Точка (тактичний ракетний комплекс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9К79 «Точка»
«Точка-У» на військовому параді до дня Незалежності в Києві, 2008 рік
«Точка-У» на військовому параді до дня Незалежності в Києві, 2008 рік
Тип тактичний ракетний комплекс
Походження  СРСР
Історія використання
Оператори див. Оператори
Війни Перша чеченська війна, Друга чеченська війна, Російсько-грузинська війна, Громадянська війна в Сирії, Російсько-українська війна, Громадянська війна в Ємені (2015), Російсько-Українська війна (2022)
Характеристики

Максимальна глибина 120 км

Commons-logo.svg Точка (тактичний ракетний комплекс) у Вікісховищі

«То́чка» (індекс ГРАУ — 9К79, за класифікацією НАТО — SS-21 Scarab A, за Договором РСМД — ОТР-21) — радянський тактичний (дивізійний) ракетний комплекс. Розробка почалася 1968 року у Коломенському КБ машинобудування. Офіційно прийнятий на озброєння Радянської Армії 1975 року, серійне виробництво ракет почалося 1973 року.

Комплекс базується на повнопривідному плавучому шасі БАЗ з формулою 6х6. Ракета комплексу має боєголовку масою 482 кг, і могла оснащуватися різними типами бойової частини, включно із ядерною. Дальність польоту ракети 15—70 км. На відміну від попередніх радянських ракетних комплексів, «Точка» керована аеродинамічними рулями, що забезпечувало кругове імовірне відхилення близько 150 м.

Модернізований ракетний комплекс отримав найменування 9К79-1 «Точка-У» (позначення НАТО — Scarab B) і почав надходити у війська 1989 року. «Точка-У» мала збільшену до 120 км дальність і поліпшене до 95 м кругове імовірне відхилення.

Історія[ред. | ред. код]

Роботи над комплексом були розпочаті за Постановою Ради міністрів СРСР від 4 березня 1968 року на потужностях Коломенського КБ машинобудування.

Склад комплексу[ред. | ред. код]

До складу ракетного комплексу входять:

  • ракета 9М79 (для комплексу «Точка-У» — 9М79М) з різними типами бойових частин;
  • пускова установка 9П129 (9П129-1М);
  • транспортно-Зарядна машина 9Т218;
  • транспортна машина 9Т238;
  • автоматизована контрольно-випробувальна машина 9В819-1;
  • машина технічного обслуговування 9В844;
  • комплект арсенального обладнання 9Ф370-1.

Виробництво ракет велося на Воткінському машинобудівному заводі, виробництво спеціальних шасі для пускових установок БАЗ-5921 і транспортно-заряджаючих машин (БАЗ-5922) — на Брянському заводі спеціального автомобілебудування, складання ПУ здійснювалася на ВО «Барикади». У виробничому циклі складових частин ракетного комплексу були залучені підприємства всього Радянського Союзу.

Ракета[ред. | ред. код]

Ракета 9М79 (9М79М) відрізняється від ракет попередніх тактичних ракетних комплексів (8К14 чи ТРК «Луна») тим, що управління польотом ракети здійснюється не управлінням за допомогою часу роботи двигуна і не заданням початкового кута запуску, а за допомогою аеродинамічних елементів управління — крил і рулів оригінальної ґратчастої конструкції. Крім того, аеродинамічні рулі продубльовані газодинамічними, встановленими на виході сопла реактивного двигуна. При цьому коригується не тільки балістична траєкторія, але й здійснюється наведення на кінцевій її ділянці (у тому числі і за командами радіолокаційної головки самонаведення). Газодинамічні рулі забезпечують управління на початковій ділянці траєкторії, коли при низькій швидкості польоту аеродинамічні недостатньо ефективні.

Ракети забезпечені однорежимним реактивним двигуном на твердому паливі, що забезпечує високу готовність комплексу до бойового застосування, на відміну від комплексів з ракетами на рідкому паливі, де операції із заправки ракет забирали багато часу, при цьому зберігатися заправлені ракети могли тільки дуже обмежений час.

