Храм святого Петра (Перемишль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого Петра
Візуальна реконструкція
первинного виду храму св. Петра у Перемишлі [1]
49°46′51″ пн. ш. 22°46′12″ сх. д. / 49.78094000002777619° пн. ш. 22.77000000002777824° сх. д. / 49.78094000002777619; 22.77000000002777824Координати: 49°46′51″ пн. ш. 22°46′12″ сх. д. / 49.78094000002777619° пн. ш. 22.77000000002777824° сх. д. / 49.78094000002777619; 22.77000000002777824
Тип споруди церква
Розташування  Республіка Польща, Перемишль
Початок будівництва невідома
Зруйновано 1679
Будівельна система зрубна
Належність православ'я,
римо-католицизм
Епонім День апостолів Петра і Павла
Храм святого Петра (Перемишль). Карта розташування: Польща
Храм святого Петра (Перемишль)
Храм святого Петра (Перемишль) (Польща)
Мапа

Церква святого Петра — сакральна споруда княжих часів у Перемишлі, яку протягом свого існування використовували православна й римсько-католицька конфесії. Існувала до початку XVII століття. Певний час відігравала роль першого катедрального храму створеної в XIV столітті латинської Перемиської єпархії.

Історіографічний опис[ред. | ред. код]

Хронологія відомостей[ред. | ред. код]

Перша вірогідна згадка про православну церкву святого Петра в Перемишлі відноситься до 1380 року. У цей час до міста прибув латинський єпископ Ерік з Вінзену, котрий був першим римо-католицьким ієрархом, що особисто мешкав на Прикарпатті. На відміну від своїх попередників (Івана та Миколая Русина), які жили на німецьких землях, Ерік з Вінзену[2] проводив діяльність із розбудови латинських структур безпосередньо на західних теренах Галичини. Прибувши, ймовірно, у 1377[3] році до Перемишля, він тоді ж[2] віддав розпорядження відібрати в русинів церкву святого Петра, та перетворити її на власний катедральний храм.[4][5][a] Після зміни власників він був перебудований під потреби нової конфесії; тут стали ховати перших латинських єпископів міста. У 1406 році споруда згоріла[6], після чого стали здійснюватись роботи із її відновлення. Ймовірно, однак, що ця згадка стосується іншого давньоруського храму, що розташовувався на Підгір'ї, де згодом була побудована барокова кармелітська будівля.[7] Відсутність у цей час у римо-католиків свого повноцінного храму мала, як вважається, фатальні наслідки для долі давньої православної катедри Ів. Хрестителя, побудованої на замку князем Володаром Ростиславичем. У 1412 році за їх скаргою собор Івана Хрестителя було також відібрано у русинів, та перетворено на нову латинську катедру.[8] Після закінчення відбудови, храм святого Петра став використовуватись як філіальний. Внаслідок перебудов він набув вигляду характерного для римо-католицьких споруд епохи готики — з'явився гострий шпиль, довгі витягнені вікна та висока нава, про що можна судити із єдиного зображення споруди на рисунку кінця XVI століття.[9]

У 1618 році комплекс храму передали єзуїтам, котрі мали в черговий раз відновити будівлю та в подальшому використовувати для своїх потреб. Однак, поряд із старою будівлею єзуїти спорудили новий мурований храм, після чого в період з 1662 по 1679 рік будівлю старого храму святого Петра знесли[10], а на частині місця, де він знаходився, звели корпус колегіуму.

Легенда "новоміського" напису[ред. | ред. код]

В 1900 році у Новому Місті, на таблиці, яку пов'язали із перемиським храмом св. Петра, було знайдено напис, в якому, зокрема, містилась інформація про посвячення храму у 1212 році, як римо-католицького. Однак, у тексті таблиці згадується свята Ядвіга Сілезька, котра була причислена до лику святих лише у 1267 році,[11] що свідчило про напис як пізніший фальсифікат. Не дивлячись на це, вказана у новоміській таблиці дата, стала часто сприйматись, як час створення храму.

Архітектура[ред. | ред. код]

Джерела та археологічні дослідження 1960-х років, дали перші матеріали, які засвідчили локалізацію і ймовірну планувальну структуру споруди.[12] Не вирішеною проблемою залишалось питання про матеріал з якого була зведена споруда. Через тривалість часу, впродовж якого храм розбирали єзуїти (17 років), А. Куниш вперше припустив, що він був кам'яним. На це ж вказує і характер фундаменту з брил на вапняному розчині.[12] Додатковим аргументом може служити і переказ про те, що із церквою пов'язують походження кам'яного барель'єфу, знайденого у Новому Місті.

