Чигиринський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чигиринський район
Chyhyryn Raion gerb.png Prapor Chyhyrynskoho rayonu.png
Герб Прапор
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Черкаська область
Код КОАТУУ: 7125400000
Утворений: 1923 р.
Населення: 26 825 (на 1.02.2016)
Площа: 1216.8 км²
Густота: 23.7 осіб/км²
Тел. код: +380-4730
Поштові індекси: 20900—20943
Населені пункти та ради
Районний центр: Чигирин
Міські ради: 1
Сільські ради: 18
Міста: 1
Села: 28
Селища: 7
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 20901, Черкаська обл., Чигиринський р-н, м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, 26, 2-56-23
Веб-сторінка: Сторінка на сайті ОДА
Голова РДА: Клименко Володимир Андрійович (з 31.03.2015)
Голова ради: Слупська Валентина Іванівна (з 10.11.2015)

Commons-logo.svg Чигиринський район у Вікісховищі

Монумент при в'їзді в Чигиринський район з Черкаського району

Чигири́нський райо́н — район у складі Черкаської області, розташований у її південній частині на правому березі Дніпра. Площа — 1 217 км² (5,8 % від площі області). Районний центр — місто Чигирин.

На півночі район межує з Черкаським, на заході з Кам'янським районами Черкаської області. На півдні із Світловодським та Олександрівським районами Кіровоградської області. Східна частина району лежить на березі Кременчуцького водосховища.

Територія району завжди була в центрі найважливіших подій в історії України: Хмельниччини, Коліївщини, Української революції, партизанського руху в роки Радянсько-німецької війни.

Географія[ред.ред. код]

Район розташований в лісостепеповій зоні Правобережної частини України, в межах Канівського-Чигиринського природно-сільськогосподарського району в межах Придніпровської височини і являє собою підвищену, сильно порізану балками і ярами місцевість.

Рельєф[ред.ред. код]

В районі переважають території вузьких вододільних плато з густою долинно-яружною мережею. В геоморфологічному відношенні це корінний берег долини річки Дніпро, крутосхилих місцевостей, густо пересічених ярами і долинами, а також вузьких вододільних плато. Схили, переважно, 1—3 градуси, 3—5 градусів, 5—7 градусів. Густота розчленування становить 2,5 км/км², глибина — 50—80 метрів, модуль змиву 32 т/га. Ерозійні процеси тут протікають особливо інтенсивно і площа змитих ґрунтів, серед яких переважають середньо- і сильно змиті, досягають 52 %. Дефляцій на небезпечність ріллі становить 12,7 %, кількість опадів коливається від 482 мм до 527 мм.

Ґрунти[ред.ред. код]

У ґрунтовому покриві переважають понад 50 % чорноземи опідзолені й реградовані легко- і середньо суглинкові на лесових породах, їх слабо-, середньо- та сильнозмиті темно-сірі опідзолені ґрунти і типові чорноземи займають до 30 %. Глибина гумусових горизонтів у них коливається від 21 см в середньо- та сильнозмитих ґрунтах до 79 см у повнопрофільних чорноземах типових, відповідно вміст гумусу в цих ґрунтах коливається від 1 % до 3,4 %.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Корисні копалини — піски, глини, торф. Їх розробка та використання проводиться в невеликих обсягах. Є джерела мінеральних вод, серед яких найвідоміше радонове джерело «Живун» поблизу села Головківки.

Землі та води[ред.ред. код]

Площа сільськогосподарських угідь — 60 260,8649 га, площа лісів та інших лісовкритих площ становить 30 005,7203 га, забудованих земель — 3 387,4278 га, в тому числі під дорогами — 463,8372 га, земель водного фонду — 25 230,1232 га, в тому числі: під річками та струмками — 215,37 га, штучними водотоками — 287,3 га, озерами, прибережними замкнутими водоймами — 3,8 га, ставками — 422,4532 га, штучними водосховищами — 24 301,2 га.