Спочатку комплекс розроблявся під застосування спеціальної (ядерної) бойової частини (АА-60). Крім неї були розроблені осколково-фугасна (9Н123Ф) і касетна (9Н123К) бойові частини, а також бойові частини з пасивною радіолокаційною головкою самонаведення (модифікація «Точка-Р», початок розробки — 1971). Бойова частина невідокремлювана.

Ракети з бойовими частинами, оснащеними пасивною радіолокаційною головкою самонаведення (ГСН), призначені для ураження цілей, оснащених радіолокаційними станціями. Зокрема, такі ракети застосовувалися в стаціонарних берегових протикорабельних комплексах.

Бойова частина і двигун під час польоту в «Точки» не відокремлюються, проте корпус ракетної частини має високу міцність, тому навіть підрив фугасної бойової частини його не руйнує. Отже, під час застосування ракет і з касетною, і з фугасною бойовою частиною корпус ракетної частини (де розміщується твердопаливний заряд двигуна) залишається майже неушкодженим.[1]

Осколково-фугасна бойова частина (9Н123Ф)[ред. | ред. код]

Підрив осколково-фугасної бойової частини для більшої ефективності проводиться на висотах близько 10—20 метрів. При цьому бойова частина(БЧ) спроектована таким чином, що при підриві утворюється сфокусована вибухова хвиля і спрямований струмінь осколків. При цьому сама ракета здійснює доворот до положення, близького до вертикального по відношенню до поверхні землі. Все це разом підвищує ефективність дії бойової частини зі знищення заглиблених командних пунктів або складів інфраструктури противника. Максимальна площа зони повного ураження для цієї БЧ становить 3 га.

При застосуванні ракети з осколково-фугасною бойовою частиною масою 482 кг (вибухова речовина суміш 20% тротилу і 80% гексогену, гексоліт ТГ20 — 162,5 кг) та підриві на висоті 20 м забезпечує ураження цілей на площі 2-3 га. При цьому утворюється до 6000, 4000, та 4500 уламкових елементів масою по 20,6, 10 та 5,47 г відповідно, сукупна кількість осколків — 14500[2].

Касетна бойова частина (9Н123К)[ред. | ред. код]

Ракета з касетною бойовою частиною 9Н123К

Касетна бойова частина розкривається на висоті близько 2250 м, вишибним зарядом розкидається 50 касетних бойових елементів осколково-фугасної дії 9Н24 з контактним підривачем та близько 316 готовими уламками кожен[3].

Призначена така бойова частина для ураження живої сили і неброньованої техніки, розташованої на відкритій місцевості. Максимальна площа зони повного ураження для цієї БЧ становить 7 гектарів.

Пускова установка[ред. | ред. код]

Пускова установка змонтована на триосьовому амфібійному автомобільному шасі БАЗ-5921. Передня і задня пари коліс — керовані, що забезпечує відносно невеликий радіус повороту — 7 метрів. Склад апаратури пускової установки забезпечує можливість абсолютно автономного її застосування, до її складу входять:

  • Бортова ЦОМ;
  • Спеціальний гірокомпас, що забезпечує націлювання ракети по оптичному каналу;
  • Пульт установки польотних даних;
  • Апаратура топогеодезичної прив'язки;
  • Радіостанція Р-173;
  • Фільтро-вентиляційна установка.

До обслуги пускової установки входять чотири військовослужбовці: начальник обслуги, заступник начальника обслуги (він же — старший оператор-обчислювач), механік-водій, оператор.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Бойові дії в Чечні[ред. | ред. код]

Комплекс «Точка-У» використовувався 58-ю армією РФ для знищення об'єктів у Чечні під час першої та другої чеченських воєн. Цілі попередньо виявлялися засобами космічної розвідки. Зокрема, комплекс застосовувався для завдавання ударів по складам і табору визволителів у районі Бамута, у спецоперації в селі Комсомольському в березні 2000 року.

Ще одна спроба піти з села — на стику позицій п'ятсот третього полку і підрозділів МВС — була зірвана завдяки застосуванню оперативно-тактичної ракети «Точка-У». Зона суцільного ураження зайняла площу близько 300 на 150 метрів. Ракетники спрацювали філігранно — удар припав точно по повстанцях, не торкнувшись російських військ.
—  Г. Н. Трошев, «Чеченський злам: Щоденники і спогади»

21 жовтня 1999 року, внаслідок масованого удару ракетами комплексу «Точка-У» по будівлях неподалік Центрального ринку міста Грозний загинуло близько 140 мирних мешканців, іще близько 400 дістали поранення. Справжня ціль удару — збори польових командирів в будівлі Генерального штабу — вражена не була. За характером ушкоджень можна припустити, що були використані ракети з касетною бойовою частиною. Попри знайдені рештки ракет та інші беззаперечні докази, офіційні представники влади, в тому числі тогочасний голова російського уряду Путін висловили абсурдні заперечення[4].

Російсько-грузинська війна (2008)[ред. | ред. код]

Комплекси застосовувалися російською армією під час бойових дій у невизнаній Південній Осетії (юридично північна частина Грузії) 8—12 серпня 2008 року.

Громадянська війна в Сирії[ред. | ред. код]

Застосовуються урядовими військами проти опозиційних сил.

Переважно були помічені комплекси з ракетами 9М79 з осколково-фугасною бойовою частиною 9Н123Ф. Були також зафіксовані рештки бойової частини-контейнера для касетних боєприпасів 9Н123К. 22 травня 2018 року в провінції Ес-Сувейда були зафіксовані вже самі бойові елементи 9Н24 касетної бойової частини[5].

9 лютого 2021 року з російської авіабази Хмеймім було здійснено кілька пусків ракет «Точка-У» в напрямку нафтопереробного заводу неподалік міста Тархін. Відомо, що одна ракета впала невдовзі після старту, а одна досягла цілі. Інформація про руйнування та жертв відсутня[6].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

Ракетні комплекси «Точка-У» використовувалися 19-ю ракетною бригадою українських збройних сил проти угруповань проросійських бойовиків і сил вторгнення регулярної російської армії.[7]

Заступник міністра юстиції — уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Іван Ліщина в листопаді 2017 року заявив, що Луганський аеропорт був знищений в результаті обстрілу тактичними ракетами «Точка» з території Росії у 2014 році. Українські військові залишили аеропорт «Луганськ» 1 вересня 2014 року. Тодішній міністр оборони Валерій Гелетей заявив, що під час обстрілу аеропорту російські військові використовували самохідний міномет «Тюльпан»[8]. В червні 2019 року український інтернет-ресурс «Український мілітарний портал» оприлюднив фотографії російського найманця з групи «Вагнера» зроблені ним на руїнах Луганського аеропорту. На одній з фотографій видно рештки ракети комплексу «Точка-У»[9].

В травні 2015 року українська розвідка повідомляла про перебування двох російських комплексів «Точка-У» у тимчасово окупованій Макіївці[10].

До початку війни роботи з продовження ресурсу ракет українських комплексів «Точка-У» здійснювались або в Росії, або російськими фахівцями в Україні. Однак, активісти «Українського мілітарного порталу» на основі кадрів передачі «Про військо» у вересні 2018 року припустили, що на «Південмаші» було налагоджено процес з продовження ресурсу ракет незалежно від російської сторони[11].

Повномасштабна російсько-українська війна (2022)[ред. | ред. код]

З початком великої московитської навали в лютому 2022 року комплекси «Точка-У» активно застосовують обидві сторони. Попри офіційне зняття комплексу з озброєння російської армії існують численні докази того, що він був повернутий зі складів під час ескалації агресії проти України у повномасштабну війну[12]. За розрахунками Defense Express на озброєнні в Росії залишилось 100—150 самохідних пускових установок «Точка-У», з них частину вже повернули в дію, і 1000—1500 ракет «Точка-У»[13].

Відомо, що російська армія здійснювала пуски не лише з окупованих території сходу України, а й з території Білорусі[12]. 5 березня 2022 року на аеродром в Мачулищі (Білорусь) доставлені ОРК «Точка-У», пізніше колона з 30 машин виїхала в південно-східному напрямку до кордону з Україною[14].

Для перекидання пускових установок комплексів Точка-У в Білорусь російські військові застосували транспортні літаки Ан-124, що належать російському державному підприємству «224-ый летный отряд», підпорядкованому Міноборони РФ[15].

Залишки моторного відсіку ракети після удару по вокзалу Краматорськ, 8 квітня 2022 року

Російські терористичні війська неодноразово завдали удари по цивільних об'єктах ракетами комплексу «Точка-У» з касетною бойовою частиною. Зокрема:

  • 24 лютого російською ракетою «Точка-У» з касетним зарядом було обстріляно лікарню у Вугледарі. Загинуло 4 людини[16]
  • 1 березня 2022 року Росія здійснила обстріл житлових кварталів Маріуполя ракетою «Точка-У» з касетними боєприпасами. На момент нанесення удару було відомо про 21 пораненого, кількість загиблих невідома[17].
  • 13 березня трьома російськими ракетами «Точка-У» була обстріляна Авдіївка, одна з ракет була з касетними боєприпасами. Дві з них було збито[18].
  • 14 березня 2022 року з контрольованої Кремлем території було запущено ракету по Донецьку в результаті чого загинуло 20 осіб[19].
  • 26 березня Росія вдарила ракетою «Точка-У» по Лисичанську[20].
  • 8 квітня 2022 року російські терористичні війська скоїли черговий злочин: двома ракетами з комплексу «Точка-У» з касетними бойовими частинами було обстріляно залізничний вокзал в Краматорську, де перебувало близько 4000 охочих евакуюватись людей[21]. За попередніми даними загинуло більше 50 осіб.
  • 22 квітня 2022 року із використанням ракет з касетною бойовою частиною комплексу «Точка-У» було обстріляно Слов'янськ. Внаслідок дій окупантів пошкоджено будівлю загальноосвітньої школи та декілька житлових будинків[22].

6 березня 2022 року неподалік села Деснянка (фактично північне передмістя Чернігова) було знайдено щойно відпрацьований двигун ракети цього комплексу.

19 березня 2022 року українські військові поблизу міста Попасна за допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу «Стінгер» збили російську ракету «Точка-У». 22 березня підрозділами ППО України було збито російську ракету «Точка-У»[23].

ВДК Саратов в Севастополі, 2007. Був знищений ракетним ударом з «Точка-У» в порту Бердянська 24 березня 2022 року

29 березня 2022 року у Білорусі зафіксовано рух на північ від українського кордону колони з ОРК «Точка-У» з тактичними знаками V.

24 березня 2022 у порту Бердянська ймовірно ракетою комплексу «Точка-У» ЗСУ знищено російський великий десантний корабель «Саратов»[джерело?].

За російськими даними 29 березня 2022 року українські військові здійснили успішний ракетний удар по польовому табору російських терористів під Бєлгородом[24].

В квітні 2022 року видання АрміяInform повідомило, що бід час боїв за Чернігівщину українські військові успішно застосували комплекс «Точка-У» для нанесення удару по перевалочній базі російських окупантів[25].

Війна в Ємені[ред. | ред. код]

Ракетні системи «Точка-У» були у постійному використані Хуситами проти військових Саудівської коаліції та лоялистів[26].

Інциденти[ред. | ред. код]

Броварська катастрофа[ред. | ред. код]

20 квітня 2000 року навчально-бойова ракета «Точка-У», запущена на військових навчаннях з Гончарівського полігону підрозділом 123-ї ракетної бригади Сухопутних військ Збройних сил України, зійшла з запланованого курсу, та, пролетівши 90 км, влучила у житлову 9-поверхівку у місті Бровари Київської області. Унаслідок удару загинуло 3 особи, ще 5 отримали поранення.

Оператори[ред. | ред. код]

Білорусь[ред. | ред. код]

15 лютого 2022 року стало відомо що під час навчань Союзна рішучість-2022 465-а ракетна бригада армії Білорусі провела стрільби комплексами «Точка-У». Армія Білорусі має на озброєні 36 ОТРК «Точка-У».[27]

Болгарія[ред. | ред. код]

У вересні 2021 року під час військових навчань «Шабла 2021-2» на однойменному зенітному полігоні «Шабла», артилерійсько-технічний відділ 4-го артилерійського полку Сухопутних військ Болгарії здійснив бойову стрільбу з тактичного ракетного комплексу 9К79 «Точка»[28].

