Христо Черняєв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Христо Черняєв
болг. Христо Черняев
Народився 3 лютого 1930(1930-02-03)
Варна, Третє Болгарське царство
Помер 8 січня 2021(2021-01-08) (90 років)
Країна  Болгарія
Діяльність поет, письменник, публіцист, військовий кореспондент
Alma mater Q2027233?
Знання мов болгарська
Членство Спілка болгарських письменників і Спілка болгарських журналістів
Нагороди

Христо Черняєв (болг. Христо Черняев, 3 лютого 1930(19300203), Варна — 8 січня 2021, Софія) — болгарський поет, есеїст.

Навчався в містах Бяла і Русе.

Працював завідувачем відділу поезії в літературних часописах «Пульс» та «Пломінь», головним редактором редакції болгарської літератури на Національному радіо.

Автор тридцяти семи поетичних книжок та збірок есеїстики: «Лірика», «Життя, що не вмирає», «Далекі вокзали», «Срібні світанки», «Ґерґьовський дощ», «На березі Янтри», «Старопланіські дні», «Узбережжя», «Порадіймо літу», «Пісочний перстень», «Голодні вірші», «Багаття», «Вершинами і стежками», «Апостоли болгарського духу» та інших.

Твори перекладені англійською, французькою, іспанською, арабською, хінді, російською та іншими мовами. Українською вірші Христо Черняева переклав Микола Мартинюк (м. Луцьк, Україна)

Член Спілки болгарських письменників.

Лауреат Міжнародної літературної премії імені Пантелеймона Куліша.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Вітаємо із 85-літтям болгарського поета Христо Черняева!. Мистецький портал «Жінка–УКРАЇНКА» (гість порталу). Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.