Основна водна артерія району річка Дніпро, в течії якої з 1959 року на території району тепер розташоване Кременчуцьке водосховище. Другою головною водною артерією є річка Тясмин. Серед інших: Ірклець, Сріблянка, Суба. Крім того територією району протікає багато невеликих річечок і струмків, особливо велика кількість їх у Холодному Ярі.

Природно-заповідний фонд[ред.ред. код]

На території району знаходяться 23 об'єкти природно-заповідного фонду. Серед них:

Історія[ред.ред. код]

Стародавність[ред.ред. код]

Фрагмент стародавньої стоянки людей з музею археології в Чигирині

Район має давню і багату історію. Люди жили тут з часів неоліту (VI—III тисячоліття до н. е.), про що свідчать археологічні знахідки в селі Новоселиці (стоянка Молохів Бугор). Відомі поселення епохи бронзи. В ІІ тисячолітті до н. е. населення по річці Тясмин було об'єднано в південно-східну групу праслав'янських племен. Археологами відкрито одне з найбільших городищ-фортець цього періоду біля села Суботова. Воно було осередком політичної влади, економічного та культурного життя. Навколо були розташовані численні фортеці, що захищали городище (села Адамівка, Калантаїв, Полуднівка).

Тут містяться Мотронинське скіфське та Суботівське чорноліське городища, пам'ятки архітектури та природи — Іллінська церква в Суботові та дуб Максима Залізняка.

Середньовіччя[ред.ред. код]

За часів Київської Русі, за однією із версій, в межиріччі Дніпра і Тясмину знаходився славнозвісний «острів русів» — сторожова варта дружинників, що стримували напади кочових племен.

В ХІХІІІ століттях на території району існували давньоруські поселення, які були знищені під час монголо-татарського нашестя у ХІІІ столітті.

В другій половині XVI століття територія Чигиринщини потрапила до складу Великого князівства Литовське, а у 1569 році, у зв'язку з утворенням Речі Посполитої та добровільним переходом руських магнатів у польське підданство — до Корони Польської.

Нові часи[ред.ред. код]

Богдан Хмельницький

Наприкінці XVI століття, з утворенням Чигиринського староства, ці землі почали активно заселятися. З'явилася велика кількість нових поселень: Медведівка, Суботів, Новоселиця, Боровиця, Мельники та інші. В 1592 році Медведівка отримала магдебурзьке право. В 15941595 роках осадчим на Чигиринщині був Михайло Хмельницький.

Наприкінці XVI — початку XVII століть по Чигиринщині прокотилася хвиля козацько-селянських повстань. Тут діяли загони Северина Наливайка (15941596 роки), Федоровича (1630), Павлюка (1637), Острянина, Гуні (1638).

В роки Української Національної революції 1648—1676 років Чигиринщина стала центром боротьби українського народу за створення державності. В 1648 році Чигиринський полк став не тільки військовою, але й адміністративно-територіальною одиницею, а села Боровиця, Жаботин, Медведівка та інші — сотенними містечками. До Чигиринської сотні входило село Суботів, з яким пов'язано багато видатних подій 16481657 років. Це був родовий маєток Богдана Хмельницького, успадкований ним від батька. Як і Чигирин, Суботів став осередком гетьманської влади і дипломатії. Звідси Богдан Хмельницький видавав свої універсали, керував військовими справами. тут в Іллінській церкві 23 серпня 1657 року було поховано гетьмана.

Зі смертю Богдана Хмельницького закінчився один з етапів Української національної революції і розпочався новий її період, що характеризувався посиленням боротьби старшинських груп за владу. Протягом 1657—1678 років землі Чигиринщини були спустошені в результаті численних війн. Уцілілі жителі переселилися на Лівобережну і Слобідську Україну. Проте колонізація Правобережжя продовжувалася. Вже в 1687 році поблизу Чигирина нараховувалося 14 тисяч дворів.

У другій половині XVIII століття на Правобережжі посилилась влада польських магнатів. Реакцією на це став початок гайдамацького руху. В 1768 році розпочалося повстання, яке ввійшло в історію під назвою Коліївщина. Центром його став Холодний Яр. Повстання очолив запорізький козак, уродженець хутора Калинівки Максим Залізняк. В Холодному Яру біля Мотронинського монастиря гайдамаки святили ножі, якими клялися винищити гнобителів. Селяни Чигиринщини першими виступили проти панів і, об'єднавшись з козаками, рушили в похід на Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Лисянку, Умань, де до них приєдналися загони Івана Гонти.

Новітня історія[ред.ред. код]

Т. Г. Шевченко «Церква Богдана» у Суботові

У 1793 році Чигирин і прилеглі території відійшли до складу Російської імперії. В 1797 році, а потім, після невеликої перерви, в 1802 році, був створений Чигиринський повіт, жителі якого займалися сільським господарством, промислами, торгівлею.

В 1843 і 1845 роках в Чигиринському повіті побував Тарас Шевченко. Його цікавили місця, пов'язані з Визвольною війною українського народу під проводом Богдана Хмельницького та гайдамаччиною. Під враженням поїздок він створив малюнки на місцеві теми: «Богданові руїни в Суботові», «Мотрин монастир», «Кам'яні хрести в Суботові», «Руїни будинку Богдана Хмельницького в Суботові». Чигиринщину він згадує у п'єсі «Назар Стодоля», поемі «Гайдамаки», «Княжна», вірші «Холодний Яр», «Заступила чорна хмара», «Чигирине-Чигирине», «У неділеньку у святую» та інших.

В 19051907 роках нові виступи селян охопили 23 села Чигиринського повіту.

Події 1917 року на Чигиринщині відзначалися складністю боротьби за владу між прихильниками Центральної Ради та членами Чигиринської ради робітничих і солдатських депутатів. У жовтні 1917 року тут був створений повітовий загін «вільного козацтва».

У 19181922 роках на території Чигиринського краю діяла Холодноярська Республіка. Центром її було село Мельники, а потім Мотронинський монастир. Повстанців очолив прапорщик царської армії Василь Чучупака. Сили бійців Холодноярської Республіки були знищені військами Червоної армії. Проте боротьба в Холодному Яру тривала до початку 30-х років.

Чигиринський район як адміністративно-територіальну одиницю було утворено у 1923 році. У 1925 році коли вся територія УРСР була поділена на округи та райони, Чигиринський район увійшов до складу Черкаського округу.

Із 1927 року район в складі Шевченківської округи, а із 9 лютого 1932 року у складі Київської області. Із 10 січня 1939 року у складі Кіровоградської області.

Пам'ятник загиблим на хуторі Буда. Подібний є і у Вдовиченому

У серпні 1941 році територія району була окупована нацистами. За роки окупації в районі від рук воїнів Вермахту загинуло близько 2 000 осіб, 1161 людина вивезена до Німеччини[1]. В роки війни партизанським краєм став Холодний Яр, в якому діяло 12 загонів, зокрема партизанський загін «За Отчизну» (командир Коршиков Д. О.); партизанський загін імені Суворова (командир Володін Г. М.); партизанський загін «За перемогу» (командири Зайченко А. С., Гугнін О. М.); партизанський загін «За Родину» (командир Кришталь М. П.); партизанський загін імені Дзержинського (командир Петров Е. І.); партизанський загін імені Москви (командир Боровиков І. М.); Чигиринський партизанський загін (командир Дубовий П. А.); підпільні організації та групи — Чигиринська підпільна диверсійна група (керівник Руденко В. І.).[2] Під час операції проти жителів лісової смуги було знищено хутори Буду та Вдовичин. Проте села понад Дніпром, які були далекі від партизан, майже не постраждали. Нацистський режим був лояльніший від комуністичного. В січні 1944 року район був відвойований Червоною армією.

Загальна кількість братських могил часів війни на території району — 23. В них поховано — 1268 осіб (з них відомо імен — 965, з яких увіковічено — 424 особи)[2].

Багато чигиринців відзначилися на фронтах війни. 1 111 чоловік нагороджено орденами і медалями, 475 чоловік загинули у боях.

Станом на 1 вересня 1946 року в районі було 52 населених пункти, які підпорядковувались 34 сільським радам. З них 1 смт — Чигирин, 36 сіл і 15 хуторів[3]:

Друга половина ХХ століття[ред.ред. код]

У післявоєнний час Чигиринщина була аграрним районом Кіровоградської області, а у лютому 1954 року, згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 лютого 1954 року район відійшов до Черкаської області.

Будинок в селищі Орбіті. 2006 рік

У 1980-х роках на території району, поблизу Чигирина проводилося будівництво Чигиринської АЕС, тоді ж було засноване селище будівельників — Орбіта. Селище мало найкраще забезпечення товарами народного вжитку серед всіх населених пунктів району. Через 2—3 місяці після аварії на Чорнобильській АЕС будівництво було законсервоване[4]. Нині на місці процвітаючого селища стоять безлюдні і розграбовані багатоповерхівки і соціальні будівлі. Попри те, що селищу не надається ніяких комунальних послуг, в ньому проживає декілька сімей.

За останні роки існування району з його карти зникло село Вербівка і селища Московське, Чигиринівка, Цибиківка. Багато населених пунктів було переселено у зв'язку з будівництвом Кремечуцької ГЕС та утворенням Кременчуцького водосховища у 1959 році. Серед них відоме з історії Бужин, а також Адамівка, Гущівка, Калантаїв, Кожарка, Мудрівка, Тарасівка, Шабельники.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У складі району одне місто районного значення — Чигирин, 28 сіл і 7 селищ, що підпорядковані одній міській і 18 сільським радам.

Населений пункт Тип Рада Рік заснування або першої згадки Площа, км² Кількість мешканців (2001)[5] Кількість мешканців (2007)[6] Поштові індекси Телефонний код
Боровиця село Боровицька початок 13 століття 5,233 1909 1745 20921 +380 473091
Буда селище Мельниківська - - 41 46 20933 +380 473094
Бурякове селище Іванівська - - 8 - 20942
Вдовичине село Іванівська - - 87 - 20942 +380 473094
Вершаці село Вершацька друга половина 17 століття 2,6 865 747 20943 +380 473092
Вітове село Рацівська перша половина 17 століття - 1138 684 20911 — 20913 +380 473096
Галаганівка село Галаганівська 1709 3,51 926 873 20915 +380 473093
Головківка село Головківська 1775 6,09 1481 1251 20936 +380 473090
Гненне селище Іванівська - - 4 - 20942
Деменці село Зам'ятницька - - 73 - 20931 +380 473095
Зам'ятниця село Зам'ятницька кінець 17 століття 2,94 280 222 20931 +380 473095
Іванівка село Іванівська 1650 - 859 710 20942 +380 473094
Івківці село Медведівська до 1724 року - 402 298 20932 +380 473095
Красносілля село Красносільська друга половина 17 століття 5,24 447 720 20925 +380 473060
Кудашеве селище Вершацька - - 92 67 20943
Матвіївка село Матвіївська середина 17 століття 3,36 675 591 20941 +380 473067
Медведівка село Медведівська перша половина 16 століття 5,07 1441 1292 20930 +380 473095
Мельники село Мельниківська 1629 6,85 1050 905 20933 +380 473066
Новоселиця село Новоселицька 20-ті роки 17 століття 2,44 622 683 20934 +380 473099
Погорільці село Красносільська друга половина 18 століття - 146 - 20925 +380 473090
Полуднівка село Новоселицька 18 століття - 157 281 20935 +380 473099
Рацеве село Рацівська перша згадка 1615 роком 4,78 2554 2437 20910 +380 473096
Розсошинці село Красносільська - - 212 - 20925 +380 473090
Рублівка село Новоселицька середина 19 століття - 80 30 20935 +380 473099
Скаржинка селище Матвіївська - - 66 68 20941
Скелівка селище Головківська - - 1 - 20936 +380 473090
Стецівка село Стецівська 17 століття - 1548 1347 20914 +380 473097
Суботів село Суботівська 1616 3,95 875 731 20940 +380 473093
Тарасо-Григорівка село Вершацька - - 161 138 20943 +380 473092
Тіньки село Тіньківська середина 16 століття 8,5 2400 2255 20924 +380 473098
Топилівка село Топилівська 18 століття 2,28 1113 1050 20920 +380 473065
Трушівці село Трушівська кінець 16 століття 7,88 1346 1221 20922 +380 473092
Худоліївка село Худоліївська друга половина 18 століття 4,1 738 695 20923 +380 473068
Чернече селище Чигиринська - - 229 -
Чигирин місто Чигиринська перша половина 16 століття 14,12 11960 10600 20900 — 20906 +380-4730
Чмирівка село Новоселицька середина 17 століття - 125 61 20934 +380 473099

Шляхи і транспорт[ред.ред. код]

Через район проходить автошлях регіонального значення Р10 (Канів — Чигирин — Кременчук). Населені пункти району зв'язані з районним центром автошляхами місцевого значення. Більшість із них має асфальтне покриття і добрий стан. Вулиці в самих селах, як правило, ґрунтові, за рідкими виключеннями.

Єдина автостанція в районі знаходиться в Чигирині. Головний у минулому перевізник району — ВАТ «Чигиринське АТП-17139» у 2008 році змушений був відмовитися від виконання міжміських рейсів на Київ та Умань і на той момент виконував лише 4 рейси на Черкаси через Медведівку та Боровицю, 2 рейси на Знам'янку, а також приміське сполучення. Обсяг перевезень продовжував скорочуватися і вже у 2012 році АТП обслуговувало тільки рейси на Знам'янку та приміські рейси, а в квітні 2013 року акціонерами було прийняте рішення про добровільну ліквідацію підприємства. Частину приміських рейсів та перевезення пасажирів по місту Чигирин доручили черкаській компанії ДП «ЧАРЗ-авто».

Добре налагоджене транспортне сполучення з обласним центром — Черкаси, яке майже повністю виконується приватним черкаським перевізником ПП «Сервіс-Авто 2005» автобусами класу Богдан і Еталон. Також здійснюється зв'язок міжміськими автобусами з Києвом, Дніпром, Полтавою.

Найближчі залізничні станції розташовані в Олександрівці — Фундукліївка та в Черкасах.

Найближчі річкові порти в Світловодську і Черкасах. В 1990-х роках річковий порт Адамівка, біля села Рацеве, що по Дніпру зв'язував район з Черкасами, Каневом, Києвом на північний захід та Світловодськом, Кременчуком, Дніпром на південний схід, припинив свою роботу.

Найближчі аеропорти в Черкасах і Кіровограді.

Демографія[ред.ред. код]

Станом на 1 червня 2010 року загальна кількість населення в Чигиринському районі становила — 29,8 тисяч осіб, в тому числі: міське населення — 9,9 тисяч осіб, сільське — 19,8 тисяч осіб. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в районі налічувалось 36,1 тисяч мешканців, в 1989 році — 44,3 тисячі та 52,7 тисяч у 1971 році[7].

Порівняльна таблиця:

Рік >>> 2001 (в тисячах чоловік) 1989 (в тисячах чоловік)[8]
Сільське населення
24,1
31,45
Міське населення
12,0
12,85
Чоловіків
16
19
Жінок
20,1
25,3

Економіка[ред.ред. код]

Район відноситься до аграрного типу, оскільки основною галуззю є сільськогосподарське виробництво. У районі діє 36 агропромислових формувань, функціонує 7 середніх підприємств та 97 малих. Крім того в місті Чигирин діють підприємства легкої промисловості.