Окрім того, з'єднання ВПС Болгарії виконували бойові пуски із зенітно-ракетних комплексів 2К12 «Куб», С-75 «Волхов» та С-125 «Нева»[28].

Також стрільби здійснювали формування Об'єднаного командування спеціальних операцій, Повітряні сили та Сухопутні війська, озброєні переносними зенітно-ракетними комплексами «Стріла-2М»[28].

Військовослужбовці зенітно-ракетного дивізіону 61-ї механізованої бригади Сухопутних військ провели бойові пуски із зенітно-ракетного комплексу «ОСА-АКМ» по низьколітаючих цілях, які імітували ворожі гелікоптери вогневої підтримки[28].

Росія[ред. | ред. код]

Російська «Точка-У» на навчаннях військ РХБ захисту в Курській області, 2018 рік

За даними центру АСТ офіційно «Точка-У» знято з озброєння російських збройних сил в 2019 році. Проте, під час повномасштабної російської агресії з лютого 2022 року частину комплексів повернули знову на озброєння. Так, під час відступу російських загарбників з Київського та Чернігівського напрямів наприкінці березня 2022 року були помічені пускові установки даного комплексу[29].

Крім того, нещодавно створена 47-а ракетна бригада (дислокована в станиці Дядьковська) 8-ї армії РФ мала на озброєння «Точка-У» іще в 2021 році, а перший бригадний комплект ОТРК «Іскандер-М» був отриманий лише 26 січня 2022 року[30].

Україна[ред. | ред. код]

В Україні комплекси «Точка-У» перебувають на озброєнні 19-ї ракетної бригади, яка складається з чотирьох бойових та одного навчального дивізіонів, що були розгорнуті з початком російської агресії проти України. До цього на озброєнні бригади перебувало 12 комплексів у складі 3-х дивізіонів[31].

До початку російської агресії проти України у 2014 році роботи з продовження ресурсу ракет комплексу «Точка-У», та їх обслуговування здійснювались у Росії, або російськими спеціалістами в Україні. Аналогічна ситуація була з ракетами 9М83 зенітно-ракетного комплексу С-300В1. До війни Україна не мала можливості їх обслуговувати самостійно — тільки за участі російських фахівців[31].

Активісти «Українського мілітарного порталу» на основі кадрів передачі «Про військо» у вересні 2018 року припустили, що на «Південмаші» було налагоджено процес з продовження ресурсу ракет незалежно від російської сторони[11].

Наприкінці грудня 2019 року прес-служба КБ «Південне» підтвердила, що підприємством опановано процедури обслуговування ракет комплексу «Точка-У». Зокрема, у 2019 році відбулися успішні вогневі випробування маршових двигунів ракети комплексу «Точка-У». Також розпочались дослідницькі випробувальні пуски цих тактичних ракет, які проводились на одному з випробувальних полігонів на півдні України[31].

