарторийського.
5 1967 Велика Британія Лондон  ??? Коштом М. Мироненка.
6 1992 Україна Львів  ??? Роман Федорів.
7 1994 Україна Львів «Червона Калина» Роман Федорів
8 2006 Україна Дрогобич ВФ «Відродження» Містить змістовні редакторські примітки Романа Коваля[3].
9  ??? Україна Львів  ??? За сприяння Романа Коваля.
10 2008 Україна Дрогобич ВФ «Відродження» Виправлене, доповнене підготовлене до друку редакцією газети «Незборима нація» та Історичним клубом «Холодний Яр». Частина накладу виданне коштом Героя України Левка Лук'яненка та його дружини Надії. Містить біографічні довідки про учасників Визвольної війни 1917—1920-х років, про які йдеться в романі, а також більше сотні ілюстрацій — світлин з приватних архівів.
11 2009 Україна Дрогобич ВФ «Відродження» За сприяння Романа Коваля.
12 2010 Україна  ??? За сприяння Романа Коваля. Найкраще з погляду поліграфії, містить велику кількість цінних історичних фотографій[4]. У виданні вперше було опубліковано всі відомі звернення холодноярців за 1919–1921 рр., які підтверджують документальність твору.
13 2011 Україна Вінниця[5] Історичний клуб «Холодний Яр»

ДП «Державна картографічна фабрика»

Вперше опубліковано низку досі невідомих фотографій.
14 2013 Україна Київ

Вінниця

Історичний клуб «Холодний Яр»

ДП «Державна картографічна фабрика»

