Хромченков Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хромченков Володимир Олександрович
Народження 28 червня 1983(1983-06-28)
Смерть 15 квітня 2022(2022-04-15) (38 років)
Країна  Україна
 Росія
Звання капітан 2-го рангу
Командування Юрій Олефіренко і Саратов
Війни / битви Блокада українського флоту в Донузлаві і російське вторгнення в Україну (з 2022)

Володи́мир Олекса́ндрович Хромченков (28 червня 1983[1] — 15 квітня 2022[2]) — український і російський військовик, капітан 2-го рангу. Командував десантним кораблем «Кіровоград» під час блокади українського флоту на Донузлаві, у 2014 році зрадив присязі та перейшов на бік Росії. Командував великим десантним кораблем «Саратов» під час вторгнення Росії в Україну.

Біографія[ред. | ред. код]

Служив у Військово-морських силах України, станом на 2012 рік був капітаном 3-го рангу та командиром військової частини А0199[3]. Командував десантним кораблем «Кіровоград», який базувався у Південній військово-морській базі України. У вересні 2013 року разом із кораблем брав участь у заходах з нагоди ювілею міста Ізмаїл Одеської області[4].

Під час окупації Криму у березні 2014 року український флот виявився заблокованим Чорноморським флотом Російської Федерації у затоці Донузлав. На виході із затоки було затоплено великий протичовновий корабель «Очаків» та кілька менших суден. 19 березня після захоплення штабу Південної військово-морської бази України в Новоозерному кораблі ВМС України, серед яких був і СДК «Кіровоград» під командуванням Хромченкова, вийшли на середину затоки з метою запобігання захопленню[5]. 21 березня екіпаж «Кіровограда» підійшов до причалу бази та здався[6]. Увечері того ж дня Хромченков вийшов у прямий ефір передачі Шустер Live і розповів про те, що кораблі чекають на адекватний наказ про їх подальшу долю, додавши, що керівництво з ним не зв'язується[7]. Наступного дня з ним зв'язався в. о. керівника Адміністрації Президента Сергій Пашинський[8]. Зрештою, Володимир Хромченков зрадив присязі та перейшов на бік Росії[9][10].

Продовживши службу в ЧФ РФ, Хромченков був призначений старшим помічником командира великого десантного корабля «Саратов»[11]. Пізніше протягом двох років служив на аналогічній посаді на ВДК «Новочеркаськ». Закінчив Вищі спеціальні офіцерські класи у Санкт-Петербурзі.

В 2018 році Хромченков був призначений командиром ВДК «Саратов», який в 2022 році брав участь у російському вторгненні в Україну. 24 березня 2022 року «Саратов» був уражений українською ракетою «Точка-У» під час розвантаження в порту Бердянська, внаслідок чого корабель загорівся й затонув[12]. Під час ракетного удару Хромченков отримав поранення, від яких помер у шпиталі.[1][2]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дружина — Марина Петрівна. Діти — Олександр та Тетяна.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Хромченков Володимир Олександрович // Веб-сайт «Миротворець».
  2. ↑ а б Zaxid.net. У шпиталі помер капітан російського десантного корабля «Саратов». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 18 квітня 2022.
  3. ↑ Івано-Франківський військовий комісаріат запрошує на контрактну службу. firtka.if (укр.). 24 жовтня 2012. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  4. ↑ В Измаиле высадятся морские пехотинцы из Крыма: их доставит корабль, уничтоживший израильский самолет (фото). dumskaya.net (рос.). 26 вересня 2013. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 1 квітня 2022.
  5. ↑ Российские военные захватили корветы «Луцк» и «Хмельницкий» (рос.). Segodnya.ua. 20.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  6. ↑ Озеро Донузлав — хроника событий (рос.). Центральный Военно-Морской Портал. 26.05.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  7. ↑ Сергей Грабовский (25.03.2014). Гибель эскадры-2014 (рос.). Газета «День». Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  8. ↑ И.о. главы АП обсудил с командиром корабля «Кировоград» «вопросы, которые волнуют моряков в Крыму» (рос.). УНН. 22.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  9. ↑ Военный прокурор Одесского гарнизона открыл уголовные производства в отношении крымских дезертиров: список предателей-офицеров (рос.). Думская.net. 13.11.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  10. ↑ Корабель «Черкаси»: історії українських солдат в Криму на YouTube
  11. ↑ Экватор – пустяк для десантников-черноморцев. ForPost (рос.). 31 жовтня 2014. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  12. ↑ Командиры двух подбитых в Бердянске десантных кораблей РФ оказались предателями Украины – ВМС ВСУ. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хромченков_Володимир_Олександрович&oldid=39244844