Протягом 2010-х років на місці де знаходилась церква святого Петра проводились чергові археологічні дослідження.[13] Відповідно до отриманих даних, було підтверджено план у вигляді рівностороннього грецького хреста і вівтар обернений до Сходу.[14] Проведені дослідження, однак, виявили існування двох споруд на одному фундаменті, з яких перша була більша - в вигляді грецького хреста, а друга менша, базилікального типу із двома трансептами. Відтак, перша мурована церква св. Петра у Перемишлі відносться до "руського" періоду (XII - перша половині XIV стт.), а друга - дерев'яна до "польського" (від другої половини XIV століття).[15]
Відповідно до аналізу, який провів львівський дослідник Р. Франків, планувальна структура фундаментів першого храму майже повністю тотожна із фундаментом церкви св. Миколая у Львові, який традиційно також пов'язують із давньруським будівництвом. Схожий тип також використаний у розкопаному у Галичі храмі на Царинці. Вузький фундамент свідчить про те, що храм скоріш за все мав кам'яні стіни та дерев'яний верх.[15]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Схема розташування давньої церкви в середовищі єзуїтського комплексу.[b]
    Схема розташування давньої церкви в середовищі єзуїтського комплексу.[b]
  • Варіант реконструкції у вигляді дерев'яного храму.
    Варіант реконструкції у вигляді дерев'яного храму.
  • Церква у Підгірцях, із схожими планувально-просторовими характеристиками
    Церква у Підгірцях, із схожими планувально-просторовими характеристиками
  • Зображення споруди на рисунку 1617 р.
    Зображення споруди на рисунку 1617 р.
  • Реконструкція вигляду після перетворення у костел.
    Реконструкція вигляду після перетворення у костел.
  • Барельєф із Нового Міста, який інколи пов'язують із храмом св. Петра у Перемишлі[16]
    Барельєф із Нового Міста, який інколи пов'язують із храмом св. Петра у Перемишлі[16]

Посилання[ред. | ред. код]

Франків Р. Як виглядала давньоруська церква св. Петра, фундаменти якої відкрили у Перемишлі

Зауваги[ред. | ред. код]

  1. ↑ Причиною того, що єпископ обрав саме цей храм, може бути його посвята апостолу Петру, особлива роль якого у церкві була основою ідентичності римо-католиків.
  2. ↑ За матеріалами розкопок 2009-2018 рр.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Франків Р. Ймовірний вигляд давньоруського храму св. Петра у Перемишлі за матеріалами археологічних досліджень 2015-2017 років / Вісник Національного університету "Львівська політехніка" 5(2), 2023, -С.185-190
  2. ↑ а б Ярослав Стех [Архівовано 5 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Українців у Перемишлі знов переслідують // Свобода, 1991, № 69 [Архівовано 5 серпня 2019 у Wayback Machine.], стор. 2
  3. ↑ Див. стор. 142, Heronim E. Wyczawski[pl]. Problem początków diecezji przemyskiej (pdf) // Studia Theologica Varsaviensia 14/1. — 1976. — S. 133-143.
  4. ↑ Łękawski Т. Katedra przemyska wraz z kościołem filialnym Najświętszego Serca Pana Jezusa, Przemyśl, 1906
  5. ↑ Добрянскій А. Исторія єпископовъ трехъ соединенных епархій перемышльской, самборской и саноцкой отъ найдавнѣйших временъ до 1789 г. Львовъ 1893, накладом д-ра И. Добрянского, - С.13
  6. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany Przewodnik po Przemyślu i okolicy 1917 r. — S.71
  7. ↑ Білий Б. Церкви Перемишля на протязі віків / Прадідівська слава, ред. Іван Парнікоза (Відвідано: 04.02.2020)
  8. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany Przewodnik po Przemyślu i okolicy 1917 r. — S.69
  9. ↑ Braun & Hogenberg, 1617 Premislia Celebris Russiae Civitas, Theatri praecipuarum Totius Mundi Urbium Liber Sextus Anno MDCXVII
  10. ↑ Załęski, Jezuici w Polsce. Kraków 1905. t. IV, s. 1045—1046
  11. ↑ Kirsch J - P. "St. Hedwig." The Catholic Encyclopedia Vol. 7. New York: Robert Appleton Company, 1910. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  12. ↑ а б Kunysz A. Przemyśl w pradziejach i wczesnym średniowieczu. 1981; Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza -s.98
  13. ↑ W Przemyślu odkryto posadzkę z XIV wieku, Rzeszow.onet.pl 2015. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  14. ↑ Koperski A. Prace archeologiczne przy kościele św. Piotra w Przemyślu / Nasz Przemyśl, listopad 2017 -
  15. ↑ а б Frankiv R. Chronology and architecture of St. Peter’s church in Przemysl from the Old Rus era to the XVII century / Architectural Studies. – 2021. – Vol. 7, № 2. – P. 148–153
  16. ↑ Orłowicz M. Illustrierter Führer durch Przemyśl und Umgebung, 1917, Lemberg: Verlag des Verbandes der Polnischen Vereine in Przemyśl, -S.40
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Храм_святого_Петра_(Перемишль)&oldid=42159064