Вісімнадцяте видання, доповне. Упорядкування, редактування, передмова, примітки, біографічні довідки, додатки Романа Коваля. Історичний Клуб «Холодний Яр». Це видання дочка Юрія Горліса-Горського сприйняла як порушення авторських прав та заборонила Ковалю подальші публікациї роману.[6]
15 2014 Україна Львів «СПОЛОМ» Автентичне видання роману у двох частинах «Холодний Яр» здійснено за першим виданням у Львові: перша частина вийшла у 1934 році (накладом сотн. Івана Зуба), а друга з однойменною назвою — у 1937 році (вид-во «Дешева книжка»).
Передостанній розділ 13-ого видання називається «Документи, свідчення, статті, звідомлення» і містить 19 документів
  1. Відозва інформаційного бюро штабу загону Холодного Яру до селян і козаків від 4 червня 1919 р.
  2. Зведення інформаційного бюро загону Холодного Яру від 5 червня 1919 р.
  3. Відозва повстанців Холодного Яру від липня 1919 р.
  4. Відозва інформаційного бюро штабу отамана Холодного Яру від 1919 р.
  5. Звернення Окружного повстанського комітету до українського народу від 8 вересня 1920 р.
  6. Звернення Окружного повстанського комітету до інтелігенції від 8 вересня 1920 р.
  7. Звернення Українського (Холодноярського) окружного повстанського комітету «До зброї!». Вересень 1920 р.
  8. Звернення Українського окружного повстанського комітету до селян від вересня 1920 р.[7]
  9. Листівка повстанців Холодноярської округи від 15 травня 1921 р.[7]
  10. Спогад Наталки Гаврилівни Білої, 1901 р.н., про злочини російської Красної армії в Україні[8]
  11. Розповідь Василя Трохимовича Колісника, 1927 р.н., про злочини російської Красної армії в Україні[9]
  12. Висновок в архівній справі № 1136 від 22 вересня 1994 р. щодо холодноярських отаманів, арештованих 29 вересня 1922 р.
  13. Лист Ганни Токовенко-Холод, 1924 р.н., дочки козака полку гайдамаків Холодного Яру Харитона Холода, до Романа Коваля[10]
  14. Розповідь Світлани Орел про долинського отамана Сергія Клепача[11]
  15. Розповідь Василя Шкляра про господаря полку гайдамаків Холодного Яру Прокопа Пономаренка[12]
  16. Розповідь Віталія Олександровича Кваші про холодноярського отамана Олександра Квашу[13]
  17. Розповідь Романа Коваля про Ларису Янг, дочку Юрія Горліса-Горського[14]
  18. Стаття Романа Коваля «Вшановуючи героїв»[15]
  19. Звідомлення Історичного клубу «Холодний Яр» про вшанування отамана полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака та його побратимів 16-17 квітня 2010 р.[16]
Розділи 10-го видання
Розділи 10-го видання 
  • Роман Коваль. Передмова
  • Заувага редактора
  • Від автора
  • Монастирська січ
  • «У Холодному Яру полону нема»
  • Трагедія на хуторі Кресельці
  • Перше кохання кам'янського «міліціонера»
  • Фатальний кінець успішної операції
  • У катівні Єлисаветської ЧК
  • «Я хочу жити!»
  • Обітниця діда Шевченка
  • Остання пісня «поета» Чайченка
  • Козацьке море в Отамановій долині
  • Нічне ярмаркування в Олександрівці
  • «Агітувати у нас нікого не треба!»
  • Зброю освятили на Спаса
  • Зрада і смерть коханої
  • Терор на терор
  • Важка рука Андрія Чорноти
  • «Червоний цар» Лейба гнівається
  • «У поході знадобиться»
  • «Бий москалів — рятуй Україну!»
  • «Дуже хароші люди були»
  • Поле смерті під Чигирином
  • «Наші мрії сповнилися»
  • Чекісти і пекло
  • Розвідники хліб даремно не їдять
  • Бій під Грушківкою
  • Хмари над Лубенцями
  • Степовики у Медведівці
  • Нарада у Мошнах
  • Віщий сон отамана Деркача
  • Голий у Черкасах
  • Замирення наших ворогів
  • Трагедія під Розуміївкою
  • Здобутки і втрати
  • «Ремонтна бригада» в дії
  • Жахлива смерть ката
  • Розповідь Івана Лютого
  • «Морози повстанський рух завжди охолоджують»
  • Червоні проти большевиків
  • Горів Мліїв
  • Підземна січ
  • Трагедія Петруся із Красносілки
  • Соловій і Дайош
  • На все приходить час розплати
  • У дорогу
  • Між Вербівкою і Баландиним
  • «Панна Юрія» має успіх
  • Поцілунок «сєвєрного брата»
  • «Буду отаманом!»
  • Таємниця Ольги Кравченко
  • «От тобі й дівчата!»
  • Січа в Івангороді
  • Реабілітація побратимів
  • Святвечір під землею
  • Остання молитва діда Гармаша
  • «Червоні вовки»
  • Камрад
  • Негероїчна смерть тов. Вільгруде-Соколова
  • Кривавий маскарад «батька Вернигори»
  • Останнє завдання тов. Алова
  • «Нарада» в комірчині
  • В Інгул під лід рибу ловити
  • «Врангелівці»
  • Махно і махновці
  • На захід
  • Ґудзик
  • На Чигиринщину
  • Сумна Україна
  • Повстансько-партизанський штаб
  • Повстання в Лук'янівській в'язниці
  • «Готуй нових борців, Холодний Яре!»
  • Роман Коваль. Біографічні довідки про учасників Визвольної війни 1917—1920-х років, про яких йдеться у цьому виданні.
  • Олеся Коваль, Степан Вінярський. Героям Холодного Яру
  • Фотодокументи
Обкладинка 10-го видання

Галерея[ред.ред. код]

Конфлікт між Романом Ковалем та сім'єю Горліса-Горського[ред.ред. код]

Галина Гришко, дружина Юрія Горліса-Горського, надала Роману Ковалю дозвіл на перевидання «Холодного Яру», за умови, що буде повторене видання 1967, лише з незначними виправленнями. Але Коваль вніс зміни на власний розсуд, що було сприйнято родиною Горліса-Горського як порушення авторських прав та попередніх домовленостей про умови видання. Лариса Городянин-Лісовська Янг, донька Юрія, опублікувала відкритий лист Галини Гришко, зі звинуваченням та вимогою більше не видавати роман і повернути позичені фотографії[17].