Питома вага промислових підприємств:

  • Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів — 33,0 %;
  • Легка промисловість — 66,7.

Перелік промислових підприємств Чигирина станом на 1 липня 2007 року:

Підприємство Основна продукція
Фурнітурний завод метало-фурнітурні вироби
ЗАТ «Елена» сумки , куртки демисезонні, зимові шапки, сорочки
«Чигиринська меблева фабрика» меблі
ТОВ «АнВа» сорочки
Виробничо-торговельна фірма «Вікторія» взуття
ТОВ «Чигиринський консервний завод» консервована продукція
ТОВ «АлДі» сумки

Перелік сільськогосподарських підприємств району усіх форм власності:

Населений пункт Підприємство Населений пункт Підприємство Населений пункт Підприємство
Боровиця СТОВ ”Дружба” Вершаці ПП “Лан 2005” Головківка ТОВ “Головківське 3”
Худоліївка СТОВ “Урожай СК” Суботів СТОВ “Суботів” Рацеве ТОВ “Чигиринзерно”
Трушівці, Зам'ятниця ТОВ “Зам'ятниця” Новоселиця СТОВ “Тясмин” Красносілля СТОВ “Красносільське”
Рацеве СТОВ “Чигиринська аграрна компанія” Тіньки СТОВ “Тіньки” Тіньки СТОВ “Агростар ”
Новоселиця СТОВ “Світанок” Рацеве ТОВ “Агродар-2007” Чигирин ТОВ «Олекс»
Топилівка ТОВ «Перспектива» Топилівка ПП „Колос Чигиринщини” Новоселиця АТ ЗТ „Біоагропром”
Худоліївка ПП „ФЕБ” Галаганівка Фермерське господарство Безпалого Рацеве ФГ „Агрос”
Рацеве ФГ „Шанс” Рацеве ФГ „Відродження” Суботів ФГ „Сонечко”
Чигирин ФГ Горного” Рацеве ФГ „Наталія” Рацеве ФГ „Геліос”
Рацеве ФГ „Яринове” Рацеве ФГ „Житниця” Медведівка ФГ Нагаєвої

Соціальна сфера[ред.ред. код]

На території Чигиринського району функціонує районний територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.

Освіта[ред.ред. код]

У районі працюють 21 школа, 13 дошкільних закладів, школа-інтернат для дітей-сиріт, які залишилися без піклування батьків, та Чигиринський технікум Уманського національного університету садівництва. Функціонує дитячо-юнацька спортивна школа.

Школа в Галаганівці
Школа в Суботові
Школа в Мельниках
Населений пункт Найменування навчального закладу
Чигирин Чигиринська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 ім. Б.Хмельницького
Чигирин Чигиринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2
Чигирин Чигиринський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІІ ступенів №3
Боровиця Боровицький навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІІ ступенів
Вітове Вітівський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІІ ступенів
Вершаці Вершацька ЗОШ І-ІІІ ступенів
Галаганівка Галаганівський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІІ ступенів
Головківка Головківський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІІ ступенів
Медведівка Медведівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. М.Залізняка
Рацеве Рацівський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІІ ступенів
Стецівка Стецівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Суботів Суботівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Топилівка Топилівський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІІ ступенів
Тіньки Тіньківська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Трушівці Трушівський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІІ ступенів
Іванівка Іванівська ЗОШ І-ІІ ступенів
Матвіївка Матвіївський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІІ ступенів
Мельники Мельниківська ЗОШ І-ІІ ступенів
Новоселиця Новоселицька ЗОШ І-ІІ ступенів
Худоліївка Худоліївська ЗОШ І-ІІ ступенів
Чигирин Будинок дитячо-юнацької творчості
Чигирин Дитячо-юнацька спортивна школа Чигиринської районної ради
Чигирин Чигиринська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

До мережі охорони здоров'я району входять 8 установ, у тому числі центральна районна лікарня, 3 дільничні лікарні, 4 лікарські амбулаторії, з яких 2 сімейної медицини (в селі Рацеве та селі Тіньки), 18 ФАПів.

Культура[ред.ред. код]

В галузі культури функціонують 27 закладів клубного типу, з них 1 — районний будинок культури, 25 сільських та 1 міський клуб. Діє 27 бібліотек та музична школа. Носіями почесного звання «народний самодіяльний» є 8 колективів художньої творчості.

Релігія[ред.ред. код]

У районі діють такі релігійні громади:

    УПЦ МП
    УПЦ КП
    інші
Церква в Головківці
Церква в Суботові
Церква в Худоліївці
Церква в Тіньках
Населений пункт Найменування громади
Боровиця Українська православна церква Свято-Успенський храм,
Черкаська єпархія Московського патріархату
Вершаці Українська православна церква Московського патріархату
Галаганівка Церква «Преображення» обласного об’єднання євангелістських християн-баптистів
Галаганівка Церква Святого Івана Богослова Київського патріархату
Головківка Українська православна церква Московського патріархату Іоанна Богослова
Головківка Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви
Головківка Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит Мотронинського монастиря)
Головківка Християнська церква «Слово Віри»
Іванівка УПЦ Казанської Божої Матері Московського патріархату
Красносілля Церква євангелістських християн-баптистів
Матвіївка УПЦ Казанської Святої Покрови Московського патріархату
Мельники УПЦ Київського патріархату
Мельники УПЦ Московського патріархату
Мельники Свято-Троїцька Церква Мотронинського монастиря Московського патріархату
Медведівка Храм Успіння Пресвятої Богородиці Моковського патріархату
Медведівка Громада вірних РУНВІРи
Новоселиця УПЦ Московського патріархату
Полуднівка Храм Успіння Пресвятої Богородиці Московського патріархату
Рацеве УПЦ Московського патріархату
Рацеве Церква євангелістських християн-баптистів
Вітове Християни віри євангельської
Суботів Парафія Святого Пророка Іллі Української Православної церкви Київського патріархату
Стецівка Свято-Троїцька православна парафія УПЦ КП
Стецівка Всесоюзне об’єднання євангелістських християн-баптистів
Тіньки УПЦ Московського патріахату
Тіньки Церква Християн – Адвентистів Сьомого Дня (Дніпровська конференція)
Тіньки Церква євангелістських християн-баптистів
Тіньки Церква Християн Віри Євангельської П’ятидесятників «Християнська Надія»
Топилівка Незалежна релігійна громада церкви «Благодать»
Топилівка Свято-Покровська церква, Топилівської парафії Черкаської Єпархії УПЦ МП
Топилівка Помісна церква євангелістських християн-баптистів
Трушівці Українська православна церква Московського
Худоліївка УПЦ МП
Чигирин Українська православна церква Київського патріархату

Крім того на території району діє жіночий Свято-Троїцький Мотронинський монастир. Нещодавно пубудовані в Чигирині Православний храм Свято-Казанської Божої Матері та Церква святих Петра і Павла

Найстаріша Іллінська церква в Суботові. Будується церква в Матвіївці. Декілька церков в селах розміщуються в простих селянських будинках без куполів.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Бастіон Дорошенка

На території району під охороною держави перебувають 124 пам'ятки археології, 80 — історії, 16 — архітектури, 15 — природи.

Пам'ятки архітектури національного значення:

  • Іллінська церква XVII століття в Суботові;
  • Троїцька церква Мотронинського монастиря (1804) в урочищі Холодний Яр.

Пам'ятки архітектури місцевого значення:

  • Храм Успіня Божої матері (1867) в Медведівці;
  • Бастіон Дорошенка — частина фортеці XVII століття на Богдановій горі в м. Чигирині.

Пам'ятки археології національного значення:

Також налічується 355 пам'яток археології місцевого значення (кургани, могильники, залишки споруд, городищ, поселень тощо).

З метою збереження численних пам'яток краю в 1989 році був створений Державний історико-культурний заповідник «Чигирин», а з вересня 1995 року йому надано статус Національного.

Пам'ятники[ред.ред. код]

В Чигиринському районі встановлено пам'ятники: Богдану Хмельницькому в Чигирині і в Суботові, Т. Г. Шевченку — в Чигирині, в Вершацях і Мельниках, одному з ватажків Коліївщини Максиму Залізняку в Медведівці та Івківцях, радянському військовому діячеві часів громадянської війни Івану Дубовому в Новоселиці, братська могила козаків та жителів Чигирина XVII століття (каплиця Святої Покрови), пам'ятники періоду Великої Вітчизняної війни: партизанам в Холодному Яру, 23 — на честь загиблих земляків, 21 братська могила воїнів Радянської армії. В серпні 2007 року у Чигирині встановлено пам'ятник київському митрополиту Йосифу Нелюбович-Тукальському.

У 2008 році в населених пунктах району демонтовані пам'ятники Леніну[9].

Музеї і заповідники[ред.ред. код]

Музей Богдана Хмельницького в Чигирині. Вид з Замкової гори

Відомі люди[ред.ред. код]


В історії України[ред.ред. код]

Герої Радянського Союзу[ред.ред. код]

Герої Соціалістичної Праці[ред.ред. код]

Герої України[ред.ред. код]

Культури[ред.ред. код]

Науки[ред.ред. код]

  • Лазуренко Валентин Миколайович — доктор історичних наук, помічник ректора з гуманітарної освіти та виховання Черкаського державного технологічного університету;
  • Петкова Леся Омелянівна — кандидат економічних наук, заступник декана фінансово-економічного факультету Черкаського державного технологічного університету навчальної роботи;
  • Рвачов Олексій Логвинович — доктор фізико-математичних наук, професор;
  • Смислов Віктор Вікторович — доктор технічних наук, професор;
  • Чубіна Тетяна Дмитрівна — кандидат історичних наук, доцент кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України;
  • Шевченко Іван Іванович — доктор історичних наук, професор кафедри історії України Київського університету;
  • Ющенко Катерина Логвинівна — перший доктор фізико-математичних наук в галузі інформаційних технологій, член-кореспондент Національної академії наук Укрвїни, автор першої в світі мови програмування високого рівня — «Адресної мови програмування», засновник школи програмування в Радянському союзі, «Заслужений діяч науки і техніки України», лауреат Державних премій України;
  • Шульга Михайло Сергійович — селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук;
  • Король Валентина Миколаївна — кандидат педагогічних наук, завідуюча кафедрою мовної підготовки Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України;
  • Крупницький Борис Дмитрович — доктор історичних наук, надзвичайний професор Українського вільного університету;
  • Маменко Олексій Михайлович — доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук;
  • Назаренко Василь Андрійович — заслужений діяч науки, член-кореспондент Національної академії наук України;
  • Рвачов Володимир Логвинович — доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України, «Заслужений діяч науки і техніки України», лауреат Державної премії України в області науки і техники, запропонував відомі в устому світі R-функції, що використовуються для розв'язку шорокого класу математичних задач;
  • Яковлів Андрій Іванович — професор цивільного права, дійсний член Юридичної секції Української вільної академії наук у Нью-Йорку;
  • Полтавець Сергій Васильович — політолог, кандидат політичних наук

Див. також: Категорія:Персоналії:Чигиринський район

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Черкаський район Чорнобаївський район Полтавська область
(Глобинський район)
Кам'янський район Gray compass rose.svg
Кіровоградська область
(Олександрівський район)
Кіровоградська область
(Знам'янський район)
Кіровоградська область
(Світловодський район)