В квітні 2021 року на Херсонщині екіпажі тактичних ракетних комплексів «Точка-У» відпрацювали нанесення ударів по місцях завантаження на кораблі морського десанту противника. Під час тактико-спеціальних навчань екіпажі вийшли в район бойового застосування та здійснили топографічну прив'язку перед проведенням умовних пусків по місцях завантаження на кораблі морського десанту умовного противника. А також відповідно й умовного тактичного десанту на гелікоптери[32].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Який останній аргумент має Україна у війні проти гібридів Путіна. www.depo.ua. Процитовано 8 квітня 2017. 
  2. ТАКТИЧЕСКИЙ РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС 9К79 «ТОЧКА». Bastion Karpenko. Процитовано 9 квітня 2022. 
  3. N.R. Jenzen-Jones & Patrick Senft (25 березня 2022). Soviet 9N24 submunitions documented in Ukraine (2022). The Hoplite. Armament Research Services. 
  4. Донбасс-Чечня: о ракетных ударах по Донецку и Грозному. Правозащитный центр «Мемориал». 21 жовтня 2015. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  5. Yuri Lyamin та N.R. Jenzen-Jones (23 травня 2018). 9N123K cluster munition and 9N24 submunitions in Syria. The Hoplite. ARES. 
  6. Люксіков Михайло (9 лютого 2021). З російської авіабази у Сирії здійснили невдалий пуск ОТРК «Точка». Український мілітарний портал. 
  7. Marco, Serge (10 березня 2016). Когда боги артиллерии ставят точку… У. Пётр и Мазепа. Процитовано 11 березня 2016. 
  8. Луганський аеропорт було знищено тактичними ракетами "Точка" з території Росії, - Мін'юст. Лівий берег. 10 листопада 2017. 
  9. Нові фото з Луганського аеропорту за серпень-вересень 2014-го року. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 23 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. 
  10. Розвідка зафіксувала в Макіївці два російські ракетні комплекси "Точка У". 5 канал. 13 травня 2015. 
  11. а б УКРАЇНА ОСВОЇЛА ОБСЛУГОВУВАННЯ РАКЕТ ДО “ТОЧКА-У”?. Український мілітарний портал. 3 вересня 2018. 
  12. а б Росія використовує “Точка-У” від самого початку вторгнення. Мілітарний. 8 квітня 2022. 
  13. Україна під обстрілом російських ракет: чим забезпечити захист (аналіз) | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 8 квітня 2022. 
  14. Росія стріляє ракетами «Точка-У» по мирних містах України. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 квітня 2022. 
  15. Росія використовувала "Руслани", щоб доставляти в Білорусь ракети "Точка-У" (відео). Defense Express. 16 квітня 2022. 
  16. Україна: російський касетний боєприпас влучив у лікарню. Human Rights Watch (укр.). 16 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  17. Під час обстрілу Маріуполя ворог використав ракету «Точка У» з касетною бойовою частиною. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 квітня 2022. 
  18. "Им нужно, чтобы было больше жертв". Глава Донецкой области – о блокаде Мариуполя российскими войсками и о военной ситуации в регионе. Настоящее Время (рос.). Процитовано 8 квітня 2022. 
  19. Ракетний удар по центру Донецька здійснили з території РФ – CIT. Українська правда (укр.). Процитовано 8 квітня 2022. 
  20. Росія вгатила по Лисичанську ракетою "Точка-У" (фото). www.unian.ua (укр.). Процитовано 8 квітня 2022. 
  21. Росія обстріляла ракетами «Точка-У» вокзал у Краматорську – є загиблі. Мілітарний. 8 квітня 2022. 
  22. росіяни обстріляли Слов'янськ касетними снарядами з установок «Точка-У». Укрінформ. 22 квітня 2022. 
  23. За 22 березня відбито 7 атак, знищено 7 танків, 4 літаки та одна ракета «Точка-У». Mind.ua (укр.). Процитовано 8 квітня 2022. 
  24. Росія визнала втрату 21 одиниці техніки після вибухів у Бєлгородській області. Мілітарний. 7 квітня 2022. 
  25. Наша "Точка-У" випалила дотла укріпрайон росіян на Чернігівщині (фото). Defense Express. 9 квітня 2022. 
  26. Yemen conflict: Gulf commanders 'killed in missile strike'. BBC News. 14 грудня 2015. 
  27. Білорусь провела стрільби ОТРК "Точка-У" на полігоні за 20 км від кордону з Україною (укр.). 15 лютого 2022. Процитовано 09 лютого 2022. 
  28. а б в г Козацький Саня (13 вересня 2021). У Болгарії стріляла «Точка». Український мілітарний портал. 
  29. Ракетный комплекс 9К79 "Точка-У" снова в строю Вооруженных Сил России. bmpd. 31 березня 2022. 
  30. Удар ракетой «Точка-У» по Краматорску. Conflict Intelligence Team. 8 квітня 2022. 
  31. а б в Україна освоїла обслуговування комплексу «Точка-У». Український мілітарний портал. 27 грудня 2019. 
  32. ЗСУ тренуються знищувати противника ракетами «Точка-У». Ukrainian Military Pages. 28 квітня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]