Натомість, у кожному виданні «Холодного Яру», підготовленому Р. Ковалем, є розділ «Заувага редактора», в якому він зазначає: «У своїх листах за 2005 рік до мене і моєї дочки Олесі Галина Гришко двічі наголошувала, що Юрій Горліс-Горський мріяв про те, щоб наддніпрянські літературні редактори суттєво відредагували роман «Холодний Яр». Зокрема, в листі до Олесі Коваль 6 жовтня 2005 р. Галина Гришко писала: «До Вас велике прохання: припильнувати, щоб книжка вийшла з мінімальною хоча б кількістю друкарських «чортиків», як це сталося з обома томами [Романа] Федорова. Ті друкарські помилки роблять погане враження на читача, а тим самим зменшує вартість книжки. «Холодний Яр» видавався [у 30-ті роки ХХ століття] в Галичині для місцевого читача, і мрією Юрія Г. було зредагувати книжку, виелімінувавши всі галицькі вирази. На жаль, мрія Юрка [поки] не збулася… Книжка потребує доброго літературного редактора». Також, за словами Р. Коваля, у книзі була й низка фактичних помилок, зокрема в назвах сіл, наприклад село Медвин подавалося як Медин, а село Стецівка часом як Степанівка, Вереміївка як Воронівка. Ці та інші помилки виправлено. Подекуди в тексті поруч із прізвищами поставлено й імена повстанців.

Р. Коваль вважає, що оскільки вже минуло 70 років від дня смерті автора, пані Л. Янг не має монопольного права на спадщину Юрія Горліса-Горського[18].

Виноски[ред.ред. код]

  1. Горліс-Горський Юрій Юрійович. Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру. / Упор., ред., передм., примітки, біограф. довідки, додатки Р. Коваля. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр»; Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011. — с. 46.
  2. а б в Горліс-Горський Юрій Юрійович. Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру. / Упор., ред., передм., примітки, біограф. довідки, додатки Р. Коваля. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр»; Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011. — С. 15.
  3. а б в З передмови до 10 видання: Горліс-Горський Юрій Юрійович. Холодний Яр: Документальний роман / Вступне слово Романа Коваля. — Дрогобич: ВФ «Відродження», 2008. — 432 сторінок, з ілюстраціями. ISBN 978-966-538-211-9
  4. Сергій Лашенко. «Повернення Юрія Горліса-Горського» — Дзеркало тижня, № 45 (825), 4—10 грудня 2010.
  5. Горліс-Горський Юрій Юрійович. Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру. / Упор., ред., передм., примітки, біограф. довідки, додатки Р. Коваля. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр»; Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011. — 512 с.: іл. — (Серія «Українська воєнна мемуаристика»). — ISBN 978-611-533-003-4
  6. Родина автора роману «Холодний Яр» вимагає, щоб Роман Коваль припинив друкувати перекручену книжку
  7. а б З архіву Романа Коваля
  8. Незборима нація. — 2006. — Ч. 5 (243). — Травень. — С. 3.
  9. Незборима нація. — 2009. — Ч. 8 (282). — Серпень. — С. 3.
  10. Незборима нація. — 2007. — Ч. 8 (258). — Серпень. — С. 2.
  11. Незборима нація. — 2009. — Ч. 2 (276). — Лютий. — С. 3.
  12. Незборима нація. — 2007. — Ч. 5 (255). — Травень. — С. 3.
  13. публікується вперше
  14. Незборима нація. — 2007. — Ч. 4 (254). — Квітень. — С. 1.
  15. Незборима нація. — 2007. — Ч. 10 (260). — Жовтень. — С. 3.
  16. Незборима нація. — 2010. — Ч. 5 (291). — Травень. — С. 1 — 2.
  17. Родина автора роману «Холодний Яр» вимагає, щоб Роман Коваль припинив друкувати перекручену книжку // vikna.if.ua 22 грудня 2014
  18. Коваль Р. Зауваги редактора // Горліс-Горський Юрій Юрійович. Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру. / Упор., ред., передм., примітки, біограф. довідки, додатки Р. Коваля. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», 2013. — С. 44.

Посилання[ред.ред. код]