Хто працює, той пропащий (фільм)
Хто працює, той пропащий | |
|---|---|
| італ. Chi lavora è perduto | |
 | |
| Жанр | драма, комедія |
| Режисер | Тінто Брасс |
| Продюсер | Моріс Ерґас |
| Сценарист |
Тінто Брасс Джан Карло Фуско Франко Аркаллі |
| У головних ролях |
Franco Arcallid, Тіно Буаззеллі, Piero Vidad, Pascale Audretd[1] і Nando Angelinid[1] |
| Оператор | Бруно Баркарол |
| Композитор | П'єро Піччоні |
| Музика | П'єро Піккені |
| Монтаж | Тінто Брасс |
| Костюмер | Даніло Донаті |
| Кінокомпанія |
«Dino De Laurentiis Cinematografica» «Zebra Films» |
| Тривалість | 85 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |
 Італія Франція |
| Рік | 1963 |
| Дата виходу | 5 грудня 1963 (Італія) |
| IMDb | ID 0057942 |
 Хто працює, той пропащий у Вікісховищі | |
Хто працює, той пропащий (італ. Chi lavora è perduto) — дебютний повнометражний фільм 30-річного Тінто Брасса[2], що вийшов на екрани у 1963 році. Стрічка увійшла до «100 італійських фільмів, які потрібно зберегти»[3][4][5].
Сюжет[ред. | ред. код]
Молода людина опиняється у Венеції. Боніфаціо (персонаж був названий по імені новонародженого сина Брасса) — кресляр, який недавно закінчив навчання і отримав пропозицію працювати у великій фірмі. У великій фірмі він працювати не хоче під враженням від перегляду «Роботи» («Il Posto», 1961) Ерманно Ольмі та на ранок після іспитів бродить по вулицях Венеції, зустрічаючись з друзями і знайомими, багато з яких — ліві активісти. У нього є час згадати життя: любов до Габріелли, війну, партизанів, свого старого приятеля Клаудіо, який завжди ставився до роботи як до чогось корисного ...
У ролях[ред. | ред. код]
| Актор | Роль |
|---|---|
| Саді Реббот | Боніфаціо |
| Паскейль Одрет | Габріелла |
| Франко Аркаллі | Кім |
| П'єро Віда | друг Боніфачо |
| Нандо Анджеліні | сержант |
| Тіно Буаззеллі | Клаудіо |
| Андреа Карлі | епізод |
| Джино Кавальєрі | епізод |
| Енцо Ніґро | епізод |
| Монік Мессін | модель |
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Режисер — Тінто Брасс
- Автори сценарію — Тінто Брасс, Джан Карло Фуско, Франко Аркаллі
- Монтаж — Тінто Брасс
- Продюсер — Моріс Ерґас
- Композитор — П'єро Піччоні
- Музика — П'єро Піккені
- Оператор — Бруно Баркарол
- Художник по костюмах — Даніло Донаті
- Сценографія — Рауль Шульц
- Асистент Режисера —Джанфранко Кемпіґотто
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ČSFD — 2001.
- ↑ Roberto Chiti; Roberto Poppi; Enrico Lancia; Mario Pecorari (2005). Dizionario del cinema italiano. I film. Gremese Editore, 1992. ISBN 8876055932.
- ↑ Rete degli Spettatori. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 15 квітня 2017.
- ↑ Massimo Bertarelli, Il cinema italiano in 100 film: i 100 film da salvare, Gremese Editore, 2004, ISBN 88-8440-340-5.
- ↑ Ecco i cento film italiani da salvare. Corriere della Sera. 28 лютого 2008. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 19 квітня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Хто працює, той пропащий на сайті IMDb (англ.)
|
|
Це незавершена стаття про